Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці

Вступ

В Україні у 2011 році зафіксовано 618 смертей на виробництві, всього з початку року було травмовано 7700 працівників. Це менше, ніж у минулі роки - в 2009-му, 2008-му, але, на жаль, значно більше, ніж у 2010 році".
Найбільш травмонебезпечними галузями в країні на сьогодні є вугільна промисловість, агропромисловий комплекс, гірничорудна промисловість, будівництво, житлово-комунальне господарство, підприємства транспорту, газопостачання.

Зі смертельних випадків - кожен шостий гірник 70% випадків травматизму на виробництві відбувається з організаційних причин. Держгірпромнагляд пропонує підвищити максимальний штраф за порушення норм безпеки на виробництві з 238 грн до 1700 грн. На сьогодні низький розмір штрафу призводить до того, що роботодавцям простіше його сплатити, ніж скерувати дані кошти на відповідні заходи з охорони праці.

Організаційні причини призвели до смертельного травматизму в 65,4% випадках, технічні причини – в 11,4% випадках, в 11,4% випадках – психофізіологічні причини. До організаційних причин, в першу чергу відносяться: низька ефективність профілактичних заходів щодо охорони праці (ОП); низька трудова і виробнича дисципліна; грубі порушення технології виробництва і правил техніки безпеки; безвідповідальність посадових осіб і окремих фахівців у відношенні до своїх службових обов'язків з ОП; помилки в навчанні працюючих безпечним методам праці. Можна зробити висновок, що переважна більшість нещасних випадків сталась внаслідок недбалого ставлення до охорони праці як з боку працюючих, так і з боку роботодавців.

ТЕМА 1. Соціальне партнерство та соціальна відповідальність в охороні праці, міжнародне співробітництво

Міжнародний досвід показує, що оскільки в єдину систему охорони праці залучені декілька суб’єктів з різними інтересами, те, якою б сильною не була законодавча складова цієї системи, все-таки найдієвішим залишиться шлях переговорів, спільний пошук шляхів вирішення проблем охорони праці в організації, - все те, що вкладається в поняття "соціальне партнерство".

Соціальне партнерство в охороні праці вигідно для обох партнерів: спільний внесок у поліпшення умов праці веде до росту продуктивності й підвищенню якості продукції, що важливо для роботодавців, і одночасно допомагає зберегти здоров'я працівників.

Сьогодні в процесі трудових відносин ми все частіше зіштовхуємося з поняттям «соціальне партнерство». Воно прийшло до нас із міжнародного досвіду трудових відносин і поступово стає нормою нашого життя.

Соціальне партнерство - взаємодія органів державної влади, об'єднань роботодавців і профспілок у визначенні і проведенні в життя узгодженої соціально-економічної політики, політики в галузі трудових відносин, а також двосторонні відносини між роботодавцями і профспілками, спрямовані на забезпечення узгодження їхніх інтересів.

Процес досягнення згоди між сторонами трудових відносин визначається як соціальний діалог. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» від 23 грудня 2010 року дає таке визначення:

Соціальний діалог - процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі.

Суб'єктами (сторонами) соціального партнерства (діалогу) є:

• працівники - в особі профспілок;

• роботодавці - в особі об'єднань роботодавців;

• держава - в особі органів державної влади. Наприклад, на локальному рівні (підприємство, установа, організація)

працівників представляє первинна профспілкова організація, а в разі її відсутності вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників. Роботодавець може призначати своїх уповноважених представників.

Соціальний діалог здійснюється на таких принципах:

- законності та верховенства права;

- репрезентативності і правоможності сторін та їх представників;

- незалежності та рівноправності сторін;

- конструктивності та взаємодії;

- добровільності та прийняття реальних зобов'язань;

- взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;

- обов'язковості розгляду пропозицій сторін;

- пріоритету узгоджувальних процедур;

- відкритості та гласності;

- обов'язковості дотримання досягнутих домовленостей;

- відповідальності за виконання прийнятих зобов'язань.

Одні з найважливіших сфер трудових відносин - це відносини з охорони праці. Взаємини суб'єктів соціального партнерства в сфері охорони праці настільки різноманітні, що передбачити всі нюанси в законах просто неможливо. Роль держави полягає в створенні певних правил взаємин суб'єктів охорони праці, у виданні нормативно-правових актів з охорони праці, у здійсненні контролю за дотриманням цих загальних правил. На суб'єктів охорони праці держава покладає обов'язки й надає певні права. Так що в умовах динамічно мінливої економіки ми можемо говорити лише про основні права і обов'язки суб'єктів охорони праці, покладаючись на їхній здоровий глузд та уміння спільно знаходити шляхи вирішення виникаючих проблем.

У роботодавця і працівника - свої інтереси до охорони праці та природне прагнення дотримувати їх з найменшими для себе втратами.

Працівник зацікавлений, як мінімум, у забезпеченні з боку роботодавця здорових і безпечних умов своєї праці, високої оплати праці.

Роботодавець ставить на перше місце економічні аспекти діяльності і прагне звести свої витрати до мінімуму, у тому числі й витрати на охорону праці.

Держава покликана встановити гарантії прав й обов'язків кожного із суб'єктів і створити механізм виконання встановлених норм охорони праці, для чого видаються закони й утворюються органи управління та нагляду за охороною праці.

Соціальне партнерство з охороні праці - це система пошуку взаємно-прийнятних шляхів рішення загальних проблем охорони праці в організаціях, система взаємних домовленостей між всіма суб'єктами охорони праці.

Ці взаємні домовленості закріплюються таким чином:

- У прийнятті колективних договорів, обов'язковою і невід'ємною складовою частиною яких є угоди про охорону праці;

- У створенні спільних структур (комісій), покликаних вирішувати проблеми охорони праці; - У формуванні системи управління охороною праці, яка сприяє зацікавленості роботодавця і працівників в ефективній роботі з охорони праці, у тому числі через економічні важелі. Участь роботодавця в системі управління охороною праці в організації - це в першу чергу служба охорони праці.

Участь працівників у системі управління охороною праці - це створення спільних з роботодавцем комісій з питань охорони праці, формування органів громадського контролю за додержанням законодавства з охорони праці, вибори уповноважених осіб з питань охорони праці.

Участь держави в системі управління охороною праці - це прийняття законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та контроль за його дотриманням суб'єктами охорони праці на всіх рівнях.

Ідея соціального партнерства, зокрема в галузі охорони праці, є основоположною в діяльності міжнародних організацій. Міжнародна організація праці (МОП) загалом має унікальну тристоронню структуру, визнану компетенцію і багатий досвід у соціальній сфері, тому вона відіграє важливу роль у розробці принципів, якими керуються уряди, організації роботодавців і організації працівників.

В Україні, згідно з проектом закону «Про соціальний діалог в Україні», передбачено формування порядку утворення, склад та організацію роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради та територіальних соціально-економічних рад у регіонах. Однією з їх характеристик є розвиток демократії в основних сферах соціально-економічного життя держави, систематична участь громадян у розробці пріоритетних для регіону рішень та контроль за їх реалізацією у важливих, з погляду інтересів громадян, напрямах діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи оперативно-виробничого планування	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.