• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 1. ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЛАН

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V

1. Історія виникнення поняття „педагогічна технологія".

2. Сучасні уявлення про сутність і особливості педагогічної технології.

3. Технологія конструювання педагогічного процесу.

4. Технологія здійснення педагогічного процесу.

5. Технологія діагностики педагогічного процесу.

1. Історія виникнення поняття „педагогічна технологія"

Зародження ідеї технологізації педагогічного процесу пов'язане перш за все із впровадженням досягнень науково-технічного прогресу в різні галузі теоретичної і практичної діяльності.

Поняття „технологія" походить від грецьких слів „техно" - „мистецтво" або майстерність" і „логос" - „наука" і дослівно перекладається як „наука про мистецтво" або „наука про майстерність", тобто наука про те, як краще досягти бажаного результату.

Думки про технологізацію освіти висловлював ще 400 років тому Я.А.Коменський (1592-1672). Він прагнув знайти такий загальний порядок навчання, за якого воно здійснювалося б за законами природи. Тоді навчання не вимагало б нічого іншого, крім „майстерного розподілу часу і методу". Він вважав, що за єдиного досконалого методу „усе піде вперед не менш чітко, ніж іде годинник з правильно врівноваженими важками, так само приємно і радісно, як приємно і радісно дивитися на такого роду автоматп, і нарешті, з такою точністю, яку тільки можна досягти в подібному майстерному інструменті*. Коменський виділяв такі елементи технології, як уміння правильно визначати мету, обирати засоби досягнення цієї мети та формувати правила користування цими засобами.

Відтоді в педагогіці було чимало спроб зробити навчання і виховання схожими на добре налагоджений механізм. Елементи технологічного підходу можна знайти і в працях більшості іноземних та вітчизняних педагогів.

Так, Ж-Ж.Руссо (1712-1778) - видатний філософ і педагог епохи Просвітництва основою розвитку особистості вважав вільне виховання, за якого „дитина живе в радості, самостійно відчуваючи, слухаючи, спостерігаючи світ, духовно збагачуючись, задовольняючи жагу пізнання". Внутрішньою мотивацією цього процесу є прагнення дитини до самовдосконалення, само­пізнання, творчого розвитку.

Швейцарський педагог Й.-ГЛесталоцці (1746-1827) актуальним завданням педагогіки вважав створення „механізму освіти", що дасть змогу кожному підготовленому педагогу, який докладе багато власних зусиль, виховати будь-яку дитину.

Перше масове звернення до педагогічних технологій відбулося в 20-х роках XX століття. Розвиток науки і виробництва, індустріалізація охопила всі галузі суспільного життя, в тому числі й педагогіку. А.СМакаренко писав у „Педагогічній поемі": Наиіг педагогічне виробництво ніколи не будувалося за технологічною логікою, а завжди за логікою моральної проповіді... Саме тому в нас просто відсутні всі важкиві віддиіи виробництва: технологічний процес, облік операцій, конструкторська робота, використання кондукторів і пристроїв, нормування, контроль, допуски, бракування"'.

У 20-х же роках виникла педологія - комплексна наука про дитину, яка мала стати антропологічною базою педагогіки. Саме в наукових працях із педології (М.Басов, В.Бехтерєв, О.Ухтомський, С.Шацький) використовуються вперше такі поняття як „педагогічна технологія" та „педагогічна техніка" (сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять). Елементами педагогічної технології вважали також уміння оперувати навчальним і лабораторним обладнанням, використовувати наочні посібники. За задумом педагогів, діти, беручи участь у суспільно корисній праці, змінюючи навколишнє середовище відповідно до здобутих у школі знань, умінь і навичок, перетворюють свій ціннісно-емоційний світ, оволодівають соціально-значущими видами діяльності.

Австро-німецький філософ і педагог, засновник антропософії Рудольф Штайнер (1861-1925) створив педагогіку на основі

' Макаренко А.С. Твори: В 7 т. — Т.1. — С. 19.

необхідності „зрозуміти людину як засновану на собі самій вільну особистість". Завдання педагога Штайнер вбачав у використанні технологій, які розвивають в особистості здатність до орієнтованих на різноманітність світу суджень і умовисновків.

У Радянському Союзі в той період педагогічні технологи розглядали як засіб реалізації більшовицької ідеології. Зміст інформації свідомо добирали з орієнтацією на виховання комуністичної свідомості й моралі. Педагогічні технології використовувались як засіб формування комуністичного світогляду й поведінки. Хоча саме цей термін ще не використовувався. Термін „технології" у прикладанні до педагогіки, до освіти вперше застосовується в 30-х p.p. XX cm. у США у розумінні, як будувати навчання і виховання ( переважно навчання) з використанням аудіовізуальних засобів. Спочатку він звучав як „технологія в освіті".

Лише в 60-х роках XX століття внаслідок дискусії виокремились два напрями тлумачення поняття „педагогічна технологія":

технічні засоби у навчанні (аудіо, відео, ЕОМ, програ­моване навчання). Він продовжує і нині розвиватися у зв'язку із створенням комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів (technology in education); технологія організації навчального процесу (technology of education): різні способи організації навчального процесу ( з безмашинним програмуванням, інтерактивне навчання тощо).

Певною мірою історію становлення педагогічної технології відтворює така схема-.

задум упровадити інженерний підхід („інженерна педагогіка") технічні засоби навчання алгоритмізація навчання * програмоване навчання ->технологічний підхід -►педагогічна технологія (дидактичний аспект) -> поведінкова технологія (аспект виховання).

