Обмін речовин - основа життя.

Вступ.

Харчування населення країни належить до найважливіших чинників, що визначають здоров'я нації, її потенціал та перспективи розвитку. Раціональне харчування є запорукою активного довголіття, підвищення стійкості організму до несприятливих впливів довкілля, забезпечує нормальний ріст та розвиток дітей, є, зрештою, ключовою умовою прогресу і якості життя.

І все це слід розглядати щонайменше з трьох позицій - адекватності структури і масштабів споживання харчових продуктів потребам людини; безпекицих продуктів для організму; технологічної та економічної доцільностіїх виробництва і використання.

Давньогрецькому філософу Сократові належить вислів: "Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити". Протягом багатьох тисячоліть людина намагалася прогодувати себе, щоб уціліти у смертельній боротьбі за існування. Спочатку вона несміливо користувалася лише тим, що давала їй природа. Але поступово навчилась підкоряти її собі, і, як відомо, досить ефективно. Поряд з іншими досягненнями людина опанувала складне мистецтво кулінарії. І.П. Павлов в одній із своїх робіт із фізіології травлення писав: "Недарма над усіма явищами людського життя панує турбота про насущний хліб. Вона є тим найдавнішим зв’язком, що з'єднує всіх живих істот, у тому числі й людину, зі всією навколишньою природою, їжа, що потрапляє в організм і тут змінюється, розпадається, вступає в нові комбінації й знову розщеплюється, уособлює собою життєвий процес у всьому його розмаїтті, від найелементарніших фізичних властивостей організму (як закон тяжіння, інерції тощо), аж до найвищих проявів людської натури".

Сукупність усіх хімічних реакцій в живому організмі, що протікають під впливом ферментів, отримало назву обміну речовин. У процесі обміну речовин в організмі утворюється необхідна для життєдіяльності енергія, відбувається синтез різних хімічних сполук, що йдуть на побудову нашого тіла.

Обмін речовин складається з двох протилежних процесів, що одночасно протікають. Перший - катаболізм, або дисиміляція, включає реакції, пов'язані з розпадом речовин, їх окисленням і виведенням з організму продуктів розпаду. Другий - анаболізм, або асиміляція , об’єднує всі реакції, що пов'язані з синтезом необхідних речовин, їх засвоєнням і використанням для росту, розвитку і життєдіяльності організму.

Обмін речовин являє собою комплекс біохімічних і енергетичних процесів, що забезпечують використання харчових речовин для потреб організму і задоволення його потреб в пластичних та енергетичних речовинах.

Харчові речовини - білки, жири, вуглеводи та інші високомолекулярні сполуки - піддаються в травному тракті гідролітичному розщепленню на простіші низькомолекулярні сполуки.

Останні, потрапляючи в кров і тканини, піддаються подальшим перетворенням - аеробному окислюванню, окислювальному фосфорелірованню та ін. У процесі цих перетворень на ряду з окисленням до вуглекислого газу і води відбувається використання продуктів окислення для синтезу амінокислот і інших необхідних метаболітів. Таким чином, аеробне окислення поєднує в собі елементи розпаду і синтезу і є сполучною ланкою в обміні білків, жирів, вуглеводів та інших речовин.

Обмін речовин властивий живим організмам, в неживих тілах складові їх атоми і молекули не заміняються. У цьому полягає докорінна відмінність живого від неживого.

Обмін речовин являє собою безперервний , але все ж непомітний для нашого погляду процес. У середньому в людини кожні 80 днів змінюється половина всіх тканинних білків, ферменти печінки (у ній йдуть особливо інтенсивні реакції) оновлюються через 2-4 години, а деякі - навіть через кілька десятків хвилин.

З обміном речовин нерозривно пов'язаний обмін енергії в організмі.

Обмін енергії в організмі.

Відповідно до першого закону термодинаміки, енергія не зникає і не з'являється знову. Живий організм повинен отримувати енергію в доступній для нього формі з навколишнього середовища і повертати середовищу відповідну кількість енергії у формі, менш придатній для подальшого використання.

Організм постійно потребує енергії для виконання різного роду роботи - механічної (пересування тіла, серцева діяльність та ін.); електричної (створення різниці потенціалів в тканинах і клітинах); хімічної (синтез речовин) та ін.

Первинним джерелом енергії для людини (як і для всього живого на Землі) служить сонячне випромінювання. Їжа утворюється завдяки тій же енергії Сонця. Початковою ланкою в харчовому ланцюзі є рослини, що акумулюють у процесі фотосинтезу сонячну енергію. Таким чином, вільна енергія для організму може надходити лише з їжею. Вона акумульована в складних хімічних зв'язках білків, жирів і вуглеводів. Для того, щоб звільнити цю енергію, поживні речовини спочатку піддаються гідролізу, а потім окисленню в анаеробних або аеробних умовах.

Вся вільна енергія, яка вивільняється при окисленні поживних речовин, в кінцевому підсумку, перетворюється в теплову енергію. Тому завмер кількості теплової енергії, яку виділяє організм, є методом визначення енерговитрат організму.

Одиниці виміру енерговитрат організму: кількість виділеної енергії згідно системі СІ (міжнародна система числення) слід виражати в Дж (1 Ккал = 4,19 КДж) або в ергах. Але в медичній практиці в нашій країні і за кордоном користуються одиницею калорія, або ккал. Так як енерговитрати - це потік енергії в одиницю часу, то найчастіше використовуються такі вимірювання як ккал/хвилину, ккал/год, ккал/добу.

Таким чином, обмін речовин і енергією - це послідовне споживання, перетворення, використання, накопичення і втрата речовин і енергії протягом життя, що дозволяють організму самосохраняться, рости, розвиватися, адаптуватися до навколишнього середовища і самовідтворюватися.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Висновок.	\|	Основний і загальний обмін.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.