• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Багатошаровий епітелій поділяється на

Багатошаровий епітелій

Убагатошаровому на базальній мембрані лежить лише нижній базальний шар епітеліоцитів, а клітини, що розташовані вище, втрачають контакт із нею.

• плоский незроговілий,

• плоский зроговілий

• перехідний.

Такий поділ залежить від особливостей будови верх­нього шару епітеліоцитів.

Багатошаровий плоский незроговілий епітелій найбільш характерний для слизових оболонок ротової порожнини, стравоходу, зовнішнього шару рогівки, покриває також частину надгортанника, вистеляє піхву. Він складається з трьох шарів епітеліоцитів: базального, остистого та шару плоских клітин.

Багатошаровий плоский зроговілий епітелій покриває поверхню шкіри, утворюючи її епідерміс. Характерною особливістю цього епітелію є наявність п’яти шарів: базального, остистого, зернистого, блискучого, рогового. Зовнішній роговий шар складається з рогових лусочок, які утворюються в процесі кератинізації епідермоцитів (відкладання в цитоплазмі клітин рогової речовини - кератину).

Перехідний епітелій вистеляє сечовивідні шляхи (ниркові миски, чашечки, сечоводи, сечовий міхур), тобто органи, які здатні розтягуватися (при наповненні) і скорочуватися (при випорожненні). За різних морфо-функціональних станів органа змінюється форма і товщина епітеліального пласту - особливо поверх­невого шару епітеліоцитів.

Залозистий епітелій

Залозистий епітелій складається із залозистих клітин - гландулоцитів. Це спеціалізовані клітини, що пристосовані до синтезу, накопичення і виведення секрету.

Розрізняють залози:

• залози внутрішньої секреції- ендокринні, екдокриноцити свої секрети (гормони) виділяють безпо­середньо в кров. До таких залоз належать гіпофіз, епіфіз, щитоподібна і прищитоподібні залози, надниркові залози, ендокринні відділи підшлункової та статевих залоз.

• Залози зовнішньої секреції - екзокринні, екзокриноцити свої секрети виділяють у порожнини (наприклад, у порожнину шлунка) або на поверхню епітеліального пласту.

• Залози змішаної секреції

За кількістю клітин,які утворюють залози організму,їх поділяють на :

• одноклітинні

• багатоклітинні,їх в організмі є велика кількість.

Екзокринні залози відрізняються між собою за будовою, способом секреції, складом секрету. Екзокринні залози мають кінцеві секреторні відділи та вивідні протоки.

За будовою кінцевих відділів і вивідних проток розрізняють види залоз:.

• проста залоза має нерозгалужену вивідну протоку

• складна залоза, вивідна протока якої розгалужена.

секреторні відділи розгалуженої залози поділяються на:

• трубчасті,

• альвеолярні

• трубчасто- альвеолярні.

За способом виділення секрету із клітини залози поділяють на три типи:

• Мерокринові. При мерокриновому типі секреції залозисті клітини не руйнуються. До мерокринових залоз належать: слинні залози, підшлункова залоза, більша частина потових залоз та ін.

• Апокринові При апокри­новому типі секреції апікальна частина клітини відокремлюється від неї разом із секретом. Прикладом апокринових залоз є молочні та потові залози пахвових ділянок.

• Голокринові. При голокриновій секреції руйнується вся клітина. Прикладом голокри­нової залози є сальна залоза шкіри.

За хімічним складом секрету розрізняють :слизові, білкові, змішані (білково- слизові).

СПОЛУЧНА ТКАНИНА

Сполучна тканина об’єднує велику групу тканин, які розвиваються із мезенхіми. Морфологічно вона характеризується:

• добре розвиненою міжклі­тинною речовиною, яка складається з волокнистих структур та основної речовини

• різноманітністю клітин.

Сполучна тканина виконує ряд важливих функцій:

• багатьох органів, зв’язки, сухожилки, хрящі, кістки

• захисну, що здійснюється шляхом механічного захисту, фагоцитозу та вироблення імунних тіл;

• механічну, опорну та формоутворювальну - вони формують капсулу і строму

• пластичну, що виражається в активній участі в процесах регенерації, загоєнні ран;

• трофічну, яка пов’язана з регуляцією живлення клітин та їх участю в обміні речовин;

• гомеостатичну - підтримання постійності внутрішнього середовища організму;

• регуляторну - впливає на діяльність інших тканин біологічно активними речовинами.

Класифікація сполучної тканини:

Сполучна тканина поділяється на

• Опорнотрофічну

• Сполучну тканину із спеціальними властивостями: ретикулярна, жирова, пігментна та слизова тканини.

