Франція

Новий консерватизм” М.Тетчер

Основні положення	Заходи щодо здійснення
¨ Виживання сильнійших	¨ Стимулювання вільного підприємництва. ¨ Скасування пільг, що надавалися державним підприємствам. ¨ Денаціоналізація, приватизація збиткових галузей. ¨ Зниження податків на високі прибутки. ¨ Зменшення витрат на соціальні виплати.
¨ Монетаризм	¨ Держава значно посилила контроль за масою грошей, що знаходилась в обігу; безпосердньо не втручаючись у виробництво та збут товарів; забезпечила функціювання державного механізму.

У курсу Маргарет Тетчер були як прибічники, так і супротивники. У 1982 р. уряд змушений був прийняти закон, що обмежував права громадян на проведення страйків, а поліції надавав право проводити арешти у місцях масових заворушень. “Тетчеризм” врятував Великобританію від кризових явищ в економіці на кіька років. Але з 1987 р. знову розпочалось зростання інфляції, бюджетного дефіциту. Загострились соціальні проблеми:

- конфлікт в Ольстері між ірландськимии католіками і англійськими протестантами;

- руйнування системи охорони здоров’я;

- погіршення системи освіти;

- расові конфлікти. У Велиобританії значний відсоток емігрантів з Азії та Африки;

- знизивя рівень добробуту населення (у 1990 р. 9 млн. британців потрапили у категорію бідних, податки зросли у 22 рази тощо);

- невдоволення опозиції війною Великобртанії з Аргентиною (1982 р.) за Фолклендські (Мальвінські) острови, що офіційно родовжували вважатися колоніальним володінням Великобританії.

У 1990 р. М.Тетчер прийняла рішення піти у відставку. Лідером партії консерваторів та прем’єр-міністром став Дж.Мейджор. У 1992 р. його було знову переобрано на посадку прем’єр-міністра. Але у 1997 р., незважаючи на успіхи економічної політики уряду, консерватори на виборах зазнали поразки від лейбористів. Здобувши перемогу, лейбористи сформували уряд на чолі з Т.Блером. Великобританія вступила у ХХІ століття як надійний союзник США, активний член НАТО, прибічник європейської інтеграції.

Під час Другої світової війни Франція зазнала величезних економічних збитків, внаслідок яких рівень промислового виробництва у 1944 р. складав 38 % від довоєнного. Гостро постало питання: якими методами відбудовувати країну. Почалась жорстока політична боротьба між лівими партіями на чолі з ФКП, які вважали, що потрібна націоналізація промисловості, - з одного боку, і правими партіями, що виступали категорично проти націоналізації, - з іншого.

Тмчасовий уряд, який очолював герой французського національно-визвольного руху Шарль де Голль, пішов на поступки і тим, і іншим. Було націоналізовано вугільну промисловість, газові заводи, електростанції, залізниці, автомобільне підприємство “Рено”, п ’ять великих банків. Націоналізацію було проведено за викуп.

1946 р.

¨ Набула чинності конституція, що відкрила період Четвертої республіки – парламентської. ¨ Конституція ала демократичний характер, виголошувала громадянські свободи і соціально-економічні права (на працю, на відпочинок, охорону здоров’я, участь в управлінні підприєствами тощо). ¨ Відбулися вибори в Національні збори. Сформовано коаліційний уряд (республіканці, соціалісти, комуністи, радикали).

1947 р.

¨ Комуністи виведені з уряду. Обраний президент Франції – соціаліст В.Оріоль. ¨ Починається відхід від співробітництва з СРСР, зближення із США.

1948 р.

¨ Підписано франко-американський договір про економічне співробітництво у відповідності до плану маршалла. ¨ Відновлено довоєнний рівень економіки.

1949 р.

¨ Франція вступила до НАТО. ¨ На теренах Франції було розміщено американські військові бази. ¨ Витрати на гонку озброєнь у рамках НАТО і війну у В’єтнамі поглибили політичну кризу, протистояння лівих та правих партій.

1951-1954 рр.

¨ На виборах у Національні збори перемогу здобув блок правих партій. ¨ Уряд блоку правих партій, що прагнув перемогти у війні в Індокитаї, втянув у неї США; сприяв переозброєнню ФПН, підписав паризькі угоди 1954 р.; ввів війська в Алжир, аби придушити національно-визвольну революцію, що розгорнулася у цій колонії Франції.

1956-1958 рр.

¨ На виборах у Національні збори пермогу здобули ліві сили. Уряд лівих сил провів соціальні реформи; визнав незалежніть Марокко, Гвінеї, Тунісу; дав згоду на продовження воєнних дій в Алжирі; участь у війні проти Єгипту (1956 р.); підписав договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС, 1957 р.). ¨ В 1958 р. в Алжирі спалахнув антиреспубліканський заколот. Командування французської армії, що знаходилась в Алжрі, приєдналося до заколотників. Національні збори Франції надал Ш. Де Голлю надзвичайні повноваження і право сформувати новий уряд.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зовнішня політика Великобританії у 1946-1965 рр.	\|	Внутрішня і зовнішня полатика Франції у 70-90-ті роки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.