Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Малий біологічний кругообіг речовин

Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин

 

Кількість атомів на Землі постійна. Величезні маси елементів залучаються у процеси, що протікають на земній кулі, вони переміщуються і трансформуються, таким чином утворюються міграційно-трансформаційні цикли. У безжиттєвий період геолічної історії це були геохімічні цикли; з появою життя на Землі – біогеохімічні; з появою людини і утворенням техносфери – технобіогеохімічні. Тому глобальні цикли вуглецю, води, сірки, азоту та інших елементів у великій мірі визначаються діяльністю людини.

Загальний цикл технобіогеохімічного кругообігу речовин складається із ряду самостійних біогенних і абіотичних: геологічних, техногенних циклів, що утворюють ВГк. Він включає такі етапи:

- появу вивержених порід на земній поверхні;

- вивітрювання;

- грунтоутворення;

- ерозію і денудацію;

- накопичення континентальних та океанічних осадів;

- метаморфізм осадів;

- вихід осаджених порід на поверхню з новим циклом вивітрювання, ґрунтоутворення, денудації, осадонакопичення.

Денудація– винос речовини з суші в річки, моря, океани, атмосферу.

Денудація є показником швидкості та інтенсивності кругообігу речовин

суші.

Денудація включає геологічний кругообіг речовин і процеси вивітрювання гірських порід. Загальна денудація суші оцінюється денудаційним балансом, який виражається в млрд. т/рік.

Загальний винос речовини з суші приблизно 53 млрд. т/рік.

Загальний привніс речовин на сушу приблизно 4 млрд. т/рік.

Денудаційний баланс складає приблизно 49 млрд. т/рік.

Діяльність людини збільшила денудацію у 1000 разів у порівнянні з дотехногенним періодом.

Модуль твердого стоку в т/км2 рік складає:

р. Єнісей – 4 т/км2 рік

р. Колорадо – 380 т/км2 рік

р. Хуанхе – 2600 т/км2 рік

на орних землях – 5000 т/км2 рік

на пасовищах – 3600 т/км2 рік

на покинутих полях – 29 т/км2 рік

у соснових лісах – 4.5 т/км2 рік

Вивітрювання не встигає за денудацією, а антропогенна денудація (ерозія) знищує поверхневі горизонти, багаті гумусом і елементами живлення

 

Для ґрунтоутворення особливе значення має малий біологічний кругообіг речовин. Він забезпечує цикли біогеохімії. При цьому зольні елементи поглинаються рослинами з грунту. В подальшому вони беруть участь у біохімічних процесах рослин, повертаються знову в грунт після їх відмирання. Частина забирається тваринними організмами і повертається після їх відмирання. Цикли вуглецю, азоту більш складні, вони зачіпають також атмосферу. Частина елементів звільняється, після відмирання повертається у великий геологічний кругообіг через атмосферу і гідросферу.

Антропогенна діяльність змінює хід біологічного кругообігу речовин за рахунок:

- зниження природної біоти і заміни її на культуру сільськогосподарських полів;

- внесення добрив;

- зміни грунтових режимів, тощо.

Інтенсивність біологічного кругообігу речовин (елементів) або його швидкість – це час (вегетаційний період, декілька місяців, діб, хвилин) упродовж якого елемент поглинається живим організмом, трансформується і повертається в середовище.

У формуванні МБК речовин велику роль відіграють живі організми. В першу чергу – мікробні популяції, оскільки біомаса мікробів практично така ж, як біомаса рослин. Але головне не в кількості, а в тій роботі, яку мікроорганізми проводять з мінералізації речовин, особливо у процесах перетворення азоту, сірки, заліза, марганцю. Відмираючи вони звільняють 6-7% від своєї біомаси різних зольних елементів.

Безхребетні організми переробляють органічні рештки у грунтах і трансформують хімічні елементи у водоймищах. Наземні біогеоценози (лісовий, трав’яний) – найважливіший фактор формування біологічного кругообігу речовин. Щорічно на суходолі в процесі фотосинтезу зеленими рослинами залучається 35 млрд. тонн СО2 з атмосфери; 10 млрд. тонн повертається в атмосферу в результаті дихання; 25 млрд. тонн після відмирання рослин надходить у грунт і використовується для утворення гумусу та його акумуляції.

Біологічний кругообіг речовин складається з циклів окремих елементів.

Цикли азоту. 75% азоту зосереджено в атмосфері в молекулярній формі (N2). Живі організми (рослини) поглинають азот у вигляді , за участю якого утворюються білки. Після відмирання рослин йде трансформація азотовмісних сполук. Частина азоту використовується рослинами для своєї життєдіяльності, частина іде на утворення гумусу, решта азоту вимивається з грунту. У гумусі азот складає 3-10%. Втрата азоту з грунту веде до забруднення водоймищ.

Цикли вуглецю. СО2 в атмосфері міститься до 0.03%, найбільше вуглецю в живій речовині до 18%. Він є основою життя. У процесі дихання рослин частина вуглецю повертається в атмосферу. Після відмирання рослин частина вуглецю закріплюється в гумусі, в осадових породах (карбонати), частина повертається в атмосферу. Викиди вуглецю під час спалюваннянафти, газу, вугілля складають від 6 до 10% об’єму біогеохімічного циклу.

Антропогенний вплив веде до зменшення об’єму фотосинтезу і збільшення надходження СО2 в атмосферу. Існують суттєві відмінності між біологічними кругообігами в природних і антропогенних екосистемах. Встановлено, що за останні сто років чорноземи втратили одну третину своїх гумусових запасів. Головні причини цього:

- інтенсивні прийоми землеробства (меліорація, хімізація, механізація);

- ерозія грунтів.

Живі організми утворюють інтенсивні потоки хімічних елементів,

вони проводять велику геохімічну роботу, беруть участь у процесах вивітрювання і ґрунтоутворення. Грунти є компонентами біосфери і об’єктами дії живої речовини. В гумусному горизонті жива речовина складає 40% маси грунту. Жива речовина в грунті виконує наступні функції:

- газообміну: метаболізм, дихання, обмін СО2, NH3, H2O;

- окиснення: процес вивітрювання суттєво змінює сполуки таких елементів як Mn, C, N, S, P;

- відновлення: денітрифікація, десульфофікація;

- концентрації і акумуляції хімічних елементів із розсіяного стану: карбонати, фосфати;

- синтезу і мінералізації гумусу, гумінових і фульвокислот грунту, грунтового покриву.

 


Читайте також:

  1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
  2. IV. Запасні речовини
  3. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
  4. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  5. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  6. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  7. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  8. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин.
  9. Агрегатні стани речовини
  10. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  11. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
  12. Азотисті речовини




Переглядів: 1314

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Біосфера Землі, її характерні властивості | Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.