• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття та особливості міжнародного менеджменту

План

Тема : Міжнародний менеджмент

1. Поняття та особливості міжнародного менеджменту.

2. Менеджмент у транснаціональних корпораціях.

3. Менеджмент міжнародного бізнесу.

ЛІТЕРАТУРА.

1.Балабанова Л.В., Полонська Л.А., Савельєва К.В., Германчук А.М., Гашло О.О., Менеджмент: підручник.-Донецьк (ДонНУЕТ), 2009.-322с.-(школа маркетингового менеджменту). с.263-286.

Міжнародний менеджмент- управління діяльністю організації більш ніж в одній країні з урахуванням відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особ­ливостей цих країн і міжкраїнової взаємодії.

Ціль міжнародного менеджменту - формування, розвиток і ви­користання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах.

Задачі міжнародного менеджменту:

1. Комплексне вивчення, аналіз і оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел кон­курентної переваги фірми.

2. Поглиблений аналіз і оцінка культурного фону в кожній країні пе­ребування і використання його можливостей (облік обмежень) при виборі стратегічних, тактичних і оперативних рішень з функціону­вання і розвитку фірми, як у даній країні, так і в цілому.

3. Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, у рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, для того щоб максимізувати ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей країн перебування.

4. Формування і розвиток мультинаціонального колективу фірми та її підрозділів у країні базування й у країнах перебування в інтересах максимального використання особистого потенціалу працівників, можливостей окремих колективів і кроснаціональних ефектів від взаємодії усередині фірми.

5. Пошук, розвиток і ефективне використання різноманітних можли­востей міжнародного бізнесу-сервісу, і насамперед у сферах фінан­сового, технологічного й інформаційного обслуговування економі­чних операцій.

Основні напрямки розвитку міжнародного менеджменту у світі -це:

1. Зростання частки відповідальності, що надається підлеглим.

2. Підвищення уваги до запитів споживачів.

3. Зростання ролі маркетингу в діяльності підприємств.

4. Безперервне вдосконалення технології виробництва та оновлен­ня асортименту продукції та послуг.

5. Чіткий розподіл заходів з короткостроковим результатом і дов­гостроковими цілями.

6. Дотримання національних інтересів.

Міжнародний менеджмент здійснюється за допомогою реаліза­ції основних функцій управління: планування, організації, координа­ції, обліку, контролю, а також забезпечення інформаційної системи, їх зміст при цьому набуває певної специфіки.

- планування передбачає складання короткострокових, середньострокових та довгострокових планів розвитку зовнішньоекономі­чної діяльності, а також розробку бізнес-планів для нових міжнародних проектів, в тому числі залучення зовнішніх джерел фінансування;

- організація спрямована на формування організаційних підроз­ділів фірми, на здійснення міжнародних операцій, розподіл робітни­ків на ділянки роботи, надання їм відповідних функцій, повноважень та відповідальності, визначення форм і методів підготовки і реалізації зовнішньоекономічної діяльності;

- координація виявляється в координування та погодженні за­вдань і функцій міжнародної діяльності з іншими відділами та під­розділами фірми з метою недопущення протиріч у рішеннях та забез­печенні погодженості та оптимізації всієї роботи;

- облік результатів та оцінка ефективності міжнародної діяльно­сті за рахунок визначення прибутковості зовнішньоекономічних угод окремо за конкретними видами товарів і регіонів та у сукупності за всім номенклатурним рядом товарів, які постачаються за кордон або імпортуються із-за кордону;

- контроль міжнародних операцій, як в оперативному, так і в стратегічному режимі, проведення поточного моніторингу за ходом реалізації та контроль за виконання річних, середньострокових та до­вгострокових планів міжнародної діяльності та організація проведен­ня відповідних ревізій, в тому числі з реалізації міжнародних і марке­тингових стратегій;

- забезпечення інформаційної системи обслуговування міжнаро­дної діяльності підприємства за рахунок впровадження інформаційних систем управління, підключення до відповідної закордонної інформа­ції через систему Інтернет та інше, що дозволяє не тільки мати чітко структурований банк даних міжнародної інформації, але й використо­вувати можливості програшу ситуацій за допомогою різних комп'ютерних програм з метою оптимізації роботи на зовнішніх рин­ках і прийняття управлінських рішень на більш кваліфікованому рівні.

ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Головна особливість міжнародного менеджменту полягає в необхідності істотного врахування культурного фактору:

1.1. Розходження в стшях управління в різних країнах. Для ви-сокорозвинених країн (Північна Америка, Північна Європа) прита­манний демократичний стиль, годі як у країнах, що розвиваються, (у тому числі вже з високим рівнем розвитку) переважають авторитарні методи.

1.2. Розходження в постановці проблем і прийнятті рішень. Діючі процедури є відображенням цінностей, позицій і норм поведінки, що притаманні людям, які беруть участь у процесі рішення про­блем .

У США прийнято, що менеджери середньої ланки ві­льно обговорюють з керівниками виробничі проблеми, ви­словлюючи власну думку. У ФРН, навпроти, співробітники очікують від своїх начальників чітких Інструкцій. У східній частині Індії та Латинській Америці працівники найчас­тіше не бажають брати участь у прийнятті рішень. На­впроти, в арабських і африканських країнах від менедже­рів очікується консультативний підхід до прийняття рі­шень. Спроби зміни глибоко укорінених у свідомості лю­дей звичок навряд чи доцільні, менеджеру варто врахову­вати їх у своїй практиці.

Приклад діалогу керівника-американця і підлеглого грека. Перший у повній відповідності з нормами своєї управлінської культури прагне залучити працівника до процесу ухвалення рішення про його ж власну роботу (її характер, тривалість, обсяг), а другий, керуючись своїми уявленнями, сприймає всі його зусилля і кінцевий резуль­тат як некомпетентність і нерішучість керівника. У більш спрощеному варіанті цей епізод можна трактува­ти наступним чином: американець схильний до демокра­тичного стиля управління, а грек віддає перевагу авто­ритарному.

1.3. Потенційні конфлікти через розходження в мотивації пра­ці.Мотиви визначаються, головним чином, соціальною обстановкою і родинним станом. Тому в країнах перехідного типу домінують мате­ріальні потреби і потреби в безпеці (це пов'язано із загальним рівнем життя і матеріального добробуту), тоді як у багатьох промислове роз­винутих країнах на перший план висувається прагнення до самороз­витку і досягнення амбіційних життєвих цілей.

Мотивація повинна відповідати споконвічним при­сутнім у культурі країни стимулам. У Японії, Китаї і ко­лишній Югославії працівники прагнуть догодити своєї компанії, тому грошова премія за відмінну роботу може бути сприйнята негативно, як принижуючий жест. Працюючий у Японії американський менеджер запропо­нував як стимул за підсумками роботи своїм підлеглим туристичну путівку, однак, працівників це анітрошки не зацікавило, тому що в цій країні більш діюча групова мотивація (подорож для усіх). У латинській Америці, Африці і на Близькому Сході менеджери повинні проявляти повагу до своїх підлеглих як до особистості, вра­ховувати їх інтереси і потреби, що не зв'язані з робо­тою.

Місцевим працівникам у країні перебування міжнародні фірми встановлюють розмір винагороди відповідно до типового місцевого рівня. При цьому можуть виникнути проблеми незадоволеності пра­цівників.

Наприклад, більшість міжнародних фірм, що мають філії на Україні, встановлюють розмір винагороди менеджерам із країн Європи і Північної Америки приблиз­но на ЗО - 40% вище, чим прийнято в цих країнах для керівників даного рівня. У той же час, оплата рядових працівників - громадян України, як правило, нижче на 40 - 60% рівня винагороди аналогічних посад у розвитих країнах, але відповідає рівню оплати працівників у віт­чизняних компаніях.

1.4. Облік впливу традиціоналізму на здійснення міжнародної діяльності. Це не означає постійне побоювання «не зачепити тради­цію».

1.5. Управління ефективністю діяльності Успіх, досягнення і раціональна оцінка діяльності працівника грають при управлінні ефе­ктивністю діяльності організації першорядну роль для будь-якої краї­ни Європи чи Північної Америки. Але якщо звернутися до регіонів Ближнього і Середнього Сходу, Індії, Китаю чи навіть Японії, то кар­тина стає істотно іншою, оскільки роль особистого досягнення й осо­бистого успіху як могутніх мотиваторів ефективної роботи тут незрі­внянно менше. Для цих країн набагато велику роль грає внутрішні досягнення і самовдосконалення особистості. У японській культурі на перший план висувається участь працівника в досягненні успіху гру­пи.

