• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Товарообіг, його види, склад та значення

План

1. Сутність товарообігу підприємства, його види та фактори впливу.

2. Роздрібний товарообіг, склад і соціально-економічне значення.

3. Купівельні фонди населення, їх значення для прогнозування роздрібного товарообігу.

Література:

Л [5.c.1-30], [6.c.38-49]

Л_д [3.c.93-119], [5.c.82-86]

1. Сутність товарообігу підприємства, його види та фактори впливу

Реалізація певної маси товарів створює економічні передумови для одержання необхідного обсягу доходів і прибутку та формує умови для здійснення стратегічної мети діяльності підприємства. Основну масу матеріальних благ, що використовуються для задоволення особистих потреб, населення отримує через торгівлю. Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва у сферу споживання, відповідно до закону товарного обігу, знаходить своє відтворення в показниках товарообігу.

Під товарообігом розуміють продаж товарів масового споживання населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи. Економічні відносини, що пов'язані з обміном грошових доходів на товари, виражають економічну сутність товарообігу: товарообіг характеризує завершення процесу обігу, товари переходять у власність споживачів, споживаються або ж утворюють споживчий фонд, тобто випадають із сфери обігу і перестають бути товарами. Суть товарообігу характеризується у двох аспектах: як економічна категорія (роздрібний товарообіг виражає економічні відносини, що виникають на завершальній стадії руху товарів із сфери обігу в особисте споживання); як показник господарської діяльності підприємства (роздрібний товарообіг – це сума виторгу від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання, це результативний показник діяльності підприємства, його обсяг визначає розмір торговельного підприємства, чим більше торговельне підприємство, тим більший обсяг його товарообігу).

Товарообіг підприємств здійснюється в різних формах і видах: за видом покупців, за місцем реалізації товарів, за формами і термінами розрахунку за товар. Залежно від специфіки операцій купівлі-продажу товарів і складу товарообігу підприємства виділяють його наступні види (схема 7):

- роздрібний товарообіг - характеризує обсяг продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого використання;

- гуртовий товарообіг - характеризує сукупний обсяг продажу товарів виробничими або торгівельними підприємствами;

- торговельно - посередницький товарообіг - обумовлений обсягом посередницьких операцій купівлі-продажу споживчих товарів роздрібним або гуртовим покупцям (наприклад, оборот на біржових ринках та ін.)

Схема 7. Основні види та форми товарообігу торговельного підприємства

Обсяг, структуру і перспективи розвитку товарообігу конкретного підприємства визначає сукупність факторів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства (схема 8).

Серед факторів зовнішнього середовища важливе значення мають:

- обсяги та структура споживчого ринку (досягнення відповідності між обсягом і структурою товарообігу і обсягом і структурою попиту є необхідною передумовою успішної реалізації товарів);

- обсяги та структура пропозиції споживчих товарів (без наявності достатньої товарної пропозиції споживчих товарів вітчизняних і іноземних товаровиробників, забезпечення їх високої якості, оновлення та розширення асортименту відповідно до вимог попиту споживачів неможливо забезпечити зростання обсягу роздрібного товарообігу);

- стан конкуренції на даному регіональному товарному ринку (розподіл купівельних фондів між окремими торговельними підприємствами відбувається відповідно до конкурентних переваг окремих підприємств, тобто місцезнаходженням підприємства, його товарною, ціновою, маркетинговою політикою, якістю торговельного та післяпродажного обслуговування);

- державне регулювання торгівельної діяльності (обсяги товарообігу підприємства в значній мірі залежать від державної політики з наступних питань:

регулювання доходів населення та рівня оплати праці як передумови формування купівельних фондів, що використовуються для оплати товарів; регулювання переліку і розміру податків, що формують ціни закупівлі та реалізації, і відповідно, визначають рівень цін; регулювання максимальної межі торгівельної надбавки та максимальних цін на товари соціального значення.

- загальна макроекономічна ситуація в країні (основою реалізації споживчих товарів є наявність відповідного обсягу купівельних фондів, платоспроможного попиту. Обсяги купівельних фондів населення залежать не стільки від державного регулювання їх розміру, скільки від загальної ситуації в економіці країни - обсягів валового продукту, національного доходу та темпів їх зростання, рівня платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, рівня інфляційних очікувань, інвестиційного клімату, соціально-політичної стабільності тощо).

Торгівельне підприємство перебуває під впливом розглянутих факторів але в більшості випадків не має можливості істотно впливати на них.

