Контроль якості знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас

ІІІ.2. Зміст теми заняття (розгорнутий текст).

Успіх зубного протезування багато в чому залежить від матеріалів, які застосовуються для виготовляння базисів знімних протезів. В переважній більшості це пластмаси гарячої полімеризації . Застосування цих матеріалів у сучасній ортопедичній стоматології дозволило підвищити якість знімних пластинкових протезів.

Але крім позитивних властивостей акрилові пластмаси мають ряд недоліків: присутність залишкового мономеру, недостатня пружність, зміна структурної будови, у залежності від методу полімеризації, та інші, які впливають на міцносні показники протезів, а це зменшує не тільки термін користування протезами, але і негативно впливає на слизову оболонку протезного ложа.

При полімеризації у товщі пластмаси знаходиться так званий залишковий мономер, який при користуванні протезом негативно впливає на тканини протезного ложа та на весь організм, про це наголошували Василенко З.С. та інші автори. Крім цього залишковий мономер активно впливає на показники міцності базисного полімеру, при цьому виникає підвищення водо-масло-спиртопоглинання і скоріше старіння пластмас. При дослідженні рівня залишкового мономеру в пластмасах акрилового ряду проведено огляд методик полімеризації обробки існуючих акрилових полімерів. Жадько С.И., Жук П.А. довели, що в більшості технічних лабораторій загальний час полімеризації вказаних матеріалів знаходиться в межах від 30 хвилин до 2 годин. Цілком імовірно, що будь-яке незначне скорочення часу полімеризації може викликати підвищення рівня залишкового мономеру, а також призвести до змін властивостей конструкцій знімних протезів, які впливають на підлеглі тканини протезного ложа. Так для зменшення кількості залишкового мономеру широко використовується метод сополімеризації, який полягає у введенні ланок в макромолекулу монополімерів, чим досягається зміна властивостей полімерних матеріалів. Такі матеріали відрізняються більшою жорсткістю, стійкістю до зношування, хімічною чистотою [11, 116, 150]. А.И.Рибаков, М.З.Штейнгард розробили матеріали, модифіковані олігоефіракрилатами, для використання у знімному протезуванні, які мають добрі міцнісні та хімічні показники. Крім того більша частина залишкового мономеру перетворюється в сополімери. В цьому аспекті цікавий “градієнтний” метод, розроблений М.З. Штейнгард, К.М. Макаровим для визначення оптимального складу базисних акрилових мономерів при виготовленні базисів протезів. Другий перспективний метод базується на введенні алкадієвих мономерів методом статичної полімеризації. Бєліков О.Б. розробив методи корекції, перебазувань і починки повних знімних протезів і запропонував спосіб починки з використанням сополімеру з присутністю вуглицевого волокна, це значно підвищує терміни ефективного користування протезами. Даниловим П.І. розроблена методика зменшення кількості залишкового мономеру при обробці готових протезів у Н-бутиловому ефірі оцтової кислоти та 1%-ому розчині кристалічного лізоциму, це в свою чергу підвищує і біологічну індиферентність протезів. Лазуткін В.П. запропонував підвищити якість пластмас, які використовуються в знімному протезуванні методом термо-дифузної обробки базисних акрилатів у кремній-органічній рідині. При цьому використовували удосконалений апарат для полімерізації пластмас. Марков К.П., Апарин А.В., Тулатова В.А. запропонували сополімеризацію акрилових мономерів та алкадентів, які містять у собі олово для виготовлення полімерних матеріалів з бактерицидною активністю. Однією з перспективних ліній є винахід нових сополімерів на базі олефінод, які містять у собі фтор.

