• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ризик як кількісна оцінка небезпек.

З аксіоми про потенційну небезпеку випливає, що забезпечити 100%-ї гарантії безпеки неможливо в жодному виді діяльності.

Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей. Наслідки або ж кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою, залежать від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там. природних ресурсів, перспективності зони тощо.

З метою уніфікації будь-які негативні наслідки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених чи хворих, площа зараженої території, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди — це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.

Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точніше мірою можливої небезпеки, є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик.

Формування поняття ризику має давню історію. Вважають, що термін „ризик” з’явився на межі середніх віків і Нового часу. Цим словом іспанські мореплавці називали підводну скелю (очевидно рифи), а португальці – прямовисну скелю, що височить над водою, розуміючи під цим небезпеку, котра загрожувала їхнім кораблям.

Звичайно, і раніше люди стикалися з небезпеками і невпевненістю у майбутньому. Однак небезпеки, від яких потерпали люди, пов’язувалися із впливом вищих сил. Не усвідомлюючи імовірнісного характеру природних і суспільних явищ, наявності невизначеності і випадковості в цих процесах, наші пращури стихійно шукали засоби і форми захисту від можливих небажаних наслідків. Деякі з поширених способів – зведення фортець для захисту від ймовірних нападів ворога, створення спеціальних запасів продуктів на випадок неврожаю або осади міста тощо. В таких ситуаціях починали складатися передумови ототожнення ризику з явищами, реалізація яких могла викликати різні види збитків і втрат.

Нині термін „ризик” застосовується в багатьох сферах людської діяльності: економіці, фінансовій діяльності, менеджменті, правовій сфері (наприклад при страхуванні), в техніці і технологіях (ризик аварії, поломки), медицині (ризик захворювань), соціальній сфері (групи осіб підвищеного ризику).

В широкому смислі слова, ризик– це усвідомлена можливість постраждати від будь-якої небезпеки. Термін „ризик” вживається з доповненням (чого?): ризик травматизму, ризик аварії тощо. Коли йдеться про здоров’я, під ризиком розуміють можливість виникнення шкідливих ефектів для здоров’я певної людини або групи людей при наявності певної небезпеки.

Ризик R (ступінь ризику) – величина кількісна і визначається як добуток ймовірності P небажаної події на величину розмірів її можливих наслідків A або збитків:

R = P*A (1)

В свою чергу ймовірність P визначається як відношення кількості реалізованих подій n з небажаними наслідками, до максимально можливої їх кількості Nза певний період часу:

P = n/N (2)

(Єдина умова: N має бути достатньо великим, інакше P перетворюється з імовірності на частоту, і тоді може виникнути похибка в оцінці ризику).

Виходячи з того, що ймовірність Р– величина безрозмірна, ризик R повинен вимірюватися в одиницях виміру потенційного збитку А.

Загальним виміром величини ризику (як збитку) для всіх небажаних подій служать гроші – витрати на усунення негативних наслідків небажаної події, або кількість летальних наслідків на мільйон населення чи робітників.

Якщо наслідком небажаної події є смерть людини, то тоді ризик можна визначити як ймовірність подій зі смертельним наслідком за певний період часу:

R = n/N (3)

Наприклад, травматизм зі смертельним наслідком, пов’язаний з транспортом, 2004 року склав в Україні n = 9189 осіб, при загальній кількості населення держави N = 47,5 млн. чол. Тоді: R = 9189/47500000 = 0,000193.

Як розуміти одержану цифру?

Вона означає, що в середньому за рік на кожен мільйон жителів України припадає 193 осіб, смертельно травмованих у дорожньо-транспортних пригодах. А індивідуальний рівень ризику смертельного травматизму у транспортних аваріях становитиме для громадянина України 0,000193 (рік^-1) або 193*10^-6 смертей/рік.

Якщо фактор ризику діє протягом часу t, а статистичні дані одержані за період часу T, то рівень ризику по відношенню до даного фактора ризику визначається за формулою:

R = n*t/(N*T) (4)

Наприклад, ризик загинути у транспортній аварії протягом одного місяця в 12 разів менший, ніж за цілій рік: 193/12 = 15,8 осіб на 1 млн. жителів.

Слід також враховувати, що протягом терміну, за який збираються статистичні дані, величина ризику змінюється. Приміром, кількість випадкових утоплень становила 2004 року в Україні n = 3913 осіб. Тоді ризик втопитися протягом року складає для середньостатистичного громадянина

R_річ = 3913/47500000 = 0,000082, тобто 82 жертва на 1 млн. за рік.

Однак, враховуючи, що пік утоплень припадає на купальний сезон - 3 літніх місяці, можна віднести цю цифру саме на ліній період року, в інші місяці цей ризик практично нульовий.

В загальному випадку, реальний рівень ризику небажаної події для людини залежить від багатьох факторів: статі, віку, виду діяльності людини, місця її проживання, способу життя, звичок, періоду доби тощо.

Формула (3) дозволяє розраховувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема в групу можуть входити люди, які належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

Існує шкала порівняння ризиків смертності, для порівняння ризиків різного походження, для різних небезпек. Вона дає змогу провести також оцінку ризику за якісними показниками (табл. 1).

Таблиця 1.

Шкала порівняння ризиків смертності

1 2 3 4 5 6 7 8

За цією шкалою можна оцінити фоновий ризик смертності українських громадян у побуті від нещасних випадків

Аналогічна шкала існує для оцінки професійного ризику. Кількісно професійний ризик теж можна оцінити за ймовірністю загибелі людини за одиницю часу, наприклад, за рік. Ризик загибелі у сфері професійної діяльності перебуває в межах від 1*10^-4 на люд.рік (безпечні професії) до 1*10^-2 (особливо небезпечні).

Найнижчий рівень ризику смерті в швейній, взуттєвій, текстильній, харчовій і паперовій промисловості, вищій – у хімічній промисловості, на транспорті, в будівництві, сільському господарстві. До особливо небезпечних професій відноситься зокрема робота верхолазів-монтажників (в 10 разів вище прийнятного рівня), льотчиків-випробувачів (в 40 разів), льотчиків-винищувачів (в 65 разів). Соціально-неприйнятними для суспільства видами діяльності сучасної людини слід вважати особливо небезпечні професії, пов’язані з ризиком смерті більше ніж 1*10^-2 1/люд.рік.

Якщо ризик R≥10^-3, то відповідно до рекомендацій ВООЗ необхідно вживати заходи щодо забезпечення безпеки.

Читайте також:

1. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
2. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
3. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
4. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
5. Аналiз ризику методами iмiтацiйного моделювання
6. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
7. Аналіз внутрішніх ризиків
8. Аналіз втрат від маркетингового ризику
9. Аналіз ефективності системи антиризикованих заходів
10. Аналіз зовнішніх ризиків
11. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
12. Аналіз і оцінка стану охорони праці

Переглядів: 4006