• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Заходи зі знешкодження джерела збудника

ПРОФІЛАКТИЧНІ ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ

Епідемічний осередок – це місце перебування джерела збудника інфекції з навколишньою територією у тих межах, в яких заразний чинник може передатися. Розрізняють "квартирні", "вуличні" осередки та осередки в організованих колективах.

Епідеміологічне обстеження – це метод вивчення епідемічного осередку з метою виявлення причин і умов його виникнення, джерела збудника інфекції, шляхів і факторів його передачі, а також осіб з ризиком зараження та організації проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію осередка.

Епідеміологічне обстеження повинно проводитись у перші 24 год після отримання "Екстреного повідомлення на інфекційне захворювання…". Метод епідеміологічного обстеження включає:

· опитування хворих чи осіб, які його оточують (коли хворий непритомний чи уникає від відповіді на питання). Його мета – збирання епідеміологічного анамнезу;

· огляд осередку з метою виявлення умов, що сприяють реалізації механізму, шляхів передачі, виявлення чинника передачі. Проводять візуальне обстеження об'єктів оточення хворого з оцінкою їхнього санітарно-гігієнічного стану;

· відбирають проби для лабораторного обстеження (продукти, вода тощо), які могли бути чинниками передачі;

· вивчають медичні документи про облік і реєстрацію подібних інфекційних хвороб на території осередку, амбулаторні карти, історії хвороб, при зоонозних інфекціях – документацію ветеринарної служби.

На кожного інфекційного хворого заповнюють "Карту епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання" (ф. 357/0), складають і організують комплекс протиепідемічних заходів для ліквідації осередка й запобігання винекненню нових осередків.

Щоб припинити подальше розповсюдження інфекції необхідні заходи, направлені на всі три ланки епідемічного процесу.

Інфекційних хворих виявляють частіше дільничні лікарі й педіатри. фельдшери ФАПу , лікарі КІЗу (кабінету інфекційних хвороб у поліклініках) та ін.

При виявленні інфекційного хворого необхідно:

- скласти екстрене повідомлення (ф. № 058/0 ) і передати в територіальну СЕС;

- ізолювати хворого чи провести госпіталізацію. Інфекційних хворих госпіталізують за епідеміологічними та клінічними показниками. До епідеміологічних показань належать: проживання в гуртожитку чи готелі, належність пацієнта до декретованої групи (працівники харчової галузі, водоканалу, дитячих дошкільних та лікувальних закладів тощо). За клінічними показниками: при тяжких формах перебігу та ускладненнями, а також хворі на особливо небезпечні хвороби, хворі черевним тифом, вірусним гепатитом, лептоспірозом, бруцельозом, дифтерією, менінгококовою хворобою, малярією та ін.

Основні вимоги до лікування в домашніх умовах:

* хвороба має легкий або середньотяжкий перебіг і не потребує постійного лікарського нагляду;

* пацієнта періодично буде відвідувати лікар, фельдшер або медична сестра;

* організовано забір і доставку в лабораторію матеріалу для дослідження;

* призначено та виконується необхідне лікування;

* організовано протиепідемічні заходи (поточна дезінфекція та ін.).

При госпіталізації хворих розміщують у спеціалізоване відділення, у палати чи бокси. Хворим не дозволяється заходити в інші палати та допоміжні приміщення, за винятком кімнат, коло яких визначено лікарем

- обов'язкове обстеження хворих в стаціонарі та призначення етіотропного лікування не тільки, щоб добитись клінічного видужання, але й повного звільнення організму від збудника;

- бактеріологічне обстеження пацієнта перед випискою. При деяких інфекційних хворобах (шигельоз, дифтерія) може зберігатися реконвалесценте носійство, що спонукає до повторного лікування і багаторазового обстеження;

- після виписування зі стаціонару при деяких інфекціях (черевний тиф, вірусні гепатити, холера та ін.) перехворілих спостерігають у КІЗі (диспансерне спостереження).

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
3. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
4. Адміністративно-запобіжні заходи
5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
6. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
7. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
8. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
9. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
10. Антропологічні джерела
11. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
12. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система

Переглядів: 1373