У пластмасах акрилового ряду, незалежно від способу їх полімеризації, залишаються так звані “остаточні напруження”. Внутрішні напруження в акрилових ортопедичних конструкціях (базиси та ін.) викликають їх розтріскування. Розглядаючи цю проблему, дійшли висновку, що протез - це армований виріб, в якому зуби являють собою армуючу конструкцію. Температурні зміни розмірів матеріалів армуючої конструкції менші, ніж у базисного полімеру у 10-20 разів. У місцях монтажу армуючого шару полімер розтягається при охолоджені і виникають місцеві напруження. З точки зору виключення внутрішніх напруг у знімних пластинкових протезах доцільніше застосування пластмасових зубів, аніж фарфорових. При цьому підвищується не тільки фізико-механічні характеристики, а й збільшення термінів користування протезом. До виникнення напруг приводить і різна товщина окремих частин базису. У зв’язку з цим R.G.Hill і співавтори ввели в ортопедичну стоматологію принципи механіки лінійного пружного руйнування. Цей розділ механіки займається вивченням існування напруг у твердому тілі, які викликають виникнення в ньому раніше існуючих дефектів і щілин. Одним із способів зниження напруг є термообробка у різних середовищах і температурних режимах. Гернером М.М. і Нападовим М.А. запропонована методика спікання протезів. Нагрівають протез із швидкістю 0,7-1,5⁰ С за хв. до 80±3⁰С. Кінцева температура варіює в залежності від базису матеріалу. Експозиція 3-4 години, після чого повільне охолодження до 30-40⁰С. Спікання впливає на твердість, підвищує її на 10 пунктів по Роквелу. Ще один із різновидів статичної стомленості полімеру є розтріскування, при якому виникає одна (магістральна) або кілька щілин. В тому разі, коли при полімеризації формуюча маса контактувала з водою - виникає полімеризат з підвищеним водопоглинанням.

М.А.Нападов та співавтори розробили методику підвищення міцності протезів із акрилових пластмас шляхом усунення поверхневих дефектів при обробці вибору - Н-бутиловим ефіром оцтової кислоти при температурі в межі переходу полімеру в високоеластичний стан.

Друге направлення в цій галузі стосується клінічних етапів виготовлення повних знімних пластинкових протезів.

По-перше, це стосується зняття відбитків з повним урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей протезного ложа, що в подальшому дозволить виготовити стійкий протез до функціональних навантажень.

Як зазначалося раніше, площа базису пластинковий протеза позитивно впливає на розподіл навантаження на тканини протезного ложа , внаслідок цього питання про вивчення піддатливості слизової оболонки має значення не тільки для вибору методу зняття відбитку і відбиткового матеріалу, але і попередження негативного впливу пластинкового знімного протеза на опорні тканини і рівномірного розподілу навантаження на нього.

Е.Я.Варес - для підвищення показників міцності базису повного знімного протезу запропонував використовувати фарфорові зуби, що впливає на зменшення стирання зубів і підвищує якість переробки їжі. При цьому витрачається менше зусиль, і завдяки чому зменшується тиск на альвеолярні паростки і в меншій мірі проходить атрофія кісткової основи протезного ложа.

Він же - запропонував технологію литтьового пресування зубних протезів із акрилових пластмас. Жадько С.І. запропонував виготовлення базисів протезів центробіжним литвом.

Ще один із напрямків - лігірування базисів пластмас, при якому регулюється структура і властивості полімерів. Це є одним із нових напрямків у підвищенні міцності базисів протезів.

Відомо, що багатошарові матеріали значно міцніші і тому їх застосовують у промисловості для виготовлення деталей підвищеної міцності. Використовуючи метод штампування отримують багатошарові базиси. Крім цього виготовляють двошарові базиси з еластичним внутрішнім шаром.

Виходячи з огляду літератури по питанню підвищення міцнісних характеристик повних знімних протезів з акрилових пластмас можна зробити висновок, що це питання не вирішене до кінця, особливо методики, які дозволяють підвищити фізико-механічні властивості повних знімних протезів.

Кількість хворих, які користуються повними знімними протезами, значна. Виходячи із положення, що знімні пластинкові протези повинні заново виготовлятися кожні 3-4 роки, потреба у виготовленні повних знімних протезів значно підвищується . До цього треба додати і соціально-демографічні фактори, рівень спеціалізованої допомоги і ряд інших факторів. У зв’язку з цим постає питання про підвищення якості при виготовленні знімних протезів.

При втраті зубів у слизовій оболонці ясен проходять атрофічні і склеротичні зміни. Разом з цим відбувається атрофія щелепних гребенів. Резорбція альвеолярного паростку після втрати зубів проходить найбільш інтенсивно в перші 6 місяців і становить біля 2 мм. Атрофія, після втрати зубів, поширюється і на тверде піднебіння. Кирилюк М.І. вказує , що із 54 пацієнтів з відсутністю зубів у 73,4% зафіксована значна атрофія альвеолярного гребеня з редукцією фіксованої до неї слизової оболонки, також на це вказують і інші автори. При цьому в пародонту проходять функціональні зміни з підвищенням тонусу судин. В зв’язку з цим можна зробити такий висновок: чим пізніше проведене протезування, тим більш складними стають умови для відновлення функції жування в порожнині рота пацієнта.