Необхідно зазначити, що не всі педагоги вітають процес технологізації у педагогіці. Наприклад, представники „педагогіки творчості" не визнають можливості створення педагогічної технології, яка могла б стати ключем до душі кожної дитини. Вони переконані, що до кожної особистості необхідно добирати індивідуальні засоби.

Так само не приймають ідеї технологізації представники теорії „вільного виховання", закликають берегти в людині оригінальність і яскравість особистості, а педагогу - розвивати творчі начала, створювати відповідний клімат навчання і виховання.

2. Сучасні уявлення про сутність і особливості педагогічної технології

Як уже було сказано, масове запровадження педагогічних технологій відноситься до початку 60-х років XX ст. В зарубіжній науці воно пов'язане з іменами Б.Блума, Д.Брунера, Г.Грейса, Дж. Керола, В.Коскареллі, Д.Хамбліна та ін.

В українській теорії та практиці освіти технологічний підхід заснований А.М.Алексюком, В.І.Бондарем, Я.І.Бурлакою, В.І.Лозовою, І.П.Підласим, О.М.Пєхотою, А.В.Фурманом, в Росії - Ю.К.Бабанським, В.П.Беспалько, П.Я.Гальперіним, М.В.Кларіним, Л.Н.Ландою, А.Г. Ривіним, Н.Ф.Тализіною, Н.Є.Щурковою та ін.

Сучасне тлумачення поняття педагогічна технологія дуже неоднорідне, що свідчить про становлення, розвиток науки „педагогічна технологія".

Різними авторами даються різні визначення поняття "педагогічна технологія".

Безпалько В.П.: Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу.

Кларін М.В.: Педагогічна технологія - системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, які використовуються для досягнення педагогічної мети.

ЮНЕСКО: Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти.

Узагальнюючи ці та й інттті означення, ми бачимо, що педагогічна технологія — це строго наукове проектування і точне відтворення педагогічних дій, які гарантують успіх. Педагогічна технологія завжди спрямована на підвищення ефективності навчального процесу, що гарантує досягнення запланованих результатів.

'Цит. за: Освітні технології: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. О.М.Пєхоти.—

К.: А.С.К., 2002 - С.7-26.

Існує загальноприйняте уявлення про технологію як конструювання та здійснення педагогічного процесу за певною схемою, яка відображає ознаки, притаманні й традиційній організації педагогічного процесу.

Головні ознаки педагогічних технологій

Основна особливість педагогічної технології полягає в тому, що пропонований педагогічний процес, по-перше, може бути відтворений будь-яким учителем (відтворюваність) і, по-друге, гарантує досягнення поставленої мети (результативність). Для педагогічного технологічного процесу важливим є наскрізний оперативний зворотний зв'язок. Інші суттєві ознаки педагогічної технології (В.В.Пікан):

- технологія розробляється під конкретний педагогічний задум, в її основі лежить певна методологічна, філософська позиція автора (наприклад, технологія передачі знань і технологія розвитку особистості) - концептуальність;

- технологічний ланцюжок конкретних педагогічних дій відбувається у строгій відповідності з цільовими установками, що мають форму конкретного очікуваного результату, який можна коригувати - корнгованість;

- технологія передбачає взаємопов'язану діяльність учителя й учнів на договірній основі з урахуванням індивідуалізації й диференціації, оптимальної реалізації людських і технічних можливостей, діалогічного спілкування - оптимальність;

- органічною частиною педагогічної технологи є діагностичні процедури, які містять критерії, показники та інструментарій вимірювання результатів діяльності - діагности чність;

- використання в навчальному процесі ТЗН, комп'ютерів, наочності, дидактичного матеріалу - візуалізація.

Поняття „ педагогічна технологія" дуже містке.

В освітній практиці педагогічна технологія може функціонувати на таких рівнях:

1. Загальнопедагогічний. Тоді педагогічна технологія представляє цілісний освітній (виховний) процес. Вона тотожна педагогічній системі, оскільки містить сукупність цілей, змісту, засобів і методів навчання (виховання), алгоритми діяльності суб'єктів і об'єктів навчально-виховного процесу (наприклад, технологія розвивального навчання, технологія пояснювально- ілюстративного навчання, технологія колективної творчої діяльності тощо).

2. Предметно-методичний. Тут йдеться про застосування педагогічної технології як окремої методики, тобто як сукупності методів і засобів реалізації певного змісту навчання і виховання в межах одного предмета, академічної групи, в діяльності педагога.

3. Локальний (модульний). У цьому випадку педагогічна технологія реалізується як технологія окремих частин навчально- виховного процесу, розв'язання окремих дидактичних і виховних завдань (технологія окремих видів діяльності, формування поняття, виховання окремих особистісних якостей тощо.).

Розмежовують також такі поняття, як „освітня технологія", „педагогічна технологія", „технологія навчання (виховання, управління)".

Освітня технологія відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору, служить для розв'язання стратегічних освітніх завдань. Такими технологіями є Закон України „Про освіту", гуманістична концепція освіти, система безперервної освіти та ін.

Читайте також:

1. D і 3D технології креслення в AutoCAD
2. OLAP-Технології
3. PR-ІНСТРУМЕНТАРІЙ І МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
4. PR-технології у виборчій кампанії.
5. PR-технології.
6. Web-технології
7. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.
8. Вартість Internetу для підприємств-користувачів. Internet-технології та формування бізнес-фокусу споживача.
9. Виборчі технології як найважливіша складова ПР
10. Використання в логістиці технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів
11. ВИРОБНИЧІ ПІДРОЗДІЛИ АРХІВУ ТА ОСНОВНІ АРХІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
12. Витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках і удосконалення технології

Переглядів: 2619