• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

План лекції

1. Зміст нормативів, їх використання в роботі, пов'язаній з нормуванням.

2. Призначення та класифікація нормативів праці. Види нормативних матеріалів праці.

3. Різновиди нормативів затрат часу.

4. Відповідність нормативних матеріалів вимогам, які до них висуваються.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (16)с. 159 - 162, (12) с. 79 – 81

2. СРС на теми:

- « Нормування праці за мікроелементами»;

- «Укрупнені нормативи праці і типові норми»

І. Основні категорій і поняття

Нормативи праці - це регламентовані (довідникові) визначені певним способом та зафіксовані закономірності , що характеризують конкретні залежності розміру витрат праці (часу) на виконання окремих елементів (комплексів) робіт, обслуговування одиниці обладнання, робочого місця, бригади, структурного підрозділу тощо, а також чисельність працівників, необхідних для виконання виробничих, управлінських функцій або обсягу робіт, прийнятого за одиницю виміру від конкретних організаційно-технічних умов та факторів виробництва.

Нормативи з праці – комплекс довідкової інформації для визначення норм витрат праці аналітично-розрахунковим методом.

Під час нормування праці важливим завданням є забезпечення більш-

менш рівної інтенсивності праці на різних за змістом та складністю роботах.

Це досягається використанням єдиної методологічної та нормативної бази

для розрахунку норм затрат праці.

Наявність технічно об­ґрунтованих норм праці розв'я­зує проблему встановлення нор­ми праці, але не дозволяє по­вною мірою оцінити раціо­нальність та ефективність тру­дового процесу в цілому. Для такого аналізу потрібні норма­тиви — визначені певним спо­собом та зафіксовані законо­мірності, що характеризують конкретні залежності рівня витрат праці від змін сукупності зна­чущих організаційно-технічних факторів. Нормативи для технічно­го нормування праці є вихідними величинами для розрахунків три­валості окремих елементів роботи за конкретних виробничих та організаційних умов.

Норматив характеризує тривалість залежності витрат від обсягів та змісту праці в оптимальних організаційно-технічних умовах.

Нині для оперативного нормування у промислово розвине­них країнах усе ширше використовують нормативний спосіб як такий, що має ряд суттєвих переваг перед розрахунком норм за допомогою спостереження за використанням робочого часу та хронометражу:

—застосування нормативів дає можливість встановити нор­ми однакової напруженості на різні види робіт;

—застосування нормативів дозволяє розраховувати норми до початку виробничого процесу і на основі цього відбирати найбільш економічно вигідний варіант;

застосування нормативів дає скорочення строку дії тим­часових норм, а відповідно й строку освоєння нової продукції та технології. До того ж використання нормативів часу і режимів роботи устаткування сприяє ширшому впровадженню передово­го виробничого досвіду та значно підвищує якість діючих норм.

Застосування нормативів набагато знижує трудомісткість розрахунку норм, а робота з нормування змінює свій зміст, тому що все більше перетворюється на метод вивчення способу виконання роботи та пошуку його раціоналізації.

Нормативну базу становлять нормативні матеріали для нормування праці, які охоплюють технологічні режими роботи устаткування та трудові нормативи.

Нормативні матеріали призначені для встановлення норм праці і відбивають залежності між необхідними затратами праці та чинниками, що на них впливають.

Основна різниця між нормативами та нормами полягає в ступені диференціації елементів виробничого процесу.

До основних видів нормативних матеріалів відносяться нормативи:

· режимів роботи устаткування,

· часу,

· обслуговування,

· чисельності

· підпорядкованості.

Нормативи режимів роботи устаткування— це регламентовані величини параметрів роботи, які забезпечують найдоцільніше його використання з урахуванням типу виробництва, виду устаткування, оброблюваних матеріалів, характеру оброблення, застосовуваних інструментів і особливостей виготовлення продукції.

Нормативи режимів роботи устаткування використовуються для правильного розрахунку норми часу основної роботи при виконанні операції на різних верстатах.

Нормативи часу– найпоширеніший вид регламентованих затрат

робочого часу залежно від конкретних умов виконання трудового процесу.

Вони призначені для нормування машинних і ручних робіт, окремих прийомів ручної роботи, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням

обладнання, а також елементів операцій, що виконуються на різному

устаткуванні. У практиці технічного нормування праці використовуються

нормативи підготовчо-завершального часу, основного, допоміжного часу,

часу обслуговування робочого місця і часу перерв на відпочинок та особисті

потреби.

Нормативами обслуговуванняє регламентовані величини затрат

праці на обслуговування одиниць устаткування, робочого місця, робочої

бригади. Вони визначають необхідну кількість верстатів, робочих місць,

одиниць виробничої площі та інших об'єктів, які закріпленні для

обслуговування за одним працівником або їх групою і застосовуються при

нормуванні чисельності багатоверстатників, наладчиків устаткування,

ремонтного персоналу, прибиральників тощо.

Нормативи чисельності— це регламентована кількість робітників,

допоміжного персоналу, яка потрібна для якісного виконання певного обсягу

робіт або функцій. За нормативами чисельності розраховують потрібну

кількість персоналу з обслуговування великих технологічних, енергетичних,

транспортних комплексів, а також спеціалістів.

Нормативи керованостівизначають кількість працівників, які повинні

бути безпосередньо підпорядковані одному керівнику.