До основних факторів внутрішнього середовища відносяться:

- загальна стратегія діяльності підприємства на споживчому ринку, яка розробляється, виходячи із стадії життєвого циклу підприємства, стану зовнішнього середовища, конкурентних переваг підприємства на певному сегменті споживчого ринку;

- спеціалізація (товарний профіль) підприємства (даний фактор, насамперед, обумовлює асортиментну структуру товарообігу підприємства, тобто обсяги реалізації окремих груп товарів та співвідношення між ними). В той же час має місце і більш глибока залежність між спеціалізацією підприємства та обсягом його товарообігу, а саме розвиток споживчого попиту та культури споживання, загальна макроекономічна ситуація обумовлюють зміни пріоритетів споживачів, які є основним фактором мотивації при здійсненні купівлі того чи іншого товару, що і обумовлює попит на певні товари та на можливі обсяги їх реалізації;

- місцезнаходження підприємства (чим вища інтенсивність потоку потенційних покупців підприємства, тим більші обсяги товарообігу підприємства, і навпаки;

Схема 8. Фактори, що обумовлюють обсяги та структуру товарообігу

помилкові рішення з питань вибору місцезнаходження підприємства або помилка в виборі спеціалізації підприємства, при його певному місцезнаходженні, дорого «коштують» підприємству, так як обмежена кількість покупців може звести нанівець ефективну стратегію та тактику його діяльності в будь-яких інших питаннях

- забезпеченість товарообігу товарними ресурсами (обсяг товарообігу підприємства залежить від наявності товарної пропозиції (надходження товарів), обсягів товарних запасів та їх зміни протягом певного періоду. Між цими показниками існує балансовий зв'язок, який отримав назву «товарний баланс»

Зп + Н = Р + Зк, де Зп - запаси товарів на початок звітного періоду; Н - надходження товарів у звітному періоді; Р - реалізація (товарообіг) товарів у звітному періоді; Зк - запаси товарів на кінець звітного періоду. Нормальний розвиток торгівлі може здійснюватися тільки при постійному збільшенні товарного потоку, що забезпечується регулярним надходженням товарів від постачальників, скорочення обсягів надходження товарів у зв’язку із погіршенням стану товарної пропозиції або у зв’язку із фінансовими труднощами підприємства призводять до зниження обсягів товарообігу підприємства);

- забезпеченість товарообігу трудовими ресурсами (наявність персоналу відповідного складу та кваліфікації для реалізації певної маси товарів, створення умов для забезпечення необхідного рівня продуктивності праці призводить до росту обсягів товарообігу підприємства. Зростання обсягів товарообігу може бути

забезпечене за рахунок: збільшення чисельності торгово-оперативного персоналу підприємства, скорочення питомої ваги в складі персоналу апарату управління і обслуговуючого персоналу, зростання продуктивності праці персоналу підприємства при умові збереження якості обслуговування покупців);

- забезпеченість товарообігу основними фондами (наявність необхідної матеріально-технічної бази підприємства і її раціональне використання також призводять до підвищення товарообігу);

- цінова та маркетингова політика підприємства (успіхи підприємства в реалізації товарів та послуг значною мірою залежать від ефективності її цінової та маркетингової політики. Цінова політика підприємства визначає рівень цін на товари, що реалізуються. Рівень встановлених цін порівняно з середньо ринковим або цінами конкурентів обумовлює економічну зацікавленість покупців у придбанні товарів певного підприємства. Ефективність маркетингової політики з таких питань, як вивчення кон'юнктури ринку, поведінки та мотивації покупців, формування попиту, визначення товарного профілю підприємства, організація роботи з постачальниками, організація рекламної кампанії та ін. значною мірою впливає на обсяг товарообігу підприємства).

2. Роздрібний товарообіг, склад і соціально-економічне значення

Склад роздрібного товарообігу – це характеристика видів купівлі-продажу, що входять до нього відповідно до особливостей операцій. Склад окремих форм і видів роздрібного товарообігу регламентується Інструкцією про облік роздрібного товарообігу і запасів. Відповідно до цієї інструкції у роздрібний товарообіг за видом покупців входить: продаж споживчих товарів безпосередньо населенню для особистого споживання, продаж товарів установам, організаціям, підприємствам за безготівковим розрахунком для обслуговування його контингенту; за місцем реалізації – продаж товарів населенню в магазинах, кіосках, палатках, аптеках, автозаправних станціях, розносній торговельній мережі, тобто незалежно від місця реалізації (головне, щоб товар був призначений саме для особистого споживання).

Отже, до складу роздрібного товарообігу включаються:

- продаж продовольчих і непродовольчих товарів з роздрібної мережі за готівку, за рахункові чеки, за переказом з рахунків вкладників установ банків;

- продаж товарів за безготівковим розрахунком підприємствам, організаціям і установам, а саме продаж продуктів харчування базам відпочинку, пансіонатам, профілакторіям, лікарням тощо для організації харчування контингенту населення, що перебуває в них, продаж подарунків для дітей та ін.

