• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання 3. Порядок організації та особливості забезпечення режиму в виправних колоніях.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 КВК виправні колонії за таким критерієм як рівень безпеки поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки. Всі вони являються кримінально-виконавчими установами закритого типу (ч.3 ст.11 КВК).

Порядок виконання і відбування покарання в виправних колоніях має багато загальних положень. Це стосується питань, пов’язаних з порядком направлення засуджених до даних установ, їх переміщенням, безпосереднім прийняттям і розміщенням засуджених, реєстрації і ведення обліку засуджених. Не мають суттєвих відмінностей виправні колонії щодо їх обладнання, наявності структурних дільниць, умов тримання в них засуджених, питань зміни умов тримання і переведення засуджених. Крім того під час виконання (відбування) покарання в різних видах виправних колоній реалізуються загальні положення щодо основних вимог режиму і засобів його забезпечення, використання технічних засобів нагляду і контролю, здійснення оперативно-розшукової діяльності, введення режиму особливих умов у колоніях застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї (ст.ст. 102-106 КВК).

У виправних колоніях різних видів на засуджених в повному обсязі поширюються основні права і обов’язки, що передбачені в статтях 7-10 глави 2 КВК. Загальними для засуджених до позбавлення волі, що утримуються в виправних колоніях, являються положення статті 107 КВК, що деталізують (конкретизують) права і обов’язки, а також заборони засудженим в місцях позбавлення волі.

Єдиним для всіх видів виправних колоній є положення, що передбачені главою 17 КВК (Умови відбування покарання в колоніях) стосовно порядку: реалізації засудженими прав на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби; літератури і письмового приладдя; надання побачень з родичами, адвокатами та іншими особами, а також телефонних розмов; короткочасних виїздів за межі виправних колоній; одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей; листування; одержання і відправлення грошових переказів; матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення засуджених. Всі виправні колонії незалежно від їх виду виконують примусове лікування.

Разом з тим. законодавець встановлює і певні особливості під час відбування засудженими покарання в тому чи іншому виді виправної колонії. В своїй основі ці особливості передбачені відповідними статтями глави 20 КВК.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання відрізняються від інших виправних колоній тим, що в них створені найбільш сприятливі умови для відбування покарання засудженими до позбавлення волі. Режим, який встановлений в виправних колоніях цього виду, дуже близький до умов відбування покарання у виправних центрах, в яких тримаються особи, засуджені до обмеження волі (ст.59 КВК), а також в повній мірі відповідає умовам тримання засуджених у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній (ст. 138 КВК).

Відповідно до ч.2 ст.99 КВК засуджені, які відбувають покарання в даному виді колоній:

- тримаються під наглядом, а на території житлової зони – під охороною;

- у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території колонії;

- з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв’язку з навчанням;

- можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження;

- мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення – до трьох діб один раз на місяць;

- після відбуття шести місяців покарання в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія із своїми сім’ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство.

В розглядаємому виді колоній обладнується дисциплінарний ізолятор (ДІЗО), який відгороджується від інших споруд парканом суцільного заповнення. На відміну від інших видів виправних колоній в цих колоніях приміщення камерного типу (ПКТ) не створюються, оскільки дисциплінарне стягнення у виді переведення в ПКТ у цих колоніях не застосовується, бо засуджені, які злісно порушують режим тримання, відповідно до частини 3 статті 102 Кримінально-виконавчого кодексу України підпадають у встановленому порядку переведенню на більш високий рівень безпеки.

Приміщення чергового помічника начальника установи (ЧПНУ), його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі між житловою і виробничою зонами. У разі відсутності виробничої зони – біля контрольно-пропускного пункту (КПП) пропуску людей. Територія колоній, як правило, обладнуються огорожею суцільного заповнення з полегшених конструкцій та контрольно-пропускним пунктом. Межі колоній встановлюються і проходять уздовж її огорожі. Про встановлені межі оголошується засудженим під розписку, що залучається до їх особових справ. Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією колонії у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, та тим, які проживають із своїми сім’ями на квартирах, видаються посвідчення встановленого зразка.

Відбування покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання характеризується більш суворішим режимом в порівнянні з колонією цього ж рівня безпеки, але з полегшеними умовами тримання. Це проявляється в певних обмеженнях прав і свобод засуджених, які стосуються, по-перше, витрати засудженими кількості грошових коштів на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, по-друге, надання кількості побачень засудженим з родичами та іншими особами, по третє, можливості отримання права на поліпшені умови тримання, по-четверте, умов ізоляції засуджених у межах колонії.