Якісну оцінку знімних пластинкових протезів умовно можна поділити на доклінічну та клінічну. Доклінічна оцінка дозволяє правильно вибрати конструкцію протеза та при необхідності провести корегування протезного ложа. Клінічна оцінка дозволяє проконтролювати правильність вибору конструкції та відсутність помилок на клінічних та лабораторних етапах виготовлення повного знімного протеза, а також оцінити та корегувати психоемоційну реакцію пацієнта на повний знімний протез.

На сьогоднішній день при виготовленні знімних протезів широко використовуються пластмаси акрилового ряду. Однак, не дивлячись на ряд переваг простоту застосування, добру імітацію кольору ясен та інше біля 20% хворих страждають на протезний стоматит, що пов’язане не тільки з послабленням імунної системи, але й з особливостями технології виготовлення протезів на лабораторних етапах . Акрилові протези містять у собі “залишковий мономер”, кількість якого підвищується при порушенні полімеризації пластмаси. Василенко З.С. виявив 3,4%, “залишкового мономеру” при виготовленні протезів з порушенням технологій. При проникненні крізь шкіру метилметакрилат (ММК) викликає жирову та зернисту дистрофію паренхіматозних органів, склеротичні зміни фолікулів селезінки. Роботи по виявленню токсичної дії полімеру проводили на лабораторних тваринах і вивчали крім цього канцерогенну та хімічну дію пластмаси на організм. Якість незнімних металевих та знімних пластинкових протезів, яка оцінюється в клініці, насамперед залежить від правильної клінічної оцінки слизової оболонки порожнини рота, так як від цього буде залежати фіксація і стабілізація протезу.

Вперше на явище піддатливості слизової оболонки вказав Суплі і виділив 4 класи, цією класифікацією ортопеди-стоматологи користуються і до цього часу. При користуванні протезом погіршуються імунологічні властивості слини, а також зниження її лізоцимної активності, що негативно впливає на антимікробну дію слини і призводить до збільшення кількості патогенних мікроорганізмі і грибів Candida, що часто призводить до запалення слизової оболонки, а в подальшому до захворювання слизової оболонки порожнини рота на протезний стоматит. Різноманітність змін виявляють за допомогою гістологічних та мікробіологічних досліджень.

При користуванні протезами змінюється рН слини у бік ацидозу, цей тест можливо використовувати, як діагностичний, у визначенні стану слизової оболонки. При запаленні підвищується кількість лейкоцитів і епітеліальних клітин. Вивчаючи показники рН і травної функції слини, можливо дослідити адаптаційні можливості організму. На сухість в порожнині рота скаржаться 95% пацієнтів, разом з цим підвищується вміст Na, K та гістаміну в слині. Секреторна функція нестимульованої змішаної слини у віці 21-30; 31-40; 41-50; 51-60 - знижується і становить: 4,47; 3,81; 3,09; 2,59 мм /10 хв відповідно . Гіпосаливація і зниження виділення муцину мукоїдними клітинами слинних залоз при втраті зубів знижують ефективну експлуатацію протезів, так як не забезпечує утворення тонкої плівки між базисом і слизовою оболонкою.

При користуванні протезами змінюється не тільки показник кількості: зменшення капілярів, а й показник якості: зміна кровонаповнення судин, що вивчається методом реографії. При вивченні цих показників встановлено негативний вплив протезів на кровообіг слизової оболонки , яка в нормі не зазнає таких навантажень.

Відхилення від норми у різних показниках індивідуальне для кожного пацієнта і не дає об’єктивної оцінки загальним порушенням при виконанні функцій.

В зв’язку із зміною кровообігу змінюється температура слизової оболонки, що вказує на трофічні порушення . Чим більші зміни в слизовій оболонці, тим яскравіше картина реографічних досліджень .

Фізико-механічні властивості базисних пластмас, які вивчаються за показниками: міцності на розтяг, на згин, стиск; ударну в’язкість, модуль пружності; мікротвердість залежать від методу полімеризації .

