Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Додаткова інформація про Великого Кобзаря

3.1.Спадщина Т. Г. Шевченка.

3.1.1.Літературна.

240 поезій з них — понад 20 поем, драма «Назар Стодоля», 20 повістей (до нас дійшли 9); щоденники; автобіографії, фрагменти двох незакінчених драм.

Оригінали більшості творів Шевченка зберігаються в Інституті літератури НАН України.

Твори Шевченка перекладені приблизно 100 мовами світу.

3.1.2.Мистецька. Шевченко-художник.

210 акварелей, передусім пейзажів; 150 портретів, з яких 43 — автопортрети; 27 офортів, з яких 6 — серії «Живописна Україна»; понад 230 олівцевих рисунків ландшафтів України; ескізи, етюди, начерки — на 360 сторінках рукописів та альбомів.

3.2. Цитатні висловлювання про видатного українського митця.

• Своєю мелодикою, ритмічною віртуозністю поезії Шевченка створюють авторові славу одного з наймузикальніших поетів світу. У своїй стихійній силі творця він, здається, не хотів знати ніяких законів, крім тих, що диктували йому його власна мистецька інтуїція, сила задуму, вогонь темпераменту (О. Гончар).

• Шевченка не без підстави називають революціонером художньої форми, вказуючи на те, як сміливо відходив він од літературних канонів… Вроджене чуття прекрасного, чуття гармонії підказувало художникові ті шляхи, щоб, незважаючи на притиски,… нести людям своє свіже, вільне, справді розкріпачене слово (О. Гончар).

• Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість. Шевченкова пісня була сама по собі народною піснею, яку міг заспівати тепер увесь народ, яка повинна була вилитись з народної душі відповідно до стану сучасної народної історії (М. Костомаров).

• Душа Шевченка до того ступеня насичена народністю, що всякий, навіть посторонній, запозичений мотив приймає в його поезії українську національну закраску.

• І не те важне, що вірш його складений з боку поетики, як і не те, що Шевченко йшов інтелектуально в перших рядах з мислителями свого часу, а надзвичайно важне те, що вірш його є пам’ятником органічної української культури, що він виростає з питомо національного ґрунту (Є. Маланюк).

• Органічність Шевченкового фольклоризму, мабуть, не знає собі рівних в історії світової літератури. Органічністо продовження, розвитку закладених у народних піснях художніх можливостей — аж до творення нової якості (М. Коцюбинський).

• Геніальна творчість і життєвий шлях Т. Шевченка, що еволюціонував від кріпака до академіка, врешті, набагато більше — до речника етнонаціонального буття та консолідатора українського етносу, зробили його символом українства й одним із найпотужнішим чинників у формуванні українських державних інтересів (М Жулинський).

• Муза у Шевченка жива, конкретно-відчутна, уявленна. Вона саме українська. Вона багатолика, мінлива і водночас стала у своїй життєдайності й святості (В. Пахаренко).

• Поезія Шевченка безперечно вкорінена в міфі, тобто в українській народній творчості. Поет трансформує цей міф, створюючи на його основі літературу (Р. Харчук).

• В гневе он как пророк, в смирении как апостол; его ласка перехо-дит в молитву, его кротость — в подвиг любви и прощення; каждое чувство он доводит до пафоса и религиозен в каждом своем слове: иньїм и не может бьггь великий национальньїй позт жрец и жертва своего народа, облагородивший, возвьісивший, претворивший в красоту и святьіню все, что создала его родина {Карній Чуковський)

• Кобзар відродив і повернув рідному народові Слово, пішов за це Слово на хрест, спокутуючи десятиліттям каторги, стражданням й смертю «первородний» гріх свого народу — гріх покори, безмовності, переверництва {О. Кравчук).

• Шевченко досяг унікальної позачасової співзвучності зі свідомими й несвідомими почуттями народу (Г. Грабович).

• Мистецька спадщина Шевченка, глибинно прочитана у зіставленні з літературою, може підняти завісу над рухом його творчого мислення (/. Вериківська).

• Мистецтво стало для Шевченка головним інструментом — раз і назавжди інтуїтивно обраного формою духовного і практичного освоєння дійсності, що відкривала перед ним найбільше можливостей на шляху до розуміння світобудови (Л. Генералюк).

• «Кобзар», ся маленька книжечка, відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої холодної води, заясніла

Невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову (/. Франко).

• Шевченко прекрасно розумів, що таке збірка поезій, певні зусилля прикладав, щоб надати їй суцільності, умів подати першу поезії «Кобзаря» як ключ до нього (М. Зеров).

• Шевченкові ніколи не доводилося вигадувати, про що писати, розмірковувати над темами своїх віршів, бо належав до тих творців, які пропускають через своє серце стогін народу, які лишаються з ним до останніх хвилин життя (О. Коваленко).

• У своїх релігійних поглядах Шевченко йде за народною мораллю, в якій бере верх любов до ближнього, пошана до батька-матері, вшанування материнства, пошанівок рідного слова (М. Федунь).

• Сьогодні Україна, без перебільшення, постала на шевченківському моноліті духу, думки, слова (М. Жулшськиії).

• Шевченко — єдиний поет-художник в усій світовій культурі, який врятував націю від винародовлення в умовах колонізації (М ЖуЛшськиії).

• Шевченкові належить виняткова роль у формування української національної ідеології; надавши українській мові статусу мови літературної, він тим самим заклав основи модерної української літератури, а в широкому значенні — базу під українську національну ідентичність (М Жулинський).

4. Ідейно-художній аналіз твору Т. Шевченка «Думи мої, думи мої…»

4.1.Виразне читання поезії або прослуховування у запису

4.2. Історія написання твору.

Після арешту Т. Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, його ув’язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок — призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.

З 1849 року стає рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у «захалявні книжечки» (1847—1850). Солдатчина для поета була гірше від тюрми, бо ненависним був сам дух солдафонства, що чавунно печаттю лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря.

Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої…» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.

4.3. Тема: Звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою

у вільне життя співвітчизників.

4.4. Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

4.5. Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.

4.6. Жанр: Громадянська лірика.

4.7. Опрацювання змісту поезії. Бесіда за питаннями:

• Чому Т. Шевченко перебував в Орській кріпості?

• Що змусило письменника написати поезію «Думи мої, думи мої…»?

• Через що поет звертається до своїх думок?

• Що хвилює Т. Шевченка?

• Про яку «лиху годину» згадує автор твору?

• Чому Тарас Григорович свої думки називає голуб’ятами?

• Через що поет заздрить киргизам?

• Як ви розумієте вираз «бути вільним»?

• Який настрій у поета можна дослідити впродовж цієї поезії? Про що це свідчить?

4.8. Художні особливості твору.

• Звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».

• Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».

• Порівняння: «привітаю, як діток».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вступне слово вчителя	\|	Проведення тестового опитування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.