Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Значення деяких поживних речовин у годівлі птиці

Відсутність синтезу в травному тракті деяких речовин, висока продуктивність птиці, інтенсивний обмін речовин - все це потребує забезпечення раціону всіма поживними речовинами відповідно до розроблених норм. Отже, слід зупинитися на значенні деяких поживних речовин.

Кальційнеобхідний для побудови скелету і шкарлупи яєць, дзьоба, кігтів, нормального функціонування нервової системи, підтримання лужної рівноваги в організмі, роботи поперечносмугастої і гладкої мускулатури, активації ферментів і гормонів, створення біоелектричного потенціалу на поверхні клітини.

Інтенсивність всмоктування Са залежить від його вмісту у раціоні, потреби в ньому птиці, присутності віт Д і кількості Р (високий вміст якого погіршує всмоктування).

Дефіцит Са у несучок:

- інтенсивне використання кісткових депо, що призводить до зниження міцності і товщини шкарлупи, остеопорозу;

- зниження продуктивності;

- загибель птиці.

Фосфор бере участь у побудові кісток, входить до складу нуклеїнових кислот, виконує буферну роль у крові, є акумулятором і джерелом біологічної енергії (АТФ, АДФ), займає ключеве положення в обміні жирів, білків і вуглеводів.

Дефіцит Р :

- зменшується споживання кормів;

- уповільнюється ріст молодняку;

- знижується продуктивність птиці.

Натрій. Джерелами є рибне і м'ясо-кісткове борошно, шроти і кухонна сіль. Рослинні корми і дріжджі бідні на Na. Дефіцит: уповільнює ріст молодняку, а його надлишок у воді і кормі затримує воду у організмі, підтримує осмотичний тиск у тканинах і регулює обмін води.

Токсичність кухонної солі залежить від величини кристалів і зростає в присутності солей магнію.

Калій, його джерелом є рибне борошно, кормові дріжджі і відходи харчових виробництв. Сучасні комбікорми задовольняють потребу птиці у калії, тому його не слід включати у вигляді солей.

Калій у організмі підтримує осмотичний тиск у клітинах, активізує велику кількість ферментів.

Мікроелементи.

Марганець. Бере участь у побудові скелета, діяльності нервової системи, в жировому і вуглеводному обміні. Корми рослинного і тваринного походження бідні на Мn, тому використовують його солі. Дефіцит викликає у молодняку перозис, деформацію кісток, у несучок – зниження продуктивності, зменшення товщини шкарлупи яєць.

Джерелом цинку є рибне і м/кісткове борошно, кормові дріжджі і шроти. Вміст цинку у кормах недостатній, тому його вводять у вигляді сірчанокислих або солянокислих солей. Дефіцит: зниження споживання кормів, оплати корму, росту молодняку, затримує статеве дозрівання, викликає порушення слизових оболонок (папакератоз).

Надлишок (більше 1%) викликає отруєння.

При нестачі міді: молодняк відстає у рості, розвивається анемія, часткова деформація нервових волокон. Курка на утворення 1 яйця витрачає 30-60 мг міді. Джерела: корми тваринного походження і шроти, проте його слід додатково вводити у вигляді солей (…8г/т комбікорма…).

Залізо входить до складу ферментів цитохрому, які беруть участь у дихальних процесах, а також є складовою частиною гемоглобіну. При дефіциті розвивається анемія. Джерела: рибне, трав’яне борошно, кормові дріжджі. Дефіцит заліза поповнюється за рахунок його сірчанокислих солей.

Амінокислоти. Для птиці критичними і незамінними є лізин, метіонін, цисті, триптофан. Багаті на ці амінокислоти є корма тваринного походження, проте із-за високої ціни на ці інгредієнти їх % введення обмежений, тому використовують синтетичні. Важливо, що біосинтез білка в організмі птиці відбувається на рівні найнижчого забезпечення потреби однієї із незамінних амінокислот, таким чином і забезпечується і відповідний рівень продуктивності. Ретельний баланс раціонів за амінокислотами призводить до високої продуктивності і до низьких витрат корму і протеїну на одиницю продукції, а відповідно і до максимального економічного ефекту.

Вітаміни. Жиророзчинні А, Д, Е, К.

Дефіцит віт А: затримується ріст молодняку, підвищується його смертність, знижується несучість птиці і заплідненість яєць, розлади травної системи (проноси), знижується імунітет птиці. Джерела: трав’яне борошно, жовта кукурудза, морква або сухе морквяне борошно, сухі або жирові препарати вітаміну.