За призначенням і сферою застосуваннянормативи поділяються на:

· міжгалузеві,

· галузеві

· місцеві.

Міжгалузеві нормативипризначені для нормування однакових трудових процесів, які виконуються робітниками одних і тих самих професій на підприємствах різних галузей виробництва (наприклад, верстатні, слюсарні, ремонтні роботи).

Галузеві нормативипоширюються на специфічні види робіт, які властиві тільки підприємствам певної галузі (наприклад, хімічної, металургійної та ін.).

Місцеві нормативирозробляються самими підприємствами для

спеціалізованих робіт, на які немає галузевих та міжгалузевих нормативів,

або коли чинні організаційно-технічні умови не дозволяють ними користуватися.

За складністю структури розрізняють дві групи нормативів:

· диференційовані

· укрупнені.

Диференційовані нормативихарактерні для масового і велико

серійного виробництв, де потрібна висока точність нормування праці, коли

працівники виконують одну чи дві короткі операції і тому необхідне

детальне розчленування трудового процесу та встановлення тривалості

кожного його елемента.

Укрупнені нормативи– це регламентовані затрати часу на виконання

сталого комплексу трудових прийомів.

Нормативи часу - найпоширеніший вид нормативів затрат робочого часу для конкретних умов виконання трудового процесу.

В практиці технічного нормування праці використовують:

- нормативи підготовчо-завершального, основного, допоміжного часу,

- нормативи часу обслуговування робочого місця і часу перерв на відпочинок та особисті потреби.

Нормативи часу призначаються для нормування машинних і ручних робіт, окремих прийомів ручної роботи, пов'язаних з управлінням і обслуговуванням обладнання, на якому виконуються механізовані процеси.

Вимоги до нормативів відображають їхню роль у нормуванні праці:

— нормативи місцевого або заводського, галузевого чи міжгалузевого застосування; незалежно від рівня, вони ма­ють забезпечити достатню точність і диференційованість відповідно до типу й характеру виробництва, де вони впровад­жуються;

—нормативи мають об'єктивно відображати вплив усіх фак­торів, що визначають тривалість виконання окремих елементів роботи; тому їх розробляють спеціалізовані науково-дослідні інсти­тути, фірми, підрозділи;

—нормативи мають бути зорієнтовані на передові, найбільш ефективні методи праці; тому їх розробляють на провідних підпри­ємствах відповідної галузі;

—нормативи мають бути зручними для практичного викори­стання при встановленні норм праці; тому найчастіше вони пред­ставлені у формі таблиць, графіків, номограм.

Застосування нормативів набагато знижує трудомісткість розрахунку норм, а робота з нормування змінює свій зміст, тому що все більше перетворюється на метод вивчення способу виконання роботи та пошуку його раціоналізації.

ІІ. Структурно – логічні схеми.

ІІ. Питання для перевірки виконання домашнього завдання

1. Що являють собою нормативи праці?

2. Які існують види нормативів?

3. Як поділяються нормативи за рівнем застосування?

4. У чому полягає суттєва відмінність між нормативом та нормою праці?

5. У чому полягає перевага нормативного способу розрахування норм перед розрахуванням норм за допомогою спостережень робочого часу та хронометражу?

6. У чому полягає сутність нормування праці за мікроелементами?

7. Які дві системи мікроелементного нормування праці існують у світі на цей час? У чому полягає сутність кожної з них?

8. Що вкладається у поняття інтенсивності праці?

9. Які існують підходи до визначення нормальної інтенсивності праці?

10. Як пов'язане визначення надбавок часу на відпочинок та особисті потреби за системами різних науковців?

11. У чому полягає сутність мікроелементного нормування праці взагалі?

12. У чому полягає особливість мікроелементного нормування праці за системою МТМ?

13. У чому полягає особливість мікроелементного нормування праці за системою УФ?

14. У чому полягає особливість мікроелементного нормування праці за системою БМТ?

15. У чому полягає особливість мікроелементного нормування праці за системою ДМТ?

16. У чому полягає особливість мікроелементного нормування праці за системою БСМ?

17. Які види спрощених систем мікроелементного нормування праці розроблено регіональними асоціаціями МТМ?

18. Чи поширене мікроелементне нормування праці в Україні та в країнах СНД?

19. У чому полягає сутність укрупнених нормативів праці?

20. У чому полягає сутність типових, групових норм праці?

21. Що є основою створення укрупнених нормативів праці?

22. Які вимоги висуваються до укрупнених нормативів праці?

23. Які існують різновиди укрупнених нормативів праці?

24. За якою формулою встановлюються укрупнені нормативи часу на одиницю довжини взагалі?

25. За якою формулою розраховують укрупнені нормативи часу на одиницю довжини оброблюваної поверхні при верстатних роботах?

26. За якою формулою встановлюється укрупнений норматив часу на одиницю площі взагалі?

27. За якою формулою розраховують укрупнений норматив на обробку повної поверхні деталі при верстатних роботах?

34. Як розраховують укрупнені типові норми праці та де вони застосовуютьс

Тема. Методи нормування і встановлення норм.

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
5. ДОДАТОК до Лекції № 12
6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
7. Закріплення матеріалу лекції
8. Закріплення матеріалу лекції
9. Закріплення матеріалу лекції
10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Переглядів: 759