Цілі державного управління та їх класифікація

За своєю сутністю управлінські рішення зводяться до дій по здійсненню обраних цілей.

Цілі- це продукт свідомості, суб'єктивне відображення об'єктивного. І вибір цілі - відправний пункт у розробці прийняття будь-якого рішення. Але суб'єкт державного управління у своїй практичній діяльності стикається з безліччю проблем, рішень.

Отже при прийнятті управлінських рішень необхідно здійснити розподіл цілей за значущістю та за часом реалізації, тобто побудувати ієрархію або "дерево" цілей.

Цілі державного управління класифікуються за багатьма підставами. Скажімо, за джерелом виникнення й змістом, низпадаючою і логічною послідовністю основні види цілей державного управління утворюють наступну структуру:

· суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства;

· соціальні, які відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан та рівень соціального життя людей;

· духовні, пов'язані, з одного боку, із сприйняттям духовних (культурних) цінностей, якими керується суспільство, а з іншого - із підключенням духовного потенціалу суспільства в реалізацію суспільно-політичних і соціальних цілей;

· економічні, що характеризують і стверджують систему економічних відносин, забезпечують матеріальну основу реалізації суспільно-політичних та інших цілей.

Вони певним чином уточнюються порівняно нижчими за рівнем конкретизованими цілями:

· виробничими, що полягають у створенні і підтримці тих керуємих об'єктів, які відповідають вищезгаданим цілям і сприяють їх здійсненню;

· організаційними, спрямованими на вирішення організаційних проблем у суб'єктах й об'єктах державного управління - побудову відповідних функціональних та організаційних структур;

· діяльнісно-прогсеологічними, що передбачають розподіл і регулювання діяльності за конкретними структурами, службовими й робочими місцями;

· інформаційними, які забезпечують накреслені цілі необхідною, достовірною і адекватною інформацією;

· роз'яснювальними, що потребують відпрацювання знань, мотивів і стимулів. які сприяють практичному досягненню комплексу цілей державного управління. Тобто графічно цілі державного управління можна зобразити таким чином:

Цілі державного управління можуть класифікуватися також:

· за обсягом - на загальні (для всього державного управління) і часткові (для окремих його підсистем, ланок, конкретних компонентів);

· за результатами - кінцеві і проміжні;

· за часовими параметрами - довгострокові, середньострокові, короткострокові, поточні;

· за актуальністю - потребуючі невідкладного здійснення, незалежно від ситуації й актуалізовані ситуацією, що склалося тощо.

Ранжування цілей - невід'ємний, істотний аспект розробки рішень. Центральними, визначальними "дерева" цілей державного управління мають бути стратегічні цілі, пов'язані з якістю суспільства, його збереженням або перетворенням. Стратегічні цілі розгортаються в оперативні, які фіксують великі блоки дій по досягненню перших, а оперативні - в тактичні, що визначають конкретні дії по досягненню перших і других цілей.

Побудова "дерева" цілей державного управління потребує продуманого визначення стратегічних цілей, а потім не менш продуманого їх "розгалуження" по всіх інших видах цілей.

Важливе значення мають узгодження цілей з тим, щоб вони підтримували і взаємообумовлювали одна одну, а також їх субординація, за якої вони немов би "працюють" одна на одну і реалізація однієї цілі стає джерелом для іншої. Субординація цілей посилює механізм цілепокладання в державному управлінні.

Першорядною проблемою при формуванні "дерева" цілей є досягнення адекватності цілей державного управління потребам та інтересам суспільства, тим цілям, які об'єктивно породжуються керуємими об'єктами.

Цілі державного управління, представлені у будь-якому "дереві", мають відповідати певнім вимогам:

· бути об'єктивно зумовленими й обґрунтованими, виходити з об'єктивних закономірностей і тенденцій суспільного розвитку й діяльності людей;

· бути соціально мотивованими, тобто йти від потреб, запитів й інтересів людей, відповідати їм і викликати цим самим розуміння, підтримку цілей, прагнення втілити їх у життя;

· бути науково обґрунтованими, тобто підкріпленими відповідними науковими дослідженнями прогнозів економічного, соціального та духовного розвитку суспільства;

· бути системно організованими, включати в певній послідовності цілі стратегічні, оперативні і тактичні, загальні і часткові, головні й забезпечуючі, кінцеві і проміжні, віддалені, близькі й безпосередні тощо;

· бути забезпеченими в ресурсному відношенні як з інтелектуального, так і з матеріального боку, базуватись на реальному, а не уявному потенціалі.

Будь-які цілі, які ставляться в державному управлінні, мають оцінюватися під кутом зору їх відповідності правовим вимогам (справедливості, правди, гуманізму), закріплюватися законодавчо і проводитись у життя силою законів і державних механізмів їх реалізації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види функцій державного управління	\|	Класифікація методів державного управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.