• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція № 20

Тема:Анатомія жіночої статевої системи.

План

1.Внутрішні жіночі статеві органи, загальна характеристика:

- Яєчник: розташування, зовнішня будова, внутрішня будова

- Маткові труби: топографія, частини, будова

- Матка: топографія, частини, будова

- Піхва: склепіння, будова стінки

2.Промежина, визначення. Сечостатева діафрагма, діафрагма таза

3. Вікові особливості внутрішніх жіночих статевих органів

Самостійне вивчення теми:

Зовнішні жіночі статеві органи.

Виконайте завдання №18збірника позааудиторної самостійної роботи.

Література:

ОсновнаЛ – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — с. 676, с.518-524.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1

Методичні вказівки для позааудиторної самостійної роботи

Збірник питань і завдань для контролю знань студентів с. 26, 32-33.

ЖІНОЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

До внутрішніх жіночих статевих органів належать :

• яєчники,

• маткові труби (яйцеводи),

• матка,

• піхва;

До зовнішніх жіночих статевих органів належать :

• великі та малі соромітні губи,

• клітор,

• лобок,

• дівоча перетинка,

• цибулина присінка.

Яєчник (ovarium)

парний орган довжиною близько 2,5 см Він знаходиться в порожнині малого таза, на задній поверхні широкої зв’язки матки. Належить до залоз змішаної секреції, яка виділяє гормони, що впливають на розвиток вторинних статевих ознак, та жіночі статеві клі­тини – яйцеклітини

В яєчнику розрізняють:

• верхній (трубний) кінець, обернений до мат­кової труби,

• нижній (матковий) кінець , який з’єднаний з маткою за допомо­гою власної зв’язки;

• дві поверхні - медіальну і латеральну;

• два краї - вільний (задній) і брижовий (перед­ній),який за допомогою складки очеревини (брижі яєчника) прикріп­люється до широкої зв’язки матки.В ділянці цього краю в яєчник через його ворота входять судини і нерви.

Яєчник лежить у порожнині оче­ревини, але очеревиною не покритий, він покритий шаром зародкового епі­телію .

Будова яєчника:

• Зовні покритий одношаровим кубічним епітелієм.

• Під епітелієм розташована сполучнотка­нинна капсула, яка має назву білко­вої оболонки.

• Під білковою оболон­кою знаходиться кіркова речовина яєчника, в якій відбувається дозрі­вання жіночих статевих клітин і виробляються жіночі статеві гормони. В кірковій речовині є численні примордіальні (первинні,30-400тис.) фолікули. Кожний фолікул складається із зачаткової яйцеклітини, навколо якої знаходиться шар фолікулярних клітин,дозріває 300-500 яйцеклітин протягом життя жінки ,

• Мозкова речовина розташовується глибше, вона побудована в основному із сполучної тканини(нерви,судини,сполучнотканинні прошарки).

Маткова труба (tuba uterina, salpinx)

Має форму трубки довжиною близько 11-12 см і знаходиться в порожнині малого таза . Яйцеклітина з поверхні яєчника під час овуляції по матковій трубі виводиться в матку,в матковій трубі відбувається запліднення.

В трубі розрізняютьчастини :

• маткову частинуу,яка розміщена в стінці матки

• перешийок (звужена частина,2-3м),

• ампула, розшире­на частина

• лійка,краї лійки мають відростки - торочки, одна з торочок сягає яєчника.

Маткова труба має два отвори :

• матковий ,відкривається в матку отвором діаметром 1мм;

• черевний,відкривається в порожнину очеревини.

Стінка її побудована із таких оболонок:

• серозної (очеревиною покрита труба інтраперитонеально),

• м’язової (з поздовжніми і циркулярними волокнами),

• слизової вистелена миготливим епітелієм,поздовжні складки

Частина широкої зв’язки матки, яка звисає з маткової труби, має назву брижі маткової труби.

Матка (uterus, metra)

Непарний порожнистий орган грушоподібної форми, що знаходиться в порожнині малого таза між сечовим міхуром спереду і прямою кишкою ззаду .

