Попит та пропозиція ресурсу праці залежить від співвідношення попиту на робочу силу та її пропозиції на ринку, а також від типу цього ринку.

Заробітна плата –це плата за залучення у виробництво трудових послуг. Вона може набувати найрізноманітніших форм: безпосередньо заробітної плати., премії, участі у прибутках фірми, комісійних, винагороди за підсумки року тощо.

Питання 3. Ринок праці та його моделі

Ставка заробітної плати – це кількість грошей, яку отримує за певну кількість часу праці: годину, день, тиждень, місяць. Вона виступає як ціна, яка виплачується за одиницю часу послуг праці.

Слід розрізняти номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримує працівник за певний час роботи. Реальна заробітна плата – це та кількість товарів та послуг, яку реально можна придбати за номінальну заробітну плату. Загальний рівень заробітної плати диференціюється по різних країнах, регіонах, професіях, вінвідображає як рівень розвитку країни взагалі, так і рівень продуктивності праці, зокрема.

Попит на працю визначається розміром витрат виробника на придбання цього економічного ресурсу. Виробник купує кожну одиницю праці, для якої виконується умова: MRP_L > MRC_L і до точки, в якій ці показники дорівнюють один одному, максимізуючи при цьому ефективність використання праці.

Максимально ефективний обсяг використання праці визначається по-різному в залежності від статусу фірми на ринку ресурсів та на ринку благ (табл. 3)

Таблиця 3. Ефективність використання праці в залежності від статусу фірми на ринку ресурсу і на ринку благ

Статус фірми	Умова максимізації ефективності використання праці
	на ринку благ	на ринку ресурсу
а	Досконалий конкурент	Досконалий конкурент
б	Монополіст	Досконалий конкурент
в	Досконалий конкурент	Монопсоніст
г	Монополіст	Монопсоніст

Як бачимо, в умовах досконалої конкуренції ціна блага мінімальна, ціна праці – максимальна; в умовах “монополії” – “монопсонії” ціна блага максимальна, ціна праці – мінімальна. Це пояснюється особливостями структури кожного ринку.

Ринок праці в умовах досконалої конкуренції характеризується такими рисами: велика кількість фірм конкурує між собою за право найняти робітника на роботу; велика кількість робітників, які мають однакову кваліфікацію, незалежно один від одного пропонують свою працю на ринку; ні фірми, ні робітники не мають можливості впливати на ринкову ставку заробітної плати, яка встановлюється на відповідному ринку праці.

Попит та пропозиція ресурсу на конкурентному ринку праці для окремої фірми будуть мати такий вигляд (рис. 58):

Рисунок 58. Попит і пропозиція ресурсу на конкурентному

ринку праці для окремої фірми

Пропозиція ресурсу праці для окремої фірми (рис. 58) буде мати вигляд горизонтальної прямої, оскільки кожен робітник приймає рівень ставки заробітної плати, який складається в галузі, і не може впливати на нього. При цьому крива пропозиції співпадає з кривою граничних витрат фірми на ресурс праці. Для галузі рівноважна ставка заробітної плати і рівноважний рівень зайнятості населення визначаються в точці, де перетинаються криві попиту та пропозиції робочої сили. Попит на працю для окремої фірми буде визначатися кривою граничного продукту в грошовому вираженні, а тому, на підставі дії закону спадної граничної продуктивності ресурсу, матиме вигляд спадної кривої. До того часу, поки граничний продукт в грошовому вираженні перевищуватиме граничні витрати, фірма буде брати на роботу більше працівників. Вона максимізує свій виграш (заштрихована фігура на рис. 58) тоді, коли MRP= MRC.

Недосконала конкуренція на ринку ресурсу праці полягає в тому, що одна єдина фірма формує попит на працю. В цьому випадку вона виступає як монопсонія, тобто єдиний покупець на ринку. Монопсонія має такі риси: на ринку це – єдина фірма, у якій може працювати більшість населення в даному регіоні, фірма “диктує” рівень заробітної плати. Скажемо, населення якогось містечка майже все працює на гірничодобувному комбінаті або на електростанції.

