План лекції

1. Мета, завдання, об’єкт, предмет і методологія вивчення дисципліни.

2. Сутність категорії «праця».

3. Зміст, характер і види праці.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (8) с. 5-19, с. 19-57, с.70-72; (15)с.12-67.

2. СРС на тему « Інформаційне забезпечення управління працею»

І. Основні категорій і поняття

Праця – це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і окремої людини особливо важливу роль, оскільки саме це поняття є невіддільним від людського життя.

Працю слід розглядати :

Ø як свідому цілеспрямовану діяльність;

Ø як докладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання

корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб;

Ø як процес перетворення природних ресурсів в цінності та блага;

Ø як вияв людської особистості.

Економіка і нормування праці — це самостійна наукова дисципліна, опанування якої пов’язане з вивченням технологій найважливіших галузей промисловості, організації та планування праці на промислових підприємствах, трудового законодавства, статистики праці тощо.

Праця– фундаментальна форма діяльності людини, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей та надання різноманітних послуг. За традиційним (зокрема, марксистським) підходом до розгляду праці як чинника виробництва, процес праці містить три обов'язкові елементи:

Ø доцільну діяльність людини (власне працю),

Ø предмети праці та

Ø засоби праці.

Нині економічна наука розглядає працю комплексніше, зокрема, пропонується вивчати щонайменше п’ять елементів процесу праці:

Предмети праці– речі, дані природою, або предмети, вироблені попередньою працею, тобто те, на що спрямована праця людини з метою створення життєвих благ;

Засоби праці– провідник продуктивної дії людини на предмети та природні запаси, тобто знаряддя або комплекс речей, за допомогою яких людина в процесі трудової діяльності впливає на предмети праці для перетворення їх у споживчі вартості;

Технологія діяльності– визначений порядок виробничих процесів, сукупність методів впливу на предмет праці для зміни чи надання йому нових властивостей, форми;

Організація праці– система виробничих взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок організації для здійснення процесу праці;

Сама праця(жива праця) – процес усвідомленого впливу працівника, який має відповідні знання, вміння та навички на предмети праці задля досягнення конкретного результату.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нагляд прокурора за зміною режиму утримання засуджених	\|	Сутність праці як соціального явища виявляється в її функціях.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.