• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Опорний каркас розселення в цілому складається з вузлових та лінійних елементів.

Осей).

Системою розселення або системою поселень слід називати територіальне поєднання поселень. між якими існує визначений розподіл функцій ( взаємний обмін функціями) та виробничі і соціальні зв’язки.

Лекція 5. Територіальне формування розселення

Центральною називається область, у якій знаходиться ядро району, його основний соціально-економічний центр.

Території з головним ядром - найбільшим за кількістю населення містом.

Перша ознака соціально-економічного району - взаємодія його

Східний (Донецьк), Центрально-Східний (Дніпропетровськ – Запоріжжя), Південний (Одеса –Сімферополь).

Таким чином, просторові границі району залежать від розташування на території України головних центрів суспільно-економічного життя – найбільших міст. Таких міст сім: Київ, Харків, Донецьк, Одеса, Дніпропетровськ, Львів і Запоріжжя.

Друга ознака cоціально-економічного району - формування територіальної соціально-економічної системи, тобто такогопросторового поєднання населення, соціальної, економічної та екологічної сфер, у якому завдяки взаємній збаланcованості створюються оптимальні умови для життєдіяльності суспільства.

Основою територіальної соціально-економічної системи є територіально-виробничий комплекс (ТВК). ТВК являє собою раціональнепоєднання галузей і видів діяльності виробничої сфери, яке дає додатковий економічний ефект завдяки зменшенню транспортних затрат, більш повного використання сировинних і енергетичних ресурсів, кооперування виробництва тощо.

Третя ознака соціально-економічного району - спеціалізація в загальнодержавному розподілі та інтеграції праці. З цього виникає,щокожний район є ланкою загальноукраїнського комплексу, а не "окремою" частиною. Район виступає у територіальному розподілі праці внаслідок участі його населення у виробництві товарів і наданні послуг іншим районам чи країнам. В цьому проявляється його зовнішня функція.

До центральних належать Київська, Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська області. Ці області (окрім Дніпропетровської) прилягають до державного кордону, що визначає специфіку районів, тобто зміщення головного ядра відносно геометричного центру території району.

Система не охоплює окремих автономних поселень.

Між поняттями “мережа розселення” та “система розселення” існує принципова різниця. Мережа – це головним чином проста сукупність поселень, вона інертна і консервативна, досить повільно змінюється в часі.

Система розселення означає взаємну залежність і підпорядкованістьпоселень різної величини та значення (ієрархію поселень), в її склад входить мережа розселення.

Система розселення складається з взаємно пов’язаних поселень, тому їх зв’язки є системоутворюючим чинником. При всій багатоманітності зв’язків визначальним є “зв’язки населення” –трудові,культурно-

побутові, відпочинкові. Прикладом трудових зв’язків є щоденні поїздки змісця замешкання у одному поселенні до місця праці в іншому..

Виділяються групові системи поселень - формування групи міських і сільських поселень різної величини і народногосподарського профілю, об’єднаних розвинутими територіально-виробничими зв’язками, спільною інженерною інфраструктурою, спільною мережею громадських центрів соціально-культурного обслуговування та місць відпочинку населення.

Опорний каркас розселення - просторова підсистема -базується на територіальній структурі народного господарства і являє собою сукупність центрів (вузлів) і транспортних магістралей (економічних

Опорний каркас розселення є результатом географічного розподілу праці, він як би виражає у чіткій просторовій формі особливості народногосподарського освоєння території.

Вузлові елементи представлені великими містами і міськимиагломераціями і формуються об’єктивно в залежності від потреб суспільства, тобто розвитку його продуктивних сил.

Вузлові елементи - дві великі групи:

- центральні місця,

- спеціалізовані центри

Центральні місця очолюють райони різного ієрархічного рівня,маютьширокий набір функцій, служать центрами комплексного розвитку. Прикладами можуть служити Київ, Львів, Одеса, Харків в Україні, Варшава, Краків, Гданьск, Вроцлав у Польщі, Берлін, Мюнхен, Гамбург, Франкфурт у Німеччині.

Спеціалізовані центри -виразно домінує ведуча галузь,яка звичайновиступає головною функцією у становленні і розвитку міста, ця риса яскраво проявляється у центрах важкої промисловості та у містах-курортах.

