Нагляд прокурора за зміною режиму утримання засуджених

Прокурорський нагляд в місцях утримання затриманих

Перевіряючи стан законності в місцях тримання затриманих І попереднього ув’язнення, прокурор звертає увагу перш за все на підстави перебування осіб у цих місцях. Йому необхідно перевірити наявність щодо кожного затриманого і взятого під варту певних документів: відповідно до затриманого – протоколу затримання , щодо заарештованого – постанови судді. Необхідно також ознайомитись із матеріалами, які долучаються до цих процесуальних документів (рапорт працівника міліції, пояснення затриманого, інші документи, вилучені предмети тощо). Перевіряючи підстави затримання, прокурор повинен звернути увагу на правильність оформлення протоколу, у якому має бути зазначено підстави, мотиви, день, час, місяць, рік, місце затримання, пояснення затриманого, час складання протоколу, а також роз’яснення підозрюваному його права на захист, у тому числі права мати побачення з захисником з моменту затримання. Протокол повинен бути підписаний особою, яка його склала, і затриманим. Ознайомившись з цими документами, прокурор повинен звернути увагу на термін перебування в місцях тримання затриманого.

Ознайомлюючись із постановою судді про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, прокурор звертає увагу й оцінює з точки зору законності застосування такого запобіжного заходу. Крім того, звертає увагу на термін перебування особи в категорії підозрюваного в місцях тримання затриманих (не менше З діб), а у виняткових випадках – до десяти днів, а також на додержання вимог, передбачених кримінально-процесуальним законом, про продовження строків тримання під вартою у випадках. Прокурор також з’ясовує загальні питання, які характеризують стан справ і кількість ув’язнених осіб, їх категорії (узяті під варту, засуджені, господарська обслуга, неповнолітні, жінки та інші).

