МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
План лекції1. Методи створення трудових нормативів. Загальні умови і вихідні матеріали для створення нормативів. Аналітичний і сумарний методи нормування праці, різновиди цих методів. 2. Характеристика основних етапів створення нормативів. Робоча методика. 3. Методи опрацювання матеріалів спостереження. Графоаналітичний метод, метод найменших квадратів. Побудова нормативних таблиць, графіків, номограм. Домашнє завдання: вивчити конспект, (16)с. 120 - 127, (12) с. 45 – 48, с. 81 – 99 І. Основні категорій і поняття Нормативи праці - це вихідні режими роботи обладнання, затрат праці розроблених на основі проведених досліджень і призначені для розрахунків конкретних норм затрат праці. Під методом нормування розуміється сукупність прийомів встановлення норм праці, включаючих: аналіз трудового процесу; проектування раціональної технології і організації праці; розрахунок норм. Вибір методу нормування праці визначається характером нормованих робіт і умовами їх виконання. По принциповій схемі встановлення норм методи нормування праці діляться на: - аналітичні; - сумарні. Аналітичні включають: аналіз трудового процесу, розподіл його на елементи, проектування раціональних режимів роботи обладнання, організації праці і необхідних затрат праці пор елементам трудового процесу, встановлення норм на операції. Сумарні - встановлення норм праці без розподілу процесу на елементи і проектування раціональної організації праці, тобто на основі досвіду нормувальника (дослідницький метод), чи статистичних даних про виконання аналогічних робіт (статистичний метод). Норми, встановлені за допомогою сумарних методів називаються досвідно-статистичними. Вони не є ефективні і поступаються аналітичним. По методиці отримання вихідних даних аналітичні методи діляться на аналітично-розрахункові - базою розрахунку норм є нормативні матеріали, і аналітично-дослідницькі - інформація отримується шляхом спостереження чи експериментів. У практиці нормування праці застосовуються такі методи нормування: Ø аналітичний, Ø укрупнений Ø сумарний дослідно-статистичний, які мають більш диференційовані різновиди Сутність аналітичного методу полягає в сукупності та послідовності таких дій: — розкладання виробничого процесу на складові частини; — дослідження факторів, що впливають на тривалість кожного з елементів операції; — проектування (на основі дослідження) нового, ефективного складу, послідовності й тривалості операції з урахуванням сучасних досягнень у підвищенні продуктивності праці. Сутність укрупненого методу полягає у визначенні норми на основі попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин — витрат робочого часу на типові операції, деталі чи види робіт з типовими умовами їх виконання; конкретні витрати часу отримують з таблиць, графіків, номограм або розраховують за допомогою емпіричних формул. Сутність сумарного дослідно-статистичного методу полягає у визначенні норми на основі приватного досвіду особи, що встановлює норму, з урахуванням даних оперативного й статистичного обліку витрат часу або даних про виконання норм виробітку на аналогічні роботи в минулому чи шляхом порівняння складності виконання операції та загального обсягу нормованої праці з аналогічними, раніше виконуваними роботами. Застосування перших двох методів дозволяє створювати технічно обґрунтовані норми праці. Аналітичний метод має два різновиди: 1) технічний розрахунок норми за нормативами складових елементів норми часу залежно від режимів роботи устаткування, організації обслуговування та виробничих можливостей робочого місця, застосування найкращих, найефективніших методів організації та способів праці. Розрахунки (відповідно до ступеня диференціації) можуть бути: — за мікроелементними нормативами; — за диференційованими нормативами; — за укрупненими нормативами; 2) технічний розрахунок норми на основі досліджень витрат робочого часу та режимів роботи устаткування у реальних витратах часу та експериментальних режимів роботи устаткування, на засадах чого проектуються раціональні трудовий і виробничий процеси; отримані норми порівнюються з нормативними матеріалами. Укрупнений методтакож має два різновиди: 1) норми встановлюються за типовими нормами-еталонами, що розраховані на типові умови техніки, технології, організації виробництва і праці та зведені у таблиці, графіки, номограми; 2) норми встановлюються на окремі операції, деталі та види робіт на основі вивчених залежностей, відображених у низці емпіричних формул. Сумарний досвідно-статистичний метод має кілька різновидів встановлення норми: v на основі порівняння складності та обсягу даної роботи з такими, що виконувались раніше; v на основі даних оперативного й статистичного обліку про витрату часу на аналогічні роботи; v за досвідом особи у встановленні норм праці; v за результатами узагальнення сумарних спостережень за використанням робочого часу на цих операціях, роботах. Процес розробки трудових нормативів відбувається за шість послідовних етапів: 1) Підготовча організаційно-методична робота . Насамперед аналізують наявні нормативні матеріали, їх повноту і якість, відповідність сучасним вимогам і умовам виробництва. Після вивчення спеціальної літератури, потреб і замовлень підприємств і відомств визначають перелік трудових процесів, робіт, операцій та їх елементів, на які відсутні нормативи, чи вони є, але застарілі, низької якості. Визначають склад науково-дослідних організацій та промислових підприємств, яких доцільно залучити до активної участі у створенні нових трудових нормативів. Велике значення на підготовчому етапі має вибір типового змісту трудового процесу і організаційно-технічних умов виробництва, які впливатимуть на параметри трудових нормативів. Важливою характеристикою типового процесу є його економічність, а це означає, що процес має бути грамотно спланований, добре організований і кваліфіковано виконаний. 2) Збирання первинної інформації, проведення полігонних спостережень та лабораторних досліджень. Безпосередньо на робочих місцях досвідчені фахівці вивчають і ретельно аналізують зміст трудового процесу, організацію праці, якість обслуговування робочих місць, кваліфікацію робітників, склад виробничих бригад, паспортні показники параметрів роботи устаткування, його технічний стан, характеристики інструментальних наладок та ін. Виявлені при цьому недоліки та їх причини мають бути усунені. Лише після цього встановлюється раціональний порядок виконання трудового процесу, фахівці починають виконання планових завдань щодо збирання вихідної інформації для визначення характеру зв'язку між об'єктивними факторами та зміною параметрів трудових нормативів. 3) Аналіз і опрацювання результатів досліджень, складання нормативних таблиць, графіків, формул, оформлення проекту збірника нормативних матеріалів. Одержану з підприємств та лабораторій вихідну інформацію ретельно опрацьовують, а в разі потреби доповнюють і уточнюють. Відтак встановлюють міру залежності між значущими факторами і трудозатратами, уточнюють макети нормативних таблиць і заносять до них усю потрібну числову інформацію. Окремі таблиці з необхідними коментарями й поясненнями комплектують до тематичних збірників, тиражують ці збірники як проекти і розсилають обмеженій кількості підприємств і організацій разом з інструктивними матеріалами для випробування у виробничих умовах. 4) Експериментальна перевірка проекту трудових нормативів на підприємствах. Проекти збірників трудових нормативів піддають широкомасштабному випробуванню у реальних виробничих умовах. Можливі помилки, неузгодженості між окремими таблицями , чи показниками, невідповідності виробничим умовам ретельно фіксують, узагальнюють і надсилають до головної науково-дослідної організації, відповідальної за створення нормативів. Якщо під час випробувань будуть виявлені значні недоліки у нормативах або розбіжності між умовами виконання трудових процесів, що передбачені у збірниках нормативів, і реальними умовами виробництва, то головна науково-дослідна організація може продовжити дослідження з подальшим уточненням нормативних матеріалів. Читайте також:
|
||||||||
|