Із різних форм практичне значення має Д3. Дефіцит: рахіт (де мінералізація кісток і викривлення кінцівок), низький вміст у інкуб. яйцях перешкоджає нормальному надходженню Са і Р у кістяк ембріону.

Вітамін Е (токоферол) міститься у зернових кормах і в трав’яному борошні. Дефіцит: порушення статевих і рухових функцій (аж до повного паралічу кінцівок), атрофія скелетних м’язів і мускульного шлунка. Бройлери, що отримують високо енергетичні комбікорми, але дефіцитні на віт Е, хворіють на енцефаломаляцію (розм’якшення мозкових оболонок), яка проявляється нестійкою ходою курчат, паралічами, спостерігається задирання голови

Вітамін К бере участь у синтезі білка – протромбіну, необхідного для згортання крові. Вітамін К міститься у трав’яному, рибному і м'ясо-кістковому борошні.

Водорозчинні вітаміни впливають переважно на вуглеводний, білковий і жировий обмін. Вони не нагромаджуються у організмі, а тому мають систематично надходити з кормом. Дефіцит їх викликає зниження активності ферментів, гальмує процеси обміну речовин, знижує продуктивність, імунітет і стійкість до стрес-факторів.

Дефіцит віт В1 (тіамін): явища порушення функцій нервової системи – судоми, паралічі кінцівок, настовбурчене пір’я, дегенерація м’язів, задирання голови тощо.

Дефіцит віт В2 (рибофлавін): зниження несучості, уповільнення чи припинення росту молодняку, підвищення смертності ембріонів та добового молодняку. Характерними ознаками вітаміну В2 є викривлення пальців всередину (у вигляді «кулака»), паралічі кінцівок, кучерявість піря.

Дефіцит вітаміну РР (нікотинамід, ніацин): знижує несучість, виводимість, уповільнює ріст оперення, настає перозис суглобів ніг. Багаті кормові дріжджі, менше – у млинарських відходах та шротах.

Дефіцит віт В12 (кобаламін): підвищується смертність ембріонів у останній тиждень інкубації, знижується виводимість, погіршується ріст молодняку, порушується структура слизової оболонки шлунка, знижується несучість. Міститься лише у кормах тваринного походження.

Вітамін С (аскорбінова к-та) каталізує процеси окислення, участь у синтезі стероїдних гормонів, дезактивує токсини і отрути, має антиоксидантні властивості, послаблює чи зовсім виключає негативну дію стрес-факторів.

Клітковина (целюлоза) двобічне ставлення: клітковина практично не перетравлюється птицею (за винятком гусей), але без неї не можливо скласти раціон (крім того він вважається не корисним). Функції клітковини: виконує роль механічного подразника слизових оболонок травних органів, поліпшує секрецію соку (краще перетравлення поживних речовин), нормалізую моторику ШКТ, евакуацію вмісту кишечника. Проте велика кількість клітковини заважає використанню інших поживних речовин, адсорбує на себе значну кількість ферментів, обмежує споживання і знижує перетравність.

Відомо, що організація годівлі будь-якого виду тварин починається з оцінки поживності кормів, визначення норм потреби в поживних речовинах, добору необхідних інгредієнтів та складання раціонів.

Відразу слід зазначити, що така робота дещо відрізняється від такої ж в інших галузях тваринництва. В оцінці поживності кормів для птиці не використовується поняття «кормова одиниця». Хоча до 1963 р… (1 корм од дорівнювала продуктивній дії 100 г перетравного протеїну вівса). У 1963 р була прийнята система оцінки поживності кормів для с.-г. птиці у ОЕ,СП та за комплексом інших поживних речовин (аміно-ти,вітаміни, незамінні жирні к-ти, а також мінеральні речовини(макро- і мікроелементи)).

Валова енергія корму

Енергія перетравних поживних речовин Енергія калу

Обмінна (фізіологічно Енергія газів Енергія сечі Енергія посліду

корисна енергія)

Продуктивна(чиста) енергія Енергія теплопродукції (витрати

на роботу органів, перетравлення

корму)

Одиницею вимірювання енергетичної цінності кормів згідно Міжнародній системі (СІ) визнаний джоуль (Дж). По новій системі I кал відповідає 4,1868дж, 1000 Дж рівні кілоджоулю (кдж), а 1000 кілоджоулів складають мегаджоуль (Мдж). Для перерахунку калорій в джоулі використовують закруглене число 4,19. У рекомендаціях, довідниках і т.д. обмінну енергію кормів приводять в кілокалоріях і кілоджоулях на 100 г, а зміст основних живильних речовин - у відсотках.