- продаж товарів на бортах літаків і в пасажирських потягах;

- продаж товарів через підприємства і секції посилкової торгівлі;

- продаж друкованих видань по передплаті на момент фактичної видачі передплатних видань;

- продаж непродовольчих товарів через комісійну мережу;

- продаж населенню товарів у кредит (продаж товарів у кредит включається в товарообіг за повною його вартістю незалежно від термінів погашення кредиту);

- продаж робітникам спецодягу;

- продаж споживчих товарів за іноземну валюту (у перерахуванні на гривню за курсом НБУ);

- продаж готової продукції, напівфабрикатів і покупних товарів підприємствами харчування;

- продаж товарів у порядку дрібного опту і т.д.

Роздрібний товарообіг міста, регіону, держави складається не тільки з виторгу від продажу товарів у торговельній мережі. До нього включається продаж друкованих видань за передплатою і терміном їх отримання, продаж товарів населенню безпосередньо виробничими підприємствами будівельних матеріалів зі складів і баз. До складу роздрібного товарообігу міста, регіону, держави входить товарообіг підприємств ресторанного господарства.

До складу роздрібного товарообігу підприємства не включається внутрішній відпуск товарів зі складу в магазин, переміщення товарів між магазинами однієї фірми, відпуск товарів своїм працівникам у рахунок заробітної плати та ін.

Структура товарообігу характеризується часткою (питомою вагою) кожного товару (або товарної групи) в загальному обсягу товарообігу. Для всіх підприємств встановлено єдиний перелік товарів (продовольчих товарів – 37 найменувань і непродовольчих - 67), який міститься в статистичній формі №3-торг «Звіт про продаж та запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства». Кількість товарів періодично змінюється у зв’язку з необхідністю одержувати інформацію про окремі товари.

Соціально-економічне значення роздрібного товарообігу необхідно розглядати на рівні держави і на рівні конкретного торговельного підприємства (схема 9).

На державному рівні значення показника полягає у тому, що:

- роздрібний товарообіг є одним з найважливіших показників соціально-економічного розвитку держави, що характеризує заключний етап руху товарів у сферу споживання; саме через роздрібний товарообіг проводиться зміна форм вартості споживчих товарів, створених в процесі виробництва, у результаті відшкодовуються виробничі витрати і створюються умови для подальшого розвитку виробництва;

Схема 9. Соціально – економічне значення роздрібного товарообігу

- роздрібний товарообіг характеризує обсяг залучення купівельних фондів, які отримані як оплата праці і обмінюються в роздрібній торгівлі на товари у відповідності з попитом населення;

- роздрібний товарообіг - один з найважливіших показників рівня життя, матеріального і культурного благополуччя населення держави, для характеристики рівня життя населення використовується ціла система аналітичних показників, вихідних від обсягу товарообігу: обсяг споживання окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам та ін.;

- роздрібний товарообіг істотно впливає на стан грошового обігу в державі, стабільність національної валюти, оскільки обіг готівкових коштів, здебільшого пов'язаний з обслуговуванням роздрібного товарообігу. Чим швидше, в повному обсязі і необхідному асортименті реалізуються товари, тим повніше задовольняється попит населення, а безперебійний продаж товарів забезпечує своєчасне і ритмічне надходження доходів у Держбюджет у вигляді податків і відрахувань.

На рівні конкретного підприємства значення роздрібного товарообігу залежить від типу економічної системи. Порівняльна характеристика показника товарообігу наведена в таблиці 3.

Таблиця 3. Характеристика показника товарообігу в різних економічних системах

Як наочно показує таблиця, в умовах ринкової економіки характер показника товарообігу автономний, тобто формується підприємством самостійно; місце товарообігу в системі показників при командно-адміністративній економіці - це головний показник, що визначає всі інші, а при ринковій економіці - це вихідний показник від необхідного обсягу прибутку. Таким чином:

- в умовах ринкової економіки обсяг роздрібного товарообігу залишається одним із головних показників діяльності торгівельного підприємства. Однак істотно змінюється його роль і функції, тому що плановий товарообіг формується на рівні самого підприємства і його обсяг визначається, виходячи з необхідного обсягу прибутку і позиції цього підприємства на ринку;

- розроблений у такий спосіб план товарообігу є основним регулюючим фактором формування ресурсного потенціалу підприємства. Обсяг і структура товарообігу визначає вимоги до обсягу, складу і ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства;

- тотальне планування змінилося економічним регулюванням на основі проведення різноманітних розрахунків, з урахуванням впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на обсяг і структуру товарообігу.

