МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Лекція 10. ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИПрогноз – це науково-обґрунтоване судження про можливий стан об'єкта в майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану. Економічне прогнозування – це визначення стану та можливих напрямів розвитку об’єкту прогнозування на усіх рівнях економічної системи: мікрорівні, мезорівні, макрорівні. Передбачення- випереджувальне відображення дійсності. Існує три форми передбачення: гіпотеза, прогноз та план (програма). Етапи процесу формування прогнозів:
Розрізняють три способи прогнозування:
Експертний спосіб прогнозування формується через опитування спеціалістів і експертів стосовно об’єкта прогнозування і ґрунтується на їх досвіді. Спосіб екстраполяції ґрунтується на збиранні усієї інформації про об’єкт прогнозування в минулому і його розвиток і перенесення закономірностей його розвитку на майбутнє. Спосіб моделювання ґрунтується на дослідженнях, що базуються на побудові моделей об’єкта відповідно до бажаних змін його стану [3]. В економічній теорії і практиці існують різні підходи до класифікації прогнозів [2, 3, 6, 8, 9]. Класифікація прогнозів: 1. За ступенем контролю:
2. За масштабом (залежно від рівня агрегування):
3. За часом (за тривалістю прогнозного горизонту):
4. За об'єктом прогнозу:
5. За кількістю об'єктів:
6. Залежно від того, прогноз заданий одним числом чи інтервалом:
7. За функціональною ознакою:
8. За варіантами прогнозу:
9. За елементами та напрямами відтворення:
Пошуковий прогноз - базується на умовному перенесенні в майбутнє тенденцій розвитку об'єкта в минулому і сьогоднішніх і при цьому не враховується вплив факторів, здатних змінити ці тенденції. Нормативний прогноз - розробляється на основі заданих цілей (нормативів) і передбачає визначення способів і терміну їх досягнення. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку національної економіки – це науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, галузей, можливого стану економіки та соціального сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів розвитку і строків їх досягнення. Основними функціями прогнозування є [2, 3, 6, 9]:
Стадії наукового аналізу об'єкта прогнозування наступні: 1. Ретроспекція(погляд в минуле) - дослідження історії розвитку об'єкта прогнозування для забезпечення його систематизованого опису: - визначення джерел прогнозної інформації; - збирання, зберігання й обробка інформації; - з'ясування й уточнення кількісних та якісних характеристик об'єкта прогнозування, методів виміру і представлення інформації. 2. Діагноз(розпізнання, визначення)-визначення нинішнього стану об'єкта прогнозування (науковий опис основних характерних ознак об’єкту): - аналіз об'єкта прогнозування, що становить основу прогнозної моделі; - розробка моделі прогнозування; - вибір адекватного методу прогнозування. 3. Проспекція(погляд в майбутнє)- розробка самого прогнозу: - верифікація (оцінка достовірності, точності та обґрунтованості прогнозу); - синтез (систематизація окремих прогнозів); - оцінка повноти інформації, уточнення; - коригування прогнозної моделі відповідно до нової інформації, що надходить.
Для виконання зазначених функцій соціально-економічне прогнозування повинно ґрунтуватися на певних принципах, які характеризують основні риси прогнозування і становлять одне ціле це: наукової обґрунтованості, системності, адекватності, багатоваріантності, цілеспрямованості та ефективності. Принципи прогнозування: принцип наукової обґрунтованості, принцип системності, принцип адекватності, принцип альтернативності, принцип цілеспрямованості, принцип ефективності. Методи прогнозування– це сукупність способів і прийомів розробки прогнозів, які дозволяють на основі аналізу даних ретроспективного періоду, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на об’єкт, а також їх кількісних змін здійснити переконливі передбачення стосовно майбутнього розвитку національної економіки. Економіко-математичне моделювання базується на створенні моделі, яка має відбутися у майбутньому, на основі попереднього вивчення об'єкта й визначення його суттєвих характеристик, здійснення експериментального і теоретичного аналізу моделей, співставлення результатів з даними об'єкта, коригування моделі [3, 6]. Цей метод використовують для об’єктів, яким притаманна складність. Економіко-математична модель(міра, зразок)- система формалізованих співвідношень, які описують основні взаємозв'язки елементів, що утворюють економічну систему. Класифікація економіко-математичних моделей [6]: - За характером і змістом:
- За очікуваним результатом:
- За рівнем агрегування показників:
- За номенклатурою продукції:
- За часом:
- За ресурсами:
Вибір моделей прогнозування відбувається на основі критеріїв оптимізації й отримання бажаних результатів. Вигляд представлення моделі може бути у вигляді математичних формул, діаграм, графіків, макетів тощо. Макроекономічне планування – це вид діяльності держави стосовно визначення стратегічних, тактичних і оперативних цілей планового періоду, а також способів досягнення таких цілей, з метою досягнення бажаного стану національної економіки. Об'єктом макроекономічного планування є національна економіка, процеси, які в ній відбуваються, суб'єктом - держава. План – це сукупність обґрунтувань цілей і способів їхнього досягнення. Показник - це міра планового завдання, яка забезпечує його кількісну або якісну визначеність. Основними вимогами до макроекономічних показників є: 1. Показники мають бути придатними для агрегування (укрупнення) та дезагрегування (розукрупнення). 2. Показники мають бути чітко визначеними, вимірюваними, порівнянними з показниками державної статистики. 3. Система показників повинна забезпечувати комплексну характеристику всіх аспектів функціонування національної економіки. 4. Система показників повинна бути адаптивною (гнучкою) і відображати всі зміни стану об'єкта планування. 5. Директивні показники повинні бути адресними і містити вказівки відносно конкретних виконавців планових завдань. 6. Індикативні показники повинні інформувати суб'єктів ринку про наміри держави у відповідних сферах і орієнтувати їх на діяльність у напрямку пріоритетів державної політики. В літературі існують такі види показників макроекономічних планів:
Класифікація балансів здійснюється за багатьма ознаками, зокрема:
Програма– це план діяльності, який дозволяє людині, колективу, державі цілеспрямовано діяти в постійно змінюваних умовах. Економічна програма - це система взаємопов'язаних і узгоджених заходів, план дій, спрямовані на досягнення єдиної мети, розв'язання однієї проблеми. Програмування– це процес складання і реалізації програм, на основі аналізу економіки і виявлених невирішених ринком проблем. Класифікація програм [3, 6, 9]: - за часом:
- за характером:
- за масштабом:
- за об’єктами:
Програмно-цільовий метод планування реалізується через цільові комплексні програми. Цільова комплексна програма (ЦКП) - це документ, в якому визначено за ресурсами, виконавцями й термінами здійснення комплекс заходів (економічних, науково-дослідних, техніко-виробничих тощо), спрямованих на досягнення цілей. Класифікація цільових комплексних програм: - за змістом і характером: соціально-економічні, виробничі, науково-технічні, екологічні, інституційні та регіональні. - за періодами реалізації: довгострокові (5-10), середньострокові (1-5) та короткострокові (до 1 року). Етапи розробки та реалізації цільових комплексних програм: відбір переліку проблем, що підлягають програмному розв'язанню; формування та видача вихідного завдання на розробку програми; розробка проекту програми; затвердження програми; реалізація програми та звіт про виконання програми. Програма економічного й соціального розвитку- це адресний документ, у якому передбачається комплекс взаємопов'язаних з ресурсами, виконавцями й термінами здійснення заходів щодо найефективнішого вирішення найважливіших завдань розвитку науки і техніки, впровадження досягнень науково-технічної революції у виробництво за пріоритетними напрямками. Читайте також:
|
||||||||
|