Всі концентровані корми умовно поділяються на:

Енергетичні – головним чином зернові злакові та продукти їх переробки.

Так, кукурудза вводиться в раціон практично без обмежень.

Ячмінь має інгібітор трипсину і без відповідної термічної обробки може вживатись у раціонах у кількості 15-20% для молодняку і не більше 40% для дорослої птиці, а обрушений на 20-25% більше.

Пшениця – слід використовувати пшеницю крупного помелу. Оптимальне введення для молодняку – 35-40%, для дорослої 40-45% (мах 60 і 70% відповідно).^{Дуже цінним кормом для птаха всіх видів і віків є}^{пшениця, проте для годування птаха використовують тільки браковане (нехарчове) зерно і пшеничні відходи. На відміну від}^{інших злаків пшениця містить дещо більше протеїну}^{(8-14 %). Клітковина в ній порівняно мало. По енергетичній}^{цінності пшениця небагато поступається кукурудзі. Суміш білків зерна}^{пшениці часто називають}^{глютєїном}^{(клейковиною), який}^{володіє еластичністю. Тому пшениця тонкого помелу в зобі птаха утворює клейку масу, що приводить до порушення травлення. Рекомендується використовувати пшеницю крупного помелу. Переварімость живильних речовин пшениці 62-84 %. Оптимальні норми пшениці для молодняка 35-40 %, для дорослого птаха 40-45 %, максимальні 60 і 70 % відповідно.}

^{Жито птах поїдає менш охоче, чим пшеницю, кукурудзу, ячмінь}^{, овес. Великі дозування іржі викликають розлади травлення}^{, оскільки крохмаль іржі сильно набухає в шлунку. Жито вводять в комбікорми тільки через 3}^мес^{після її прибирання (свіжоприбране}^{жито викликає у птаха захворювання кишечника) для}^{дорослого птаха в кількості не більше 7 % і для молодняка - не більше 5 %. Бройлерам і ремонтному молоднякові до 30-денного віку вводити жито в комбікорм не рекомендується. Для годування птахи використовують непридатне для харчових цілей дрібне зерно іржи.}

Жито – птиця споживає з меншою охотою, ніж пшеницю, кукурудзу, ячмінь, овес. Вводять у комбікорми лише через 3 міс після збирання (порушення травлення – розбухання у ШКТ). Не більше 5% для молодняку і 7% для дорослої птиці.

Овес містить найбільш перетравні вуглеводи і є дієтичним кормом, після звільнення від плівок вводять без обмежень.

Тритікале

Сорго – цінний енергетичний інгредієнт, проте містить алкалоїд танін (пригнічує властивість ферментів) та багато СК, тому вимагає додаткової термічної обробки та звільнення від плівок. Без обробки вводять до 10%.

Високо енергетичними кормовими засобами є рослинні та тваринні жири, оскільки містять у 3-4 рази більше енергії, ніж злакові, по друге в їх складі не має інших поживних речовин, що дозволяє легко балансувати раціони за енергією.

Протеїнові корми в залежності від походження розподіляють на 3 групи:

1. Білкові корми рослиного походження (зерно бобових і продукти їх переробки (шрот і макуха), олійних культур(сої, соняшнику, ріпаку, арахісу, насіння бавовни).)

2. Білкові корми тваринного походження (вміст протеїну від 30 до 92%).

3. Білкові корми синтетичного походження (дріжджі, синтетичні аміном-ти).

Мінеральні кормові засоби

Біологічно активні речовини.

Вода. Обмеження у воді веде до зниження чи припинення яйцекладки, а її відсутність протягом 2 діб – загибель птиці.

На 1 г спожитого корму кури споживають 2 г води, водоплавні – до 3,7 г, а при підвищенні t до 21 С уже 4 г води на 1 г спожитого корму.

Вимоги до води: чиста, прозора, без запаху і смаку.

Соєві шроти підвищують споживання води на 25%, а використання жирів – зменшує.

Принципи складання раціонів:

1. Визначення норм потреби у поживних речовинах залежно від віку та продуктивності птиці відповідно до існуючих рекомендацій.

2. Складання приблизної структури раціону, виходячи з наявних кормів у%.

3. Збалансування раціону за СП.

4. Збалансування раціону за ОЕ.

5. Збалансування раціону за мінеральними речовинами.

6. Збалансування раціону за амінокислотами, вітамінами, мікроелементами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Біологічні особливості травлення с.-г. птиці	\|	ТЕХНОЛОГІЯ ГОДІВЛІ ПТИЦІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.