В клініці, для якісної оцінки повних змінних протезів вивчають силу жувальних м’язів як за допомогою електроміографії, так і за допомогою гнатодинамометрів. Витривалість пародонту залежить від індивідуальних особливостей жувальних м’язів, стану пародонту, і зумовлена віком, статтю і іншими чинниками. К.К. Яковлев урахував дію жувальних м’язів, їх тиск на базис протезу, який трансформується у навантаження на тканини протезного ложа та питомий тиск, який характеризується порогом больової чутливості тканини до навантаження і розробив метод найбільшого вертикального навантаження і способи отримання індивідуального рельєфу поверхні базису протеза, прилягаючого до опорних тканин щелепи.

Другий показник характеризує жорсткість внутрішньої поверхні базисів протезів (профілометрія).

Також вивчають щільність прилягання базисів протезів до тканин протезного ложа і стабілізацію повних знімних пластинкових протезів, а також реабілітацію функціональних порушень зубощелепної системи .

Цікавий матеріал запропонований Hohmann A., Heilscher W. (1991) про визначення точності виготовлення знімних протезів з використанням лінійної і скануючої вимірювальної техніки. В забезпеченні стабілізації головним фактором, за думкою Пономарьова В.А., Нікітіна Н.І., - є постановка штучних зубів; Загорського В.А. - методика зняття відбитків; або зняття відбитків і постановка зубів З.С. Василенко. Шилова Г.Б., Босая Л.Ф. - запропонували метод зняття диференційованих відбитків під контролем центрального співвідношення щелеп. Такі автори, як Г.І. Сидоренко, Б.П. Марков вважають, що краща стабілізація досягається за рахунок анатомічної ретенції. Дойников А.І. - запропонував використовувати магніти, Калініна Н.В. - з присосами та розширенням базису протеза та оформлення країв базису протезу. Дослідження жувального апарату проводили шляхом реєстрації біопотенціалів жувальних м’язів (електроміографія).

При недотриманні усіх вимог, які передбачені при виготовленні знімних протезів, виникають ускладнення у вигляді:

- неприйняття протезів;

- зниження якості або повна втрата фіксації протезів;

- неможливість користування протезами з дня виготовлення, або в процесі користування через балансування протезів ;

- порушення оклюзійних взаємовідносин;

- порушення естетики, мови, функції жування.

З огляду даних літературних джерел бачимо, що існує багато методів та методик для визначення якісних показників знімних протезів, як на доклінічному етапі та і в клінічних умовах.

Але, практично, всі методи трудомісткі і потребують використання спеціального обладнання. Кожний метод, зокрема, не дає повної характеристики якості протезу і тому залишається методом вибору. На нашу думку доцільне використання декількох методів, це дає змогу синтезувати оптимальний варіант контролю якості протезів, що в свою чергу підвищить якість зубних протезів та зручність при користуванні ними.

Повна втрата зубів і зв’язана з цим гіпофункція жувальної системи відбивається певним чином на зовнішньому вигляді пацієнтів і на всьому комплексі зубощелепного апарату. Поширеність дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу залишається суперечливою, і по даним деяких авторів становить від 2 до 90 і більше відсотків. Тканини суглобів мають тверду структуру і не містять судин, тому навіть при незначному ураженні не можуть бути відновлені певним чином. При втраті зубів, знижується висота нижньої третини обличчя і нижня щелепа зміщується вперед і вниз. Компенсаторна реакція при втраті зубів недосконала, що находить вираження в патологічній деадаптації - склеротичні зміни в слизовій оболонці ясен, атрофія альвеолярних паростків, порушення функції суглобів і жувальних м’язів. Зміни, які відбуваються у порожнині рота, мають відображення в зміні конфігурації обличчя, порушення артикуляції і фонетики звуків.

Стосовно показників контролю якості, як функціональних, так і косметичних, може бути тільки індивідуальним і до кінця не вирішено, які ж параметри брати до уваги при відновленні функцій повними знімними пластинковими протезами, літературних даних по цьому питанню достатньо, але вони розрізнені і не відображають у повній мірі усього, що треба враховувати при виготовленні повного знімного протеза.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема лекції: СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИГОТОВЛЕННЯ ЗНІМНИХ ПЛАСТИНКОВИХ ПРОТЕЗІВ. МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПЛАСТМАСОВИХ БАЗИСІВ ЗНІМНИХ ПРОТЕЗІВ	\|	Лекція № 3. Гендерні особливості професійної діяльності в міліції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.