Стосовно умов ізоляції засуджених в межах колонії, то особливості їх проявляються в наступному. В колонії даного виду окрім дисциплінарного ізолятора обладнується приміщення камерного типу, куди переводять засуджених за порушення встановленого порядку відбування покарання. На відміну від колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання в колоніях цього ж рівня безпеки із загальними умовами тримання створюються дільниці посиленого контролю та соціальної реабілітації. Засуджених в цьому виді колоній після перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу адміністрація може перевести в дільницю ресоціалізації або ж в дільницю посиленого контролю.

Щодо умов ізоляції засуджених в УВП середнього рівня безпеки, то особливості їх проявляються в наступному. Відповідно до ч. 2 ст. 92 КВК окремо у виправних колоніях середнього рівня безпеки тримаються засуджені чоловічої статі, які вперше засуджені до позбавлення волі, і ті, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. Засуджені, які стали на шлях виправлення, на підставі ч. 1 ст. 101 КВК можуть бути переведені до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття не менше третини строку покарання за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі. Стосовно засуджених, які відбувають покарання в цих колоніях за вчинення особливо тяжкого злочину, а також у разі призначення покарання особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання. то їм необхідно відбути не менше половини строку покарання для вирішення питання про можливість їх переведення до дільниці соціальної реабілітації.

Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації ( в колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоніях середнього рівня безпеки) засуджені, які:

- злісно порушували режим в місцях попереднього ув’язнення та в колоніях;

- є інвалідами першої та другої груп, досягли пенсійного віку;

- не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;

- засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

- засуджені за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.

Вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років також не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації.

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації або дільниці посиленого контролю; з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю (п. 83 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань). Крім того, злісні порушники режиму відбування покарання, можуть бути переведені в ізольований сектор максимального рівня безпеки колонії (він може бути створений в колонії відповідно до п. 3 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань) або в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки на строк до трьох років.

Обладнання колоній цього виду таке ж як і колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, але має деякі особливості в порівнянні з обладнанням колоній мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання. Їх територія розмежовується на структурні дільниці, які ізолюються одна від одної. В цих колоніях створюються дільниці карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації. Дільниці ресоціалізації для тримання засуджених чоловіків поділяються на локальні, ізольовані один від одного сектори з відповідним обладнанням. У житлові зоні цих колоній розміщуються гуртожитки, їдальня, ларьок, клуб, бібліотека, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення для загальноосвітнього навчання, приміщення для проведення духовної роботи та здійснення релігійних обрядів, медична частина із стаціонаром та інфекційним ізолятором, лазня з пральнею і дезкамерою та сушильнею, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, камери схову особистих речей повсякденного користування, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, персоналу відділу нагляду і безпеки, оперативної та соціально-психологічної служб, кімната для приймання засуджених. Територія виробничої зони колоній в обов’язковому порядку локалізується з метою виключення вільного переміщення засуджених між виробничими дільницями. На території колонії ізольовано обладнується будівля ПКТ і ДІЗО з камерами для праці та двориками для прогулянок засуджених. Житлова зона від виробничої, а також ПКТ та ДІЗО відокремлюються від інших споруд коридорами, що проглядаються. Між суміжними житловою та виробничою зонами обладнуються контрольно-пропускний пункт для пропуску засуджених з однієї зони в іншу, а при необхідності – приміщення для обшуку та переодягання засуджених. У будинку, де розташований КПП по пропуску персоналу на територію колонії, обладнуються кімнати для проведення короткострокових та тривалих побачень, для приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей. Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі житлової та виробничої зон з таким розрахунком, щоб була змога вільно оглядати територію колонії. За межами колонії розташовуються службові кабінети керівництва та служб установи, склади продовольства, речового майна, паливно-мастильних матеріалів, лаків, фарб та хімічних речовин, овочесховища, гаражі, аптеки, приміщення для мешкання та очікування родичів засуджених, які прибули на побачення.

Стаття 140 КВК зазначає, що у виправних колоніях максимального рівня безпеки в умовах суворої ізоляції засуджені можуть триматися як у звичайних жилих приміщеннях, так і в приміщеннях камерного типу.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право:

- витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

- одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;

- одержувати протягом року без обмежень посилки(передачі) і бандеролі.