2. Зміст, роль і специфіка зовнішнього середовища діяльності підприємства. Управління міжнародним бізнесом вимагає якісно ін­шої інформаційної бази, безумовного подолання мовних бар'єрів і професійного забезпечення управлінських рішень.

Основні об'єкти вивчення зовнішніх ринків:

1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках, що передбачає аналіз демографічних, природних, еко­номічних, науково-технічних, політико-правових, культурних і соціа­льних факторів розвитку світових ринків. Саме ці умови підприємни­цького і ринкового середовища закордонних держав у першу чергу досліджуються зовнішньоторговельними фахівцями при виборі най­більш перспективного ринку збуту своєї продукції чи придбанні не­обхідних імпортних товарів.

2. Дослідження фірмової структури ринку і складу закордонних партнерів: споживачів, посередників, постачальників і конкурентів. При цьому важливо виявити не тільки активних покупців товарів і послуг, але і потенційних фірм-нейтралів, які ще не виявили зацікав­леності у відношенні даного товару, але можуть розглядатися як по­тенційні покупці і при належній організації ринкових дій продавця мають шанси стати його активними партнерами.

3. Ступінь і характер ринкової конкуренції, а також методи мар­кетингової роботи конкурентів, їх товарна, цінова, збутова політика, реклама і політика стимулювання продажів, кадрова політика.

4. Вивчення вимог світового чи закордонного ринку до товару, тобто вимог покупців закордонних, держав до споживчих властивос­тей продукту і відповідного набору супутніх продажу і споживанню товару послуг. При цьому для українського продавця і виробника да­ні запити з боку покупців і споживачів товару з'являються в якості складових його конкурентоспроможності. Тому в даній частині до­сліджень особлива увага повинна бути приділена визначенню рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається, та її відповід­ності характеру запитів конкретного ринку і його сегментів.

5. Комплексне дослідження закордонного ринку передбачає ви­вчення його ємності, характеру й еластичності попит}. Саме ці пока­зники визначають можливі перспективи збуту продукції, динаміки продажів і особливості, необхідні для успішного просування товарів, маркетингових заходів.

6. Рівень світових цін і тенденції їхньої зміни. Для цього випад­ку складаються таблиці руху цін та їхніх індексів, будуються графіки й екстраполюються тренди попередніх періодів на майбутній розви­ток цінових рівнів, даються прогноз і оцінка рівня і динаміки цін на роки вперед,

7. Форми роботи, прийняті в торговій практиці по даному товару на даному ринку і його сегментах. Фахівців в області зовнішньоеко­номічної діяльності і міжнародних комерсантів цікавить прямо чи побічно здійснюється більшість угод купівлі-продажу на даному за­кордонному ринку, які форми посередницьких угод типові для нього,, які види угод застосовні на даному ринку, які форми торгівлі викори­стовуються і т.д.

8. Особливості купівельних переваг і психологія купівельної по­ведінки на закордонних ринках кінцевих споживачів по даному това­ру. З'ясовуються основні причини, мотиви прийняття рішень інозем­ними споживачами про покупку конкретних товарів (як наших, так і конкурентів), будується схема процесу ухвалення рішення про поку­пку, характеризуються національні особливості проведення інозем­ними партнерами торгових переговорів і т.д.

3. Культурні комунікаційні бар'єри в співробітництві. Дослі­дження комунікацій у системі міжнародного менеджменту передба­чає виділення і формування тих ключових питань, від яких залежить ефективність обміну управлінською інформацією в багатонаціональ­ному колективі міжнародної фірми.

Практика міжнародного менеджменту дозволяє виділити і сфо­рмулювати ряд ключових проблем, з якими зіштовхується менеджер мультинаціональної фірми в повсякденній роботі і які істотно зале­жать від культурного фону.

1. Мовні бар'єри.