Особи, засуджені до позбавлення або обмеження волі, відбувають покарання в арештних будинках, кримінально-виконавчих установах, спеціальних виховних установах (виховні колонії). Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі — виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі — виправні колонії). У свою чергу виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівня безпеки (ст. 11 КПК).
Нагляд прокурора за додержанням законності у цих установах здійснюється шляхом: а) періодичних планових перевірок; б) перевірок за скаргами та заявами, матеріалами засобів масової інформації тощо про порушення закону або надзвичайні події.
Прокурор з’ясовує, хто із засуджених бажає бути прийнятим з особистих питань. Якщо виникають усні скарги на умови та режим тримання, прокурор вирішує їх на місці, а якщо такі звернення потребують перевірки, вживає заходів до їх вирішення.
Під час обходу прокурор обов’язково відвідує дисциплінарний ізолятор, приміщення камерного типу, карцер і перевіряє законність знаходження там засуджених. У виробничих приміщеннях прокурор звертає увагу на умови праці засуджених та техніку безпеки, санітарний стан та інші питання. Після обходу житлових, комунально-побутових і виробничих приміщень та особистого прийому засуджених прокурор знайомиться з особовими справами засуджених і перевіряє додержання законності адміністрацією установи, в тому числі:
4.1. Законність тримання засуджених в установах виконання покарань (УВП). Обґрунтованість засудження і позбавлення та обмеження волі, законність та своєчасність звільнення засуджених за відбуттям строку покарання, помилуванням і амністією перевіряється на підставі відповідних рішень, постанов та вироків, що містяться у особових справах осіб.
4.2. Забезпечення охорони та режиму тримання засуджених згідно з вимогами закону. Перевіряючи додержання вимог КВК України, які регламентують забезпечення охорони та режим тримання засуджених, прокурор звертає увагу на виконання вимог ст. 102 КВК України. При цьому він перевіряє:
- стан охорони, ізоляції засуджених та нагляду за їх поведінкою;
- законність надання засудженим короткострокових виїздів за межі місця позбавлення волі (ст. 111 КВК);
- законність надання засудженим права на одержання посилок, передач, бандеролей, грошових переказів, користування крамницею, надання побачень з родичами та іншими особами, телефонних розмов (ст. 108, 110, 112,114 КВК);
- законність накладення на засуджених стягнень, своєчасність виявлення та ізоляції злісних порушників режиму (ст. 133, 134 КВК);
- законність і обґрунтованість застосування до засуджених зброї, наручників, гамівної сорочки і гумового кийка (ст. 106 КВК).
4.3. Стан боротьби зі злочинами та іншими порушеннями режиму. Перевіряючи це питання, прокурор, перш за все, звертає увагу на виконання вимог ст. 97 КПК, яка регламентує порядок прийняття і розгляду заяві повідомлень про злочини. З цією метою він знайомиться з матеріалами відомчих розслідувань та перевірок, які проводилися у зв’язку зі скоєнням засудженими злочинів та правопорушень, вивчає кримінальні справи, які знаходяться у провадженні органів дізнання.
Поряд з цим, прокурор витребовує статистичні дані про кількість вилучених спиртних напоїв, наркотичних речовин, колючо-ріжучих предметів, грошей, валюти тощо, а також з’ясовує законність застосування заходів дисциплінарного впливу до порушників. Особлива увага приділяється вивченню особистих справ засуджених, які злісно порушують режим тримання, неодноразово поміщались до дисциплінарного ізолятора, переводились до приміщень камерного типу (одиночних камер), до карцеру, які самовільно залишили місце обмеження волі чи ухиляються від роботи або систематично порушують режим; встановленню фактів приховування злочинів, передбачених ст. 390, 391 КК (ухилення від відбування покарання, злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи).
Перевіряючи додержання законності при прийнятті рішень за матеріалами службових перевірок фактів заборонених стосунків особового складу УВП із засудженими та їх родичами, прокурор звертає увагу на повноту відомчих перевірок, в тому числі, з’ясовування питань отримання такими працівниками будь-яких благ, пільг, переваг. Оцінка законності прийнятих рішень за цими матеріалами визначається з погляду на вимоги Закону України “Про боротьбу з корупцією”. При виявленні подібних фактів прокурор складає протоколи про корупційні діяння за умови, що не пройшли терміни давності притягнення осіб до відповідальності, передбачені законом, і направляє справи до суду.
4.4. Додержання адміністрацією установ виконання покарань (УВП), вимог закону про матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених та обмежених волі, доцільно проводити за участю спеціалістів. При цьому слід мати на увазі, що питання про медичне обслуговування і матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі регулюються ст. 63, 64КВК, а засуджених до позбавлення волі — ст. 115, 116 КВК України.
4.5. Додержання законів про працю та про залучення засуджених до праці. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці за місцем їх постійного проживання до засудження (п. 1. ст. 56 КВК). Вони залучаються до праці, зазвичай, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі — на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою (п. 1 ст. 60 КВК). їх праця регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи та переведення на іншу роботу.
4.6. Додержання правових норм, які регулюють робочий час, час відпочинку, охорону праці і техніку безпеки.
Вимоги про умови праці засуджених до обмеження та позбавлення волі (ст. 60, ст. 119 КВК) чітко визначені законодавством. Прокурор за допомогою спеціалістів з’ясовує, яка тривалість робочого дня, чи надається засудженим відпочинок, безкоштовний спецодяг, спецприладдя (окуляри, рукавиці та інше).
При перевірці додержання законів про охорону праці і техніки безпеки прокурор знайомиться з документацією про облік нещасних випадків, матеріалами їх службового розслідування, з’ясовує своєчасність та правильність оформлення актів про нещасні випадки і вжиті заходи щодо усунення причин та умов нещасних випадків.
4.7. Законність оплати праці засуджених та утримань із їх заробітку. Праця засуджених до обмеження та позбавлення волі регулюється законодавством про працю, їх праця оплачується відповідно до її кількості і якості. Засуджені можуть залучатися на безоплатній основі лише до робіт з благоустрою колонії, виправного центру, прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених, або до допоміжних робіт із забезпечення колонії продовольством (ст. 118 КВК).
Прокурор доручає спеціалістам перевірити у бухгалтерії обґрунтованість розрахунків оплати засуджених, своєчасність і правильність нарахування на основні рахунки заробітку та законність проведених утримань.
Матеріальні збитки, заподіяні державі засудженими під час відбування покарання, стягуються з їхнього заробітку за постановою начальника колонії, яка оголошується засудженому під розписку (ст. 137 КВК). Прокурор перевіряє матеріали, на підставі яких винесено відповідну постанову, з’ясовує, чи вірно встановлено розмір збитків, обставини, за яких їх було завдано, ступінь вини засудженого в заподіянні збитків, наявність письмового пояснення винного, а також чи оголошено постанову засудженому під розпис.
4.8. Додержання вимог закону про проведення виховної роботи, організацію загальноосвітнього і професійно-технічного навчання. Виховна робота, яка проводиться із засудженими до обмеження і позбавлення волі, регламентована Кримінально-виконавчим кодексом України. У ст. 65 КВК закріплені вимоги до адміністрації виправного центру, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів про проведення соціально-виховної роботи з особами, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі (ст. 123-137 КВК).
Значної уваги потребує питання забезпечення загальноосвітнього і професійного навчання засуджених, особливо з огляду на виконання законів “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, в тому числі в частині доступності і безоплатності здобуття загальної середньої освіти, а також Закону “Про професійно-технічну освіту” (ст. 125, 126 КВК). Прокурор з’ясовує кількість осіб, які підпадають під дію зазначених законів, наявність відповідних планів, програм, забезпечення навчального процесу та створення умов для реалізації такими особами права на освіту.
Оцінюючи стан законності, в тому числі додержання вимог закону про проведення виховної роботи, прокурор повинен перевіряти і аналізувати законність застосування заходів заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, обмежених та позбавлених волі (статті 67-70, 130-135 КВК).
4.9. Додержання законів про відшкодування збитків, завданих злочинами. Особи, які відбувають покарання, зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані злочинами. Відрахування за виконавчими листами та іншими документами проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 121 КВК). При перевірці прокурор з’ясовує, чи на всіх засуджених, які зобов’язані відшкодовувати збитки, надійшли виконавчі листи; чи своєчасно проводяться стягнення, повнота і правильність розрахунків стягнень.
4.10. Додержання законності при звільненні засуджених. Перевірка цього питання проводиться прокурором з урахуванням усіх норм, які визначають не тільки звільнення, але й надання допомоги у трудовому і побутовому влаштуванні, встановленні адміністративного нагляду, порядку дострокового звільнення таін. Прокурор, зокрема, перевіряє, як виконуються вимоги законів, які визначають підстави звільнення від відбування покарання (ст. 152 КВК), час звільнення і проведення розрахунків із звільненими особами (ст. 153 КВК), надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні (ст. 156 КВК), а також допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання (ст. 157 КВК). Крім цього, прокурор з’ясовує, чи своєчасно адміністрація виявляє осіб, які після звільнення підлягають адміністративному нагляду, чи реалізуються положення Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” і чи своєчасно направляються відповідні рішення суду до органів внутрішніх справ для виконання (ст. 158, 159 КВК). Порядок дострокового звільнення від відбування покарання визначається ст. 154 КВК і перевіряється прокурором з урахуванням вимог, передбачених цією нормою Закону, а також Кримінальним кодексом України (розділ XII).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суть і завдання нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення волі та при виконанні інших примусових заходів, винесених судами	\|	План лекції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.