На рівні торговельного підприємства значення товарообігу полягає і у тому, що: він забезпечує отримання торговельного доходу і прибутку; плато-і кредитоспроможність підприємства, його фінансову стійкість; створює передумови для досягнення стратегічних цілей підприємства; темпи зростання товарообігу підприємства характеризують його конкурентоздатність.

3. Купівельні фонди населення, їх значення для прогнозування роздрібного товарообігу

Основою реалізації споживчих товарів є наявність відповідного обсягу купівельних фондів, які є важливими передумовами прогнозування роздрібного товарообігу.

Купівельними фондами населення називається та частина грошових доходів населення, що направляється на придбання предметів споживання. Купівельні фонди населення менші, ніж його доходи. Вони становлять тільки ту частину грошових доходів, що буде спрямована в торгівлю для обміну на товари. Тому при прогнозуванні роздрібного товарообігу необхідно визначити цю частину. Правильне визначення купівельних фондів населення є однією з умов економічно обґрунтованого прогнозування роздрібного товарообігу. Його обсяг (без обліку дрібного опту) повинен дорівнювати обсягу купівельних фондів населення. Якщо обсяг роздрібного товарообігу буде встановлений нижче купівельних фондів, то потреба населення в товарах не буде задоволена, що призведе до недостатньої кількості товарів. Якщо ж товарообіг буде встановлений вище купівельних фондів населення, то частина товарів не буде реалізована, що створює фінансові ускладнення для торговельних підприємств.

Купівельні фонди населення розраховуються шляхом складання балансу грошових доходів і витрат населення (таблиця 4). У балансі грошових доходів і витрат населення показують обсяги та джерела грошових доходів населення, а також обсяги та структуру його витрат.

Таблиця 4. Зразкова форма балансу грошових доходів і витрат населення

Основним джерелом грошових доходів населення повинна бути заробітна плата, на долю якої доводиться близько 3/4 його доходів.

Всі витрати населення діляться на товарні та нетоварні. До товарних витрат відносяться тільки покупка товарів або купівельні фонди населення.

При складанні балансу спочатку визначають нетоварні витрати (комунальні послуги, транспортні послуги, послуги зв'язку, придбання квитків у театри, кінотеатри, оплата дитячих установ, оплата путівок, обов'язкові відрахування в цільові фонди, податки та ін.)

Перевищення доходів над витратами в балансі означає переміщення грошей з даного району в інші райони або збільшення залишків грошей на руках у населення, а перевищення витрат над доходами свідчить про переміщення грошей з інших районів або скорочення грошових залишків у населення.

На підставі даних про доходи і нетоварні витрати розраховують купівельні фонди населення, які являють собою різницю між загальними доходами і нетоварними витратами.

Кф = Дз - Нв

При прогнозуванні роздрібного товарообігу враховують не тільки купівельні фонди місцевого населення, але і попит на товари приїжджого населення, а також закупівлю товарів організаціями, установами, підприємствами, тобто загальний платоспроможний попит на товари, або ємкість ринку. Ємкість ринку (області, краю та ін.) складається із купівельних фондів місцевого населення, інорайонного попиту та продажу товарів організаціям і установам.

Єр = Кф + Іп. +Зо

Приклад 1. Розрахувати купівельні фонди населення і ємкість ринку на підставі статистичних даних, якщо фонд заробітної плати населення 3915,9 млн. грн.; інші грошові доходи населення 3942,6 млн. грн.; нетоварні витрати складають 38,6% загальних доходів; інорайонний попит 579,0 млн. грн.; закупки організацій та установ 126,5 млн. грн.

1) Визначимо загальну суму доходів населення

2) Визначимо суму нетоварних витрат населення

3) Визначимо суму купівельних фондів населення

4) Визначимо ємкість ринку області

Питання для самоконтролю

1. Визначення товарообігу як економічної категорії та економічного показника.

2. Значення показника «обсяг товарообігу» для окремого підприємства.

3. Класифікація товарообігу, його види на ринку споживчих товарів.

4. Фактори, що впливають на обсяг і структуру товарообігу підприємства.

5. Характеристика складу роздрібного товарообігу.

6. Соціально-економічне значення роздрібного товарообігу на державному рівні.

7. Соціально-економічне значення роздрібного товарообігу на рівні підприємства.

8. Характеристика купівельних фондів населення і ємкості ринку та їх значення для прогнозування роздрібного товарообігу.

9. Баланс грошових доходів і витрат населення

10. Методика визначення купівельних фондів населення і ємкості ринку.

ЛЕКЦІЯ № 4

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
3. I визначення впливу окремих факторів
4. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
6. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
7. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
8. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
9. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
10. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
11. Iсторичне значення революції.
12. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.

Переглядів: 10788