• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Збір і аналіз наукової інформації.

Пророблення інформації зводиться до її вивчення і запом’ятовування.

Разом з інформаційними виданнями органів НТІ для інформаційного пошуку – є бази і банки даних, Інтернет.

Попереднє вивчення література по даній темі (збір літератури по довідкових матеріалах і т. п.), складається із трьох етапів.

І етап – нагромадження літератури;

ІІ етап – добору літератури;

ІІІ етап – вивчення літературних джерел.

Для проведення 3-го етапу слід установити мету читання, спрямованість. Для читання літератури:

- потрібно натхнення, зосередження, сила волі, увага, відсутність подразників;

- якщо перешкоди не помічаються свідомістю, то їх фіксує система.

Перешкоджаннями можуть бути власні думки. Під час вивчення літератури кожна сторінка повинна бути проаналізована, обдумана стосовно до теми. Іноді потрібно повторне читання. Продуктивність залежить від розумової працездатності. Тому, після 1-2 годин роботи перерви на 5-7 хвилин фізичні вправи, обтирання тіла й обличчя водою або посилення глибокий подих.

Іноді потрібно не тільки розуміння, але і запом’ятовування. Способи запом’ятовування:

1. Механічний – заснований на багатократному повторенні і завчанні. Нестача: відсутність логічного зв’язку між елементами, він має найменший ефект. Застосовується для запом’ятовування дат, формул, цитат.

2. Логічно-смисловий спосіб – заснований на запом’ятовуванні логічних зв’язків між окремими елементами.

3. Довільний спосіб – заснований на застосуванні різних мнемонічних прийомів.

Найбільш поширений вибірковий мнемонічний прийом. Перед проробленням інформації задаються метою – запам’ятати лише конкретний матеріал.

Інший мнемонічний прийом – тимчасова спрямованість, потрібна тривалість запом’ятовування. (Студент – іспит), такий матеріал зберігається в пам’яті не довго.

4. Мимовільний спосіб – заснований на випадковому запом’ятовуванні (без намірів, без установки), окремі елементи, фрагменти тексту, обумовлюються виниклими емоціями в процесі читанні.

Запам’ятовується надовго інформація не тільки при активному і творчому читанні.

Збереження тексту в пам’яті:

- спочатку процес забування відбувається швидко, згодом – сповільнюється;

- у середньому за 1 день втрачається біля 23-25% завченого, через 5 днів – 35%, через 10 днів – 40%.

Повторення – один з ефективних способів запом’ятовування.

1. Пасивне (перечитування декілька разів)

2. Активне (перечитування з переказом)

- завчання;

- самоконтроль.

Потрібно правильно вибирати час повторення.

В НТІ застосовується:

1. Виписки - короткий зміст окремих фрагментів (поділів, граф) інформації;

2. Анотація - це стиснутий зміст першоджерела. Анотація складається на даний документ інформації в цілому. (Це стислий коментар, коротка характеристика документу з погляду його змісту, призначення);

3. Конспекти – це докладна інформація. Головне в укладенні конспекту – виділити раціональне зерно (зміст) стосовно до розроблювальної теми.

Вимоги конспекту - змістовність, повнота, стислість.

Для укладання короткого конспекту необхідно текст складати своїми силами, що вимагає осмислення, аналізу прочитаного. Потрібно застосовувати свої скорочення.

Оформлення тексту – нумерація, поля, абзаци, підкреслення.

Способи укладання конспекту:

1. Підібрана інформація з даної теми проробляється послідовно. Укладання конспекту на кожну інформацію, а потім об’єднання в один оглядовий твір.

2. Вибірковий – конспект по ступені повноти, актуальності, новизни. Складається повний план теми.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке наукова інформація?

2. Які джерела інформації існують

3. Які розрізняють види інформаційної діяльності?

4. Який існує порядок збереження інформації?

5. Які основні інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів?

6. Які види бібліографічних каталогів?

7. Як відбувається збирання й оформлення наукової інформації?

Література:

[1] – с. 20-26

[2] – с. 158-172, 273

[5] – с. 210-216, 235-268.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. SWOT-аналіз у туризмі
4. SWOT-аналіз.
5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
6. V. Нюховий аналізатор
7. АВС (XYZ)-аналіз
8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
9. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
10. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
11. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
12. Аналіз активів банку

Переглядів: 963