Критерії та напрямки оцінки конкурентноспроможності.

Напрямки діяльності	Критерії та напрямки оцінки
1.Торговельно-виробнича діяльність	Обсяг та склад товарообороту
Перелік та обсяг торговельних послуг, що надаються
Виробнича потужність торговельного підприємства (загальна торговельна площа, помножена на кількість годин роботи)
Стан торговельної мережі (розміщення, доступність)
Обсяг, склад витрат обігу та їх рівень
Товарне забезпечення обороту (обсяг надходження товарів, товарні запаси та їх відповідність нормативам, ритмічність поставки та інше)
Організація торговельних процесів та обслуговування споживачів, прогресивність методів обслуговування, характер організації торговельно-технологічних процесів
2. Фінансова діяльність	Обсяг та структура капіталу, його ціна
Рентабельність діяльності та використання капіталу
Фінансове становище та платоспроможність підприємства
Обсяг та склад оборотного капіталу та його використання
Тривалість операційного циклу та його окремих елементів
Структура та напрямки використання фінансових ресурсів підприємства
Рівень та ритмічність виплати дивідендів
Обсяг та склад інвестиційних вкладень

До системи показників оцінки конкурентоспроможності підприємства відносяться:

- показники оцінки ефективності управління персоналом підприємства;

- показники ефективності використання трудових ресурсів;

- показники оцінки ефективності управління основними та обіговими коштами підприємства;

- показники ефективності використання матеріальних ресурсів;

- показники ефективності використання фінансових ресурсів;

- показники оцінки ефективності управління фінансовим станом підприємства;

- показники оцінки ефективності управління процесом торговельного обслуговування;

- узагальнюючі показники ефективності.

ІV етап. Оцінка конкурентноспроможності може проводитися різними методами, основними з яких є:

1. Метод різниць. Його сутність полягає у визначенні переваг та недоліків підприємства за окремими показниками, що порівнюються (об'єктами оцінки). При використанні даного методу підприємство, що оцінюється, порівнюється тільки з одним підприємством-конкурентом.

Об’єкт оцінки	Показник оцінюваного підприємства	Показник конкурента	Переваги, недоліки (+, -)
Рентабельність обігу, %	8,4	9,0	-06
Рентабельний комітет, %	3,6	3,2	+0,4
Тривалість операційного циклу, дні			-80
Комерційна маржа (рівень торгової надбавки), %			-40

2. Метод рангів. Визначає загальні положення, сильні та слабкі сторони підприємства, що оцінюється, в боротьбі з конкурентами. Застосування даного методу ґрунтується на визначенні місця підприємств-конкурентів за кожним об'єктом оцінки. Проведення такої роботи дозволяє визначити за якими порівняльними критеріями оцінки nідприємство випереджає конкурентів, а за якими - відстає (кількісна оцінка відставання (випередження) у цьому випадку не проводиться, т.к. в першому прикладі (+, -). Наприклад:

Об’єкт оцінки	Оцінюваного підприємства	Конкуренти
Підприємство А	Підприємство Б	Підприємство В
Рентабельність обігу, %
Рентабельність конкурента, %
Тривалість операційного циклу, дні
Комерційна маржа, %
Підсумок
Місце у конкурентній боротьбі	місце	місце	місце	місце

Перевагаю даного методу є його простота, можливість застосування для оцінок як кількісних, так і якісних показників. В той же час даний метод дає тільки посередній результат, не дозволяє оцінити ступінь відставання підприємства від його основного конкурента.

3. Метод балів. Його використання дозволяє визначити узагальнюючу кількісну оцінку стану підприємства в конкурентній боротьбі при наявності кількох конкурентів.

Використання даного методу передбачає:

- складання матриці оціночних показників для порівняння підприємства з його конкурентами;

- виділення найкращого значення окремого оціночного показника з даної сукупності підприємств та присвоєння йому визначеного бального значення.

- розрахунок балів, отриманих іншими підприємствами за даним оціночним показником шляхом порівняння їх фактичних значень з найкращими в даній сукупності;

- встановлення значимості (внеску) конкретного показника оцінки в загальну оцінку конкурентноздатності підприємства;

- отримання узагальненої бальної оцінки конкурентноздатності.

Використання цього методу дозволяє не тільки визначити основних конкурентів та місце в конкурентній боротьбі підприємства, якє оцінюється (за критерієм максимуму набраних балів), а й оцінити ступінь його наближення до найбільш конкурентноздатного підприємства.

4. Метод “еталону” (графічний метод). Використовується для наочного відображення зон конкурентних переваг та недоліків підприємства. Даний метод може застосовуватися не лише для оцінки конкурентноспроможності підприємства відносно фактичних конкурентів, а й для порівняння з ідеальною моделею функціонування підприємства.

Конкурентноздатність окремого торгового підприємства на окремому сегменті виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг у питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту і досягнутої, завдяки цьому ефективності функціонування господарської системи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
На споживчому ринку	\|	Т е с т и

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.