Волокниста сполучна тканина

Волокниста сполучна тканина, залежно від вмісту волокнистих структур поділяється на:

• пухку ,яка містить більше клітин і основної речовини,

• щільну,яка багата волокнистими структурами.відповідно до розташування волок­нистих структур, поділяють на оформлену і неоформлену: в оформленій волокна розташовані паралельно, а в неоформленій вони ідуть у різних напрямках.

Пухка волокниста сполучна тканина супроводжує нерви та кровоносні судини й утворює строму органів.

Тканина кладається з клітин і міжклітинної речовини(волокна і основна речовина).

Міжклітинна речовина:

• Колагенові волокна побудовані із білка колагену, еластичні - із білка еластину. Колагенові волокна дуже міцні, вони забезпечують механічні властивості сполучної тканини.

• Еластичні волокна надають тканині пружності, тобто можливості розтягуватись, а потім повер­татись до попередніх розмірів.

• Ретикулярні волокна виконують опорну функцію, утворюють сітки і особливо розвинені у кровотворних органах

• Основна (аморфна) речовина, в яку занурені клітини і волокна сполучної тканини, - це гель певної в’язкості та хімічного складу. Вона складається з води, білків, ліпідів, полісахаридів, мінеральних речовин. Вміст і склад основної речовини неоднаковий у різних видів сполучної тканини.

Клітини пухкої сполучної тканини фібробласти, макрофаги, плазмоцити, тканинні базофіли, пігментні, адвентиційні, жирові та ретикулярні клітини,

• Фібробласти - клітини, які синтезують сполуки, що формують волокна і основну речовину сполучної тканини. Це найбільш поширені і функціонально основні клітини пухкої волокнистої сполучної тканини. Зрілі фібробласти мають подовгасту форму, відростки, нечіткі межі і світле ядро. Фібробласту влас­тива рухливість, можливість змінювати форму.

• Макрофаги (гістіоцити) - другі за чисельністю (після фібробластів) клітини пухкої волокнистої сполучної тканини. Вони утворюються з моноцитів після їх міграції в сполучну тканину із просвіту кровоносних судин. Функція макрофагів: фагоцитоз Тканинні базофіли (тучні клітини) - це клітини, що синтезують, накопичують ряд біологічно активних речовин: гепарин, серотонін, гістамін, дофамін тощо.

•

• Жирові клітини (адипоцити) здатні до накопичення в цитоплазмі резервного жиру, який забезпечує трофіку, енерго- утворення та метаболізм води.

• Пігментні клітини (меланоцити) містять у цитоплазмі пігмент меланін.

• Адвентиційні клітини - це неве­ликі, веретеноподібної форми, малодиференційовані клітини, що супроводжують дрібні судини. У процесі диференціації ці клітини можуть перетворюватися у фібробласти й адипоцити.

• Лейкоцити різних видів (гранулоцити, агранулоцити) мігрують із крово­ носних судин і виконують у сполучній тканині захисні функції.

Оформлена щільна волокниста сполучна тканина знаходиться у складі фіброзних мембран, зв’язок, сухожилків.

Неоформлена щільна волокниста сполучна тканина утворює сітчастий шар дерми шкіри. У його складі товсті пучки колагенових волокон ідуть у різних напрямках, що забезпечує резистентність шкіри при найрізноманітніших напрямках дії механічних факторів.

Скелетні сполучні тканини включають: хрящові та кісткові тканини, які виконують, перш за все, опорну, захисну, механічну функції, а також беруть участь у мінеральному і водно-сольовому обміні організму.

Читайте також:

1. Багатошаровий епітелій поділяється на
2. Визначаючи сутність девіантної поведінки, необхідно зазначити, що вона поділяється на два типи.
3. Для введення внутрішньоцехового режиму вся територія виробничої зони розподіляється на цехи (дільниці), які мають окремі приміщення, або розміщуються на ізольованих ділянках.
4. За методами її подолання фінансова криза поділяється на
5. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, чергове, аварійне, евакуаційне, охоронне .
6. Залежно від джерел інформації, яка використовується при здійсненні контрольних функцій, внутрішній контроль поділяється на документальний і фактичний.
7. Залозистий епітелій виконує
8. Ізоляція струмоведучих елементів обладнання поділяється на: робочу, додаткову, подвійну.
9. Нормований робочий час у свою чергу поділяється на робочий час нормальної тривалості, скорочений робочий час і неповний робочий час.
10. Перелік позначень, наведених у законі, що не можуть бути визнані як знак для товарів і послуг, поділяється на чотири групи.
11. Позичковий капіталздійснює свій рух на ринку капіталів,який має складну структуру. Ринок капіталів поділяється на кредитний ринокі ринок цінних паперів.

Переглядів: 12514