У матці розрізняють :

• дно (верхня опукла частина),

• тіло(середня частина);

• шийка (звужена нижня частина матки), яка зовнішнім своїм кінцем входить у піхву,частини шийки матки-піхвова і над піхвова;

• у матці є передня (міхурова), задня (кишкова) поверхні ;

• два краї (лівий і правий).

Правильне положення матки - антеверзіо (коли дно матки нахилене вперед),

антефлексіо (коли тіло матки з шийкою утворює кут, відкритий вперед).

Очеревиною матка вкрита мезоперитонеально (ззаду та з боків).

Переходячи з матки на сечовий міхур і пряму кишку, очеревина утворює дві заглибини:

• міхурово-маткову

• прямокишково-маткову яка має назву кишені Дугласа, яку використовують у клініці для діагностики позаматкової вагітності.

По краях матки очеревина з передньої і задньої поверхонь переходить на бічні стінки таза й утворює широкі зв’язки матки. У верхній частині широкої зв’язки закладені маткові труби, на задній її поверхні укріплені яєчники, а по передній поверхні (між її двома листками) проходить кругла зв’язка матки. Ця зв’язка проходить через пахвинний канал і закінчується в сполучній тканині лобка та великих статевих губ.

Стінка матки складається з таких шарів:

• периметрій - серозна оболонка (очеревина); переходячи з передньої і задньої поверхонь на бічні стінки таза утворює широкі зв’язки матки

• міометрій - м’язова оболонка, складається із двох поздовжніх і одного циркулярного шару;має багато кровоносних судин,є най товщою оболонкою.

• ендометрій - слизова оболонка з миготливим епітелієм,гладенька,має маткові залози Під час і після статевого дозрівання слизова оболонка періодично зазнає змін, пов’язаних з ову­ляцією і утворенням жовтого тіла в яєчнику.

В тій ділянці, де тіло матки перехо­дить у шийку, лежить приматкова жирова клітковина - параметрій. У ній проходять судини, нерви, зв’язки матки та сечоводи.

Порожнина матки

Має трикутну щілиноподібну форму. На основі трикутника відкриваються маткові труби, а на його верхівці порожнина матки переходить у канал шийки,довжина якого 2,5-3смМісце переходу порожнини матки в канал шийки має назву перешийка чи внутрішнього вічка матки Канал шийки відкривається в порожнину піхви отвором - зовнішнім вічком матки. У жінок, які не народжували, зовнішнє вічко має круглу або поперечно-овальну форму; ужінок, які народжували, воно має вигляд поперечної щілини. Зовнішнє вічко матки обмежоване передньою і задньою губами. Задня губа тонша за передню

Зв’язки матки парні:широкі зв’язки,круглі,

Піхва (vagina)

Непарний орган у вигляді трубки, довжиною близько 8 см, який розташований в порожнині малого таза між сечівником спереду і прямою кишкою ззаду.

Верхнім своїм кінцем піхва охоплює шийку матки, а нижнім відкривається в присінок піхви. Очеревиною піхва покривається лише у верхній частині. Частина піхви, що охоплює шийку матки, називається склепінням піхви. Розрізняють переднє і більш глибоке заднє склепіння. Отвір піхви у дівчат закритий складкою слизової оболонки - дівочою перетинкою (hymen), яка залишає невеликий отвір. У жінок, які народжували, від дівочої перетинки залишаються лише незначні колові підвищення.

Стінки піхви мають сполучнотканинний, м’язовий і слизовий шари. На слизовій оболонці є поперечні складки

Жіноча соромітна ділянка

До жіночої соромітної ділянки відносять лобкове підвищення, великі та малі соромітні губи, присінок піхви.

Великі соромітні губи (Іаbіа majora pudendi)

це масивні,парні,складки шкіри, які містять багату жиром сполучну тканину. Спереду і ззаду вони з'єднуються між собою передньою іі задньою спайками.

Поверхні великих статевих губ:

• Латеральна поверхня великих статевих губ пігментована ,має багато потових і сальних залоз , вкрита волос­сям,яке переходить на ділянку лобкового горба.

• Медіальна поверхня губ вкрита тонкою шкірою, яка своїм виглядом подібна до слизової оболонки,тонка,волога.