В деяких випадках формується олігопсонія, коли три або чотири фірми можуть наймати більшу частину праці, запропонованої на ринку. При цьому фірма, згідно з дією закону пропозиції, для отримання більшої кількості виробників, повинна платити їм і більшу заробітну плату. Розглянемо графік, зображений на рис. 59.

Рисунок 59. Формування заробітної плати на ринку монопсонії

Крива S – це крива пропозиції робочої сили. Вона показує рівень заробітної плати, який повинен платити підприємець, щоб найняти більшу кількість робітників. На ринку монопсонії більш високу заробітну плату, яка встановлюється для нових робітників, треба платити і вже працюючим робітникам. Адже неможливо за однакову працю новачкові платити більше, ніж кадровому робітнику. Збільшення заробітної плати приводить до збільшення граничних витрат на ресурс праці, тому на ринку монопсонії крива MRC проходить завжди вище кривої пропозиції S. Щоб максимізувати прибуток, фірма знаходить точку рівності між MRP = MRC. На графіку це точка В. Опустивши перпендикуляр на криву пропозиції S знаходимо точку С, яка показує рівноважний рівень заробітної плати W_m, який монопсоніст буде платити робітникам, L_m – рівноважну кількість робочої сили, яка буде найнята фірмою. Таким чином, за інших рівних умов, фірма – монопсонія максимізує свій прибуток шляхом найму меншої кількості робітників і встановлення меншого рівня заробітної плати, ніж на ринку досконалої конкуренції. В результаті суспільство отримує меншу кількість продукції, робітники отримують більш низьку заробітну плату, а зайнятість населення знижується.

Моделі конкурентного і монопсонічного ринків праці є найбільш розповсюдженими, однак останнім часом в економіці розвинених країн міцним фактором ціноутворення на ринках праці стала діяльність професіональних спілок. Частіше за все їх діяльність здійснюється за двома напрямками:

Збільшення попиту на працю (або протидія його зниженню) за допомогою:

- стимулювання попиту на продукт фірми шляхом фінансування рекламних кампаній тощо;

- лобіювання законів, що заперечують скорочення чисельності працюючих при зниженні обсягів виробництва продукції;

- забезпечення підприємців державними замовленнями на продукцію, що ними виробляється тощо.

Вплив на пропозицію праці:

- шляхом обмеження притоку іноземних робітників в національну економіку;

- забороною дитячої праці і обмеженнями жіночої праці;

- скороченням тривалості робочого тижня і робочого дня тощо.

В результаті на ринку праці часто виникає ситуація протистояння монопсонії як єдиного покупця праці та профспілки як єдиного продавця. Така двобічна монополія частково імітує умови ринку досконалої конкуренції.

Аналізуючи рівень заробітної плати в різних країнах та у різних груп населення, неважко помітити її диференціацію. Фактори, які обумовлюють диференціацію заробітної плати:

- вартість випуску продукції: виробники товарів, що користуються великим попитом, звичайно, заробляють більше;

- відмінності в здібностях виробників, рівні освіти, їх кваліфікації, підготовці, набутому досвіді, відповідно, індивідуальній продуктивності праці;

- різниця в інтенсивності праці: деякі люди працюють важче або довше за інших;

- схильність до ризику, що може привести до великих доходів;

- необхідність виплати компенсацій за важкі або небезпечні види роботи.

Читайте також:
I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
Адаптація працівників.
АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
Акти з охорони праці в організації.
Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
Алкіни – вуглеводні, в молекулах яких є два атоми вуглецю, сполучені потрійним зв’язком - -. Алкіни називають також ацетиленовими вуглеводнями.

Переглядів: 757

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Питання 2. Оптимальне співвідношення факторів виробництва | Питання 1. Капітал як фактор виробництва тривалого використання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.