Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Політична система: сутність, структура, функції.

Політика як суспільне явище.

Політика (від грец. πολιτική майстерність самоуправління полісу (міста), а подалі — "мистецтво управління" державою і суспільством) — цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків.

У вужчому розумінні політика — визначена частина, програма або напрямок такої діяльності, сукупність засобів (інструментів) та методів (технік) для реалізації певних інтересів задля досягнення визначених (суб'єктом політичного процесу) цілей в певному соціальному середовищі.

Політикою також називають процес прийняття рішень, а також поведінку в суспільно-державних установах. У демократичних суспільствах політику можна спостерігати у взаємодії між певними групами людей у корпоративних, академічних, релігійних інституціях.

Вивченням політичної поведінки, методами досягнення політичної мети займається політологія.

Головна функція політики – регулятивна. Політика регулює різні сфери суспільного життя; відповідно виділяють політику:

  • Економічну
  • Соціальну
  • Національну
  • Військову і. т. ін.

За галуззю розподілу функції політики діляться на зовнішню і внутрішню.

За масштабом спