Фактори, які впливають на витрати підприємства

Насамперед витрати підрозділяються по видах діяльності, внаслідок якої вони виникають. Прикладами звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції, розрахунки з постачальниками і замовниками, працівниками, банківчькими установами, податковими органами й ін.

Ті самі події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайними для іншого. Наприклад, витрати від стихійного лиха будуть розглядатися в як надзвичайні для потерпілого від нього підприємства, і звичайними витратами для страхової компанії, що здійснює страхування від таких випадків.

Звичайна діяльність підрозділяється на операційну й іншу (інвестиційну і фінансову). Для торгового підприємства такими є операції по придбанню і реалізації товарів; для виробничого – придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції і її реалізація; для інвестиційної компанії – формування портфеля інвестицій і т. д.

Витрати, зв’язані з основною діяльністю, розрізняють по функціях: виробництво, керування, збут та ін. Вони відбиваються в таких статтях звіту про фінансові результати, як собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт і послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

По економічному змісту витрати підприємства групуються за наступними елементами:

До матеріального відносять витрати: сировина і паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі, електроенергія, тара і тарні матеріали, вартість товарів, витрати зв’язані зі збереженням товарів та інші.

Витрати на оплату праціпідрозділяються таким чином: виплати по окладах і тарифах, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток, інші.

Економічний елемент операційних витрат «Відрахування на соціальні заходи» охоплює такі складові:

відрахування на пенсійне забезпечення;

відрахування на соціал ьне відрахування;

страхування на випадок безробіття;

відрахування на індивідуальне страхування.

Елемент «Амортизація» включає амортизацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.

Інші операційні витрати, що не ввійшли до складу перерахованих елементів витрат, віднесені до складу інших операційних витрат.

У статті «Собівартість реалізованих продукції (товарів, робіт і послуг)» показується виробнича собівартість продукції чи собівартість товарів.

Виробнича собівартість реалізованої продукції містить:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі аитрати;

- виробничі накладні витрати.

Для підприємств торгівлі собівартість реалізованих товарів буде складатися з витрт на їх придбання, що включають:

- ціну придбання;

- витрати на транспортування, навантаження і розвантаження;

- інші витрати, безпосередньо зв’язані з придбанням товарів і послуг.

У статтю «Адміністративні витрати» включаються загальногосподарські витрати, зв’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства:

- витрати на утримання адміністративно-господарського персоналу (оплати праці, соціальне і пенсійне страхування, додаткові виплати, підготовка і перепідготовка);

- витрати на зміст основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення (оренда, податки, страхування майна, амортизація, ремонт, комунальні послуги, охорона);

- гонорари за професійні послуги (юридичні, аудиторські, по оцінці майна, медичні та ін..);

- витрати на зв'язок (поштовий, телеграфній, телефонні, телекс, факс і т.д.);

- витрати на проведення річних зборів;

- винагорода директорам;

- інші адміністративні витрати.

У статтю «Витрати на збут» включаються витрати підприємства, зв’язані з реалізацією продукції (товарів):

- витрати на пакувальні матеріали і ремонт тари;

- оплата праці і комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту і складів, водіям і т.д. ;

- витрати на відрядження;

- оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторговельних організацій;

- оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт і зміст основних засобів відділу збуту, складів, транспортних засобів, демонстраційних залів та ін..

У статті «Інші операційні витрати» відбиваються:

- витрати на дослідження і розробки;

- сумнівні (безнадійні) борги;

- витрати від операційних курсових різниць;

- витрати від знецінення запасів;

- нестачі від втрати і псування цінностей;

- нестачі від втрати і псування цінностей;

- визнані пені, штрафи, неустойки;

- витрати на гарантійне обслуговування і гарантійний ремонт;

- інші витрати операційної діяльності.

Будь-яке підприємство, що працює в нинішніх умовах повинне мати чітке уявлення про ефективність кожного виду витрат і їхнього впливу на величину витрат у цілому. Для більш обєктивної оцінки результатів діяльності підприємства усі витрати, по ступені еластичності поточних витрат до обсягу товарообігу, умовно поділяють на:

- перемінні – залежні від зміни обсягу товарообігу;

- постійні– не залежні від зміни обсягу товарообігу.

Розподіл витрат за цією ознакою має велике значення для аналізу і планування витрат по окремих статтях.

Величина витрат підприємства характеризується такими показниками:

- абсолютна сума витрат ()

(сумуються витрати щодо окремих елементів, статтей)

- рівень витрат підприємства (РВт)

- розмір і темп зміни рівня

;

- сума відносної економії або перевитрат ()

І спосіб

ІІ спосіб

а) сума витрат скоригована

б) сума відносної економії або перевитрат

Приклад 1. Розрахувати суму та рівень витрат підприємства, визначити суму відносної економії або перевитрат у цілому на підприємстві.

1. Визначаємо суму витрат звітного року (план)

2. Визначаємо фактичний рівень витрат звітного року

3. Визначаємо розмір зміни показників у звітному році

(у відношенні до минулого року)

(у відношенні до минулого року)

4. Визначаємо суму відносної економії

За результатами розрахунку можна зробити висновок, що з урахуванням росту обсягу товарообігу на 7,5 тис. грн. абсолютна сума витрат підприємства зросла на 0,5 тис. грн. у звітному році, і на 2,0 тис. грн. у порівнянні із минулим роком, але рівень витрат знизився на 0,4% у звітному році і на 0,5% у порівнянні із минулим роком. Така ситуація свідчить про те, що темп росту товарообігу перевищує темп росту абсолютної суми витрат. Таким чином сума відносної економії складає 0,88 тис. грн.

Рівень витрат підприємства є одним із найважливіших оціночних показників результатів діяльності торгового підприємства. Він служить орієнтиром для встановлення розміру торгової торгової надбавки до ціни реалізованого товару.

Рівень витрат підприємства значно коливається по районах і типах торгових підприємств, що обумовлено особливостями купівельної спроможності населення, розвитком виробництва товарів, транспортних комунікацій (шляхів сполучення), умовами товаропостачання торгової мережі, обсягом і структурою товарообігу.

Розрізняється рівень витрат оборотності в залежності від груп і видів реалізованих товарів. У торгівлі продовольчими товарами він вище за аеликі витрати по транспортуванню, збереженню, втрат і витрат по тарі. Найбільш високий рівень витрат підприємства при продажі овочів, картоплі, алкогольних напоїв, молочних продуктів і хлібобулочних виробів. У групі непродовольчих товарів більш витратоємкими є товари господарського і культурно-побутового призначення. установлено, що витрати на реалізацію продовольчих товарів приблизно в 1,5 – 2 рази більше витрат на реалізацію непродовольчих товарів на ту ж суму.

Більшість непродовольчих товарів в торгову мережу поставляють великими партіями, за більш високими цінами, що обумовлює більш низькій рівень витрат по їх транспортуванню, збереженню і реалізації. Деякою мірою цим пояснюється розходження рівнів витрат торговельних підприємств у залежності ві їх товарної спеціалізації і асортиментної структури товарообігу.

Витрати підприємства є якісним показником діяльності підприємства, тому що їх розмір і рівень формується під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

До факторів зовнішнього середовища функціонування підприємства (загальноекономічні фактори) відносяться:

1. Стан ринків факторів виробництва.

Вплив цього фактора на витрати підприємства зв’язано:

а) з формуванням його матеріально-технічної бази, що визначає прогресивність торгово-технологічних процесів і їхня економічність;

б) з оптимізацією структури ресурсного потенціалу підприємства, що в кінцевому результаті визначає тенденції у змінах експлуатаційних витрат, дає можливість мобілізувати резерви скорочення непродуктивних витрат і т. д.

2. Кон’юнктура споживчого ринку.

Цей фактор визначає:

з одного боку, можливості розвитку товарообігу підприємства, а, відповідно, і формування середнього рівня витрат (наприклад, при сприятливій кон’юнктурі, росту обсягів реалізації рівень витрат, за інших рівних умов, має тенденцію до зниження, а при несприятливій – приводить до зменшення обсягів товарообігу і викликає ріст витратоємкості його здійснення);

з іншого боку, стан ринку, споживчих товарів, збалансованість зростання рівня конкуренції викликає необхідність збільшення витрат, звязаних із забезпеченням необхідного рівня обслуговування покупців.