Засудженим, які тримаються в приміщеннях камерного типу, надається щоденна прогулянка тривалістю – одна година.

Особливості обладнання даного виду колонії та умов ізоляції полягають в наступному, а саме у виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу (ПКТ). Обладнання колоній для тримання засуджених в звичайних жилих приміщеннях ідентичні колоніям мінімального із загальними умовами тримання і середнього рівнів безпеки. Стосовно виправних колоній максимального рівня безпеки з триманням засуджених в ПКТ то слід зазначити, що на території, де знаходяться ці приміщення, розташовуються дисциплінарний ізолятор (ДІЗО), одиночні камери, камери для праці засуджених, карцер. Біля цих приміщень обладнуються дворики для прогулянки засуджених. У двориках обладнуються гімнастична перекладина та паралельні бруси. У ПКТ обладнуються ізольовані приміщення для:

- проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими;

- надання їм телефонних розмов, побачень з адвокатами, іншими особами та здійснення особистого приймання засуджених.

Існують деякі особливості і в використанні праці засуджених в виправних колоніях максимального рівня безпеки. Так, засуджені залучаються до праці тільки на об’єктах, розташованих на території колоній. Виробничі цехи розміщуються в ізольованих приміщеннях у межах зони, що охороняється. Засуджені виводяться на роботу в спеціально обладнані цехи, де встановлюються додаткові засоби охорони та забезпечується надійна ізоляція з тим, щоб ці засуджені в період роботи не могли вступати в контакти з іншими засудженими.

Зміна умов тримання засуджених під час відбування покарання в цьому виді виправних колоній здійснюється в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду. Засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені, по-перше, з приміщень камерного типу у звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки за умови фактичного відбуття ними не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання; по-друге, із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки після фактичного відбуття засудженими не менше половини призначеного судом строку покарання. Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені із звичайних жилих приміщень колоній максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу цих же колоній.

Як зазначено в ст. 150 КВК України засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки. При цьому вказана категорія осіб тримається окремо від інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Особи, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, несуть обов’язки і користуються правами людини та громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України, КВК, а також встановлених вироком суду. На дану категорію засуджених у повному обсязі поширюються основні права й обов’язки засуджених до позбавлення волі, що визначені КВК України та нормативно-правовими актами. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу (ПКТ), як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері (ОК).

Особи, які тримаються у ПКТ (ОК) колоній максимального рівня безпеки, забезпечуються жилою площею у розмірі, передбаченому законодавством.

Порядок обладнання ПКТ та ОК закріплений у пункті 17 ПВР УВП. Вказані об’єкти забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, встановленими ДПтСУ. Камери ПКТ та ОК обладнуються відкладними ліжками, тумбами для сидіння за кількістю осіб, які там тримаються, столом, умивальником та постільними шафами або полицями, що наглухо прикріплені до підлоги або стін. Відкидні ліжка в камерах ПКТ (ОК), де засуджені відбувають стягнення, з підйому до відбою закриваються на замок.

Приймання їжі засудженими здійснюється у камерах.

Порядок ПКТ (ОК) обладнуються робочі камери для організації праці осіб, які тримаються в цих приміщеннях.

Умови праці, її оплата та відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до довічного позбавлення волі є аналогічним, як і для засуджених до позбавлення волі на певний строк (глава 18 КВК України). При цьому, засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії максимального рівня безпеки з врахуванням вимог тримання їх У ПКТ.

Виробничі цехи розміщуються у приміщеннях, розташованих у межах зони, що охороняється. Засуджені виводяться на роботу в спеціально обладнані цехи-камери, де встановлюються додаткові засоби охорони та забезпечується надійна ізоляція з тим, що зазначені особи в період роботи не могли вступати в контакт з іншими засудженими.

Під час виведення з цехів і камер засуджені підлягають обшуку, а приміщення – огляду.

Засуджені до довічного позбавлення волі після відбуття двадцяти років покарання у приміщеннях камерного типу можуть бути переведені до звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II.1 Програмне забезпечення
4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
5. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
6. IV. Питання самоконтролю.
7. PR-відділ організації: переваги і недоліки
8. The peace – порядок
9. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
10. V. Питання для самоконтолю
11. V. Питання туристично-спортивної діяльності
12. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури

Переглядів: 927