Промислові центри -Запоріжжя,Донецьк,Дніпропетровськ,КривийРіг, Харків в Україні, Брно, Пльзень, Острава у Чехії, Глівіце, Катовіце, Забже у Польщі, Дортмунд, Ессен, Дуйсбург у Німеччині,

Міста-курорти -Трускавкць,Алушта,Ялта в Україні,Карлові Вари іМаріанске Лазнє в Чехії, Криніца і Закопане в Польщі, Баден-Баден і Гарміш-Партенкірхен у Німеччині.

Лінійні елементи - “коридори розвитку”, “осі розвитку” -напрямкипотоків, якими відбувається обмін різного роду продуктами та переміщення мас людей.

У процесі економічного обміну виділяються основні напрямки, згідно яких прокладаються головні транспортні магістралі.

В межах країни її територіальні частини об'єднуються в єдину систему економічними осями.Кожна з них це своєрідна лінія(напрямок),вздовж якої відбувається концентрація економічної діяльності.

Економічні осі в Україні - загальнодержавні, регіональні та локальні (місцеві).

Загальнодержавні осі (за О.Шаблієм, 1994):

І) Львів - Тернопіль - Хмельницький - Вінниця - Київ - Полтава - Харків, вісь пов’язує Лісостепову економічну зону з її найбільшими економічними центрами, включаючи столицю країни;

2) Луганськ - Донецьк - Дніпропетровськ - Запоріжжя - Херсон - Миколаїв - Одеса, вісь об’єднує Степову економічну зону;

З/ Чернігів - Київ - Черкаси - Дніпропетровськ - Запоріжжя - Симферополь, вісь поєднує в центральній частині всі три економічні зони.

Регіональні економічні осі:

1) Рівне - Львів - Ужгород, вісь об’єднує західні райони всіх трьох зон і дає вихід Україні у Центральну і Східну Європу;

2) Луцьк - Рівне - Житомир - Київ - Конотоп, вісь пов’язує центри Поліської зони;

З) Харків - Донецьк - Маріуполь, вісь об’єднує східні райони Лісостепової і Степової зон;

4) Харків - Дніпропетровськ - Миколаїв, вісь має подібне міжзональне значення.

Загальнодержавні і регіональні осі разом з важливими центрами-вузлами, розташованими на них і на їх перетинах, утворюють економічнийкаркас просторової організації народногосподарського комплексу України.

Економічний каркас - основа формування каркасу мережі розселення на території України.

- західноукраїнському регіоні можна виділити локальні економічніосі,пов’язані головним чином з прикордонним положенням території ірозвитком транскордонних зв’язків.

- Львівській області локальні осі:

І) Рава-Руська - Жовква – Куликів - Львів;

2. Яворів – Новояворівськ – Івано Франкове - Львів; З) Мостиська – Судова Вишня - Городок - Львів.

4) Хирів – Старий Самбір – Самбір – Великий Любіть – Львів. У Волинській області локальні осі:

І) Любомль - Ковель - Луцьк;

2) Устилуг - Володимир-Волинський - Луцьк. У Закарпатській області локальні осі:

І) Ужгород - Мукачеве - Свалява;

2) Ужгород – Перечин – Великий Березний;

3) Чоп - Берегове - Виноградів – Хуст – Тячів – Рахів.

Транспортна магістраль проявляє себе економічною віссю, лінійнимелементом каркасу території тим сильніше, чим чіткіше виражена географічна основа,що визначила саме таке її трасування.Загалом природнірубежі поділяють території з різними ресурсами і різними процесами господарювання. Натомість лінійні елементи (каркасні лінії, економічні осі) економічно поєднують господарсько різнохарактерні території.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
3. АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАДАЧ
4. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
5. Б. Новостворена вартість, яка складається з вартості необхідного продукту (НП) і вартості додаткового продукту ( ДП).
6. Будова атомів хімічних елементів.
7. В цілому сукупність суспільного продукту – це сукупність благ і послуг, вироблених суспільством за певний період часу (як правило, за рік).
8. Виведення стадій розселення та інвазійних стадій з організму хазяїна
9. Вивчення структури та зв”язку структурних зрушень елементів.
10. Вимірювання лінійних переміщень, вібрацій та деформацій
11. Вимірювання лінійних та кутових розмірів
12. Вимірювання лінійних та кутових розмірів

Переглядів: 1998