Загальновизнана мова міжнародних комунікацій - англійська, її знання в обсязі достатньому для серйозних ділових контактів, - абсо­лютна і неодмінна вимога для будь-якого міжнародного менеджера в сучасних умовах. Оскільки особисті і конфіденційні домовленості, облік тонких нюансів ділової бесіди, створення невимушеної атмос­фери і навіть дуже корисний іноді гумор - неодмінні атрибути діло­вого спілкування, зрозуміло, що робити це через перекладача - аж ні­як не кращий вихід з становища.

2. Невербальне спілкування.

Спілкування без слів (жести, пози, форми вітань, різного роду ритуали і т.д.). Проведені дослідження показали, що тільки 7% осно­вної інформації в ході спілкування передається словами, а 55% сприймається через вираження обличчя, пози, жести, 38% - через ін­тонації і модуляції голосу. Не вчасно вставлена в розмову пауза, без­невинний жест, неадекватно сприймані співрозмовником з іншої культури, усе це може не тільки спотворити враження від реально сказаного, але і викликати жорстко негативну особисту реакцію спів­розмовника.

3. Сприйняття

«Ми сприймаємо людей іншої культури через призму нашої вла­сної культури».

Прояв у ході ділової бесіди найглибшої поваги до старшого за віком буде природним і необхідним в рам­ках східної й ісламської культур, але представник західної культури може сприйняти це як ознаку відсталості партнера, його бажання зберегти літні персони на за­йманих ними посадах. У свою чергу, інформація про ви­сокий рівень освіти молодих менеджерів як одного з ос­новних достоїнств західного партнера може бути зо­всім неадекватно сприйнята його партнерами зі східної чи африканської культури, які звернуть головну увагу на недолік життєвого досвіду.

Прагнення зробити ділову бесіду максимально при­ємною для співрозмовника, наповнити її тонкими комп­ліментами будуть дуже природними для бізнесмена з Близького Сходу, але може бути розцінене як прикра \ втрата часу його американським партнером. Облік нюансів сприйняття через призму іншої культури ~ необ­хідна риса професійно підготовленого міжнародного менеджера. Не­має сумніву, що негативний досвід, придбаний раніше в спілкуванні з тією чи іншою особою, буде накладати істотний відбиток на те, як сприймається й інтерпретується інформація.

4. Стереотипи.

Стереотипи розглядаються як частина неадекватного сприйняття культури або нації, тобто людина відмовляється від об'єктивного сприйняття та аналізу інформації, а користується національними штампами,

5. Обставини часу і місця.

Особливі труднощі в комунікації пов'язані з обставинами часу і місця, 5 тут можна виділити три головних моменти:

- значення плану і порядку: їх дотриманню надається особливе значення в східній та ісламській культурах, у той же час західна куль­тура звертає на це істотно менше уваги;

- місце ділового контакту. У бізнесі-літературі чимало прикладів того, як італійські чи латиноамериканські бізнесмени трохи шокують своїх партнерів зі США чи Скандинавії, запрошуючи їх на ділові бе­сіди в кафе чи бар, де гостинні хазяїни попутно ведуть бесіди зі своїми друзями чи родичами.

- пунктуальність. Дуже цінується в США і Європі, а латиноаме­риканські і східні країни не додають серйозного значення.

6. Етика.

Для міжнародного менеджера необхідне знайомство з місцевою культурною традицією і дотримання максимуму такту при оцінці прийнятності тих чи інших комунікаційних дій.

7. Інформація в системі управління - вплив централізації і деце­нтралізації в системах інформаційного обміну, обробки і прийняття

рішень.

Американські фірми сполучать ясно виражену централізацію із забезпеченням безперешкодного інформаційного обміну між рівнями ієрархії, у той час як характерна риса британського менеджменту винятково інтенсивна рівнева комунікація при вкрай обмеженої міжрівневій. Структури управління у фірмах арабських країн майже зо­всім позбавлені інформаційного обміну, а китайські системи мене­джменту - строго ієрархічні з чітко дозованою і цілком контрольова­ною інформацією в умовах твердого централізованого управління нею. В Італії інформація циркулює в рамках замкнутих частин окре­мих ієрархічних структур, а обмін інформацією між цими структура­ми майже не відбувається.

8. Етноцентризм - переконання в перевазі своєї нації над інши­ми в інтелектуальній, економічній, естетичній та інших сферах.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
7. А/. Поняття про судовий процес.
8. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
9. Аграрне виробництво і його особливості
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

Переглядів: 1622