Щілиноподібний простір між ними називається соромітною щілиною .

Спереду від лобкового симфізу є підвищення, яке утворене лобковими кістками і добре розвиненою жировою клітковиною –це лобкове підвищення.

Малі соромітні губи (labia minora pudendi)

Утворені двома поздовжніми складками шкіри і зна­ходяться в щілині між великими губами. Передні кінці малих губ охоплюють клітор і утворюють його шкірочку та вуздечку.

Простір, який знаходиться між малими губами, є присінком піхви. В присінок відкри­ваються: сечівник, піхва та великі присінкові залози (бартолінійові).

Ці залози є невеликими утворами овальної форми діаметром близько 1 см. їхні протоки відкриваються в борозні між основою малих губ і дівочою перетинкою

Присінкові за­лози:

• Малі присінкові,переддверні залози, вивідні протоки яких відкриваються на слизовій оболонці між отворами піхви і сечівника.Ці залози продукують тягучу рі­дину, яка змащує слизову оболонку присінка піхви.

• великі присінкові залози (бартолінійові),їхні протоки відкриваються в борозні між основою малих губ і дівочою перетинкою

Цибулина присінка - це гус­те венозне сплетення, яке подібне до кавернозної тканини і являє со­бою парний орган, що розташовуєть­ся з обидвох боків піхви і сечівника.

Клітор (clitoris) є аналогом печеристих тіл статевого члена, довжиною близько 3 см. У ньому розрізняють тіло, головку ініжки, які прикріплюються до нижніх гілок лобкових кісток. Клітор покритий шкірою, яка містить численні нервові закінчення

Жіночий сечівник (urethra feminina)

являє собою трубку довжиною близько 3,5 см. Він дещо вигнутий, огинає знизу лонний симфіз і пронизує сечостатеву діафрагму, де його оточують волокна зовнішнього м’яза-стискача сечівника. Зовнішній отвір сечівника відкривається в присінок піхви. Його стінки мають сполучнотканинну, м’язову, підслизову і слизову оболонки. Слизова оболонка утворює поздовжні складки і містить уретральні залози, протоки яких в

ПРОМЕЖИНА

Промежина (perineum) - це ділянка тіла яка має межі:

Промежина обмежена:

• лобковим симфізом - спереду,

• куприком - ззаду

• сідничними горбами - з боків.

У вузькому розумінні ,промежина- це ділянка, яка розта­шована між зовнішніми статевими органами й анусом.

Лінія, яка з’єднує сідничні горби, ділить промежину на два трикутники

Трикутники промежини:

• сечостатевий (передній) трикутник знахо­диться між нижнім краєм симфізу і гілками лобкових та сідничних кісток, він закритий сечостатевою діафрагмою

• Сечостатева діафрагма представлена глибокими м’язами трикутника (глибокий поперечний м’яз промежини, м’яз-стискач сечівника),) .

• Через сечостатеву діафрагму проходить сечівник, а в жінок ще й піхва.

• анальний (задній,відхідниковий). Анальний трикутник закритий тазовою діафрагмою.

• Діафрагма таза представлена глибокими м’язами анального трикутника (куприковий м’яз, м’яз-підіймач відхідника

Статеві клітини

Сперматозоїди. Сперма

Чоловічі статеві клітини - сперматозоїди, або спермії, утворюються у зви­вистих сім’яних трубочках яєчка чоловіка. Процес розвитку чоловічих статевих клітин називається сперматогенезом. Розмір сперматозоїдів сягає 70 мкм і вони мають здатність до активних рухів. Швидкість їх руху становить 50 мкм/с.

У зрілому сперматозоїді людини розрізняють головку, шийку, хвіст. Головка спермазоїда містить гаплоїдний набір хромосом, у якому 22 автосоми і 1 статева хромосома. Остання буває X або У. У зв’зку з цим, сперматозоїди поділяють на два різновиди: андроспермії (22а+У), які дають початок організмові чоловічої статі, та гінекоспермії (22а+Х), які при заплідненні започатковують жіночі організми.

Мітохондрії хвостового відділу сперматозоїда забезпечують енергією рухову активність чоловічих статевих клітин.

Життєдіяльність і здатність до запліднення сперматозоїдів після еякуляції в певних оптимальних умовах неоднакові. В кислому середовищі вони швидко втрачають здатність рухатися, запліднювати яйцеклітину і склеюються.

Здатність сперматозоїдів до запліднення залежить також від їх концентрації в сім’яній рідині, часу Через тазову діафрагму проходить як у чоловіків, так і у жінок пряма кишка перебування в еякуляті та ін.

Сперма - це сім’яна рідина, яка має тягучу, в’язку консистенцію з характер­ним запахом. Вона складається із секрету сім’яних піхурців, цибулино-сечівнико- вих та передміхурової залоз, в якому знаходяться сперматозоїди у кількості 3х10⁸. Здатність до запліднення у жіночих статевих органах сперматозоїди збе­рігають до двох діб.

Яйцеклітина

Яйцеклітина - це жіноча статева клітина, яка розвивається у яєчнику жінки. Має округлу форму, нерухома, величина - 130-140 мкм. Яйцеклітина містить ядро, цитоплазму і оболонки. В ядрі яйцеклітини міститься гаплоїдний набір хромосом: 22 автосоми і 1 статева Х-хромосома.

Процес розвитку жіночих статевих клітин має назву овогенезу. Розрізняють три періоди овогенезу: розмноження, росту і дозрівання. Період розмноження відбувається під час ембріонального розвитку. Період дозрівання завершується після овуляції.

СТАТЕВИЙ ЦИКЛ ЖІНКИ

Жіночі статеві клітини починають розвиватися в період статевої зрілості (13-16 років). При статевому дозріванні у дівчаток виникають періодичні коливання кількості естрогенів у крові та сечі, відповідно до періодичних коливань діяльності статевих залоз, які забезпечують жіночий статевий цикл. Під час одного із чергових підвищень рівня естрогенів проходить овуляція - розрив одного із яєчникових фолікулів і вихід найбільш зрілої яйцеклітини. Через де­кілька днів після цього починається перша менструація. У дівчаток статеві цикли нерегулярні. Статева зрілість настає у повній мірі лише тоді, коли цикли стають регулярними і овуляторними.

Статевий цикл жінки в середньому триває 27-28 днівЗа цей період дозріває фолікул, а наприкінці терміну відбувається овуляція. Яйцеклітина по маткових трубах пересувається у матку. Якщо відбулося запліднення, яйцеклітина закріплюється у стінці матки, якщо ж не відбулося - видаляється із організму.

На місці фолікула утворюється жовте тіло, що продукує гормон - прогесте­рон, який протидіє стимулюючому впливу естрогенів на скорочення м’язів матки та труб. При заплідненні яйцеклітини і настанні вагітності жовте тіло зберігається і розростається, якщо ж запліднення не відбулося - зникає. Зникнення жовтого тіла створює умови для дозрівання наступного фолікула.

Із періодичним дозріванням фолікула і овуляцією пов’язане витікання крові із матки - менструація. Вона настає циклічно через кожні 27-28 днів, якщо запліднення не відбулося. Менструація (менархе) пов’язана із змінами у слизовій оболонці матки. Остання набрякає і розростається, готуючись до прийняття за­плідненої яйцеклітини; якщо запліднення не відбулося, слизова оболонка руйну­ється і видаляється із матки. Видалення супроводжується витіканням крові. Менструація триває 3-5 днів, при цьому втрачається від 50 до 250 мл крові. Настання менструації відбувається завдяки зменшенню у цей період концентрації у крові гормонів яєчників, що призводить до тонічних скорочень матки. Після менструації слизова оболонка регенерується. Весь цикл знову повторюється.

У віці після 50-ти років у жінок починається клімактеричний період, який характеризується втратою статевих функцій. Статеві цикли стають нерегу­лярними, безовуляторними, настає аменорея - припинення менструацій.

У чоловіків клімакс настає після 60-ти років іхарактеризується втратою рухливості сперматозоїдів, втратою здатності до запліднення, до еякуляції - сім’явипорскування.

Настання клімаксу індивідуальне і залежить від способу життя, перенесених захворювань, клімату, харчування.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 979