Апостеріорна інформація

Якщо апріорна інформація (А) має якісний характер, то апостеріорна – кількісний, що є результатом (протоколом) спостереження входу і виходу об’єкта. Цей протокол має вигляд:

В = <X,Y>,

де:

Х – результати усіх вимірів входів об’єкта;

Y – результати вимірів його виходів за той же період спостереження.

Для неперервних об’єктів (А=) маємо значення неперервних даних:

Х=Х(t), Y=Y(t) у інтервалі часу 0=.

Таким чином, отримуємо:

В=(<X(t), Y(t)>(0)).

Це означає, що поведінку об’єкта зареєстровано у вигляді (n+m) різних кривих: (x(t), …, x(t), …, y(t)) у цьому інтервалі.

Зазначимо, що величини Х і Х(t) у даному випадку не є тотожними, позаяк Х охоплює всю залежність Х(t) у заданому інтервалі, а Х(t) може мати тільки конкретне значення цієї залежності у момент часу t. Аналогічною є тотожність Y і Y(t).

У дискретному випадку (А=) маємо:

Х=(Х, …,Х), Y=(Y, …,Y).

Тоді протокол записують у вигляді:

В=(<X, Y> (i=1, …,N)).

Протокол можна представити у вигляді таблиці чисел з (n+m) стовпчиків і N рядків:

де:

Х_і = (х_1і,…, х_ni);

Y_і = (х_1і,…, х_mi).

Очевидною є відповідність цих двох форм запису. Зокрема, протокол В₁ може бути отримано з протоколу В₀ шляхом отримання інформації у дискретні моменти часу:

t=0,,2,…, (N-1),

де:

- інтервал дискретності (=N/Т).

Необхідно зазначити, що зворотній перехід можливий не завжди.

Отже, параметри X, Y достатньо повно у комплексі характеризують апостеріорну інформацію (В), що, у свою чергу, дозволяє на наступному етапі дослідження детальніше оцінити об’єкт для встановлення мети його ідентифікації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Апріорна інформація	\|	Ідентифікація структури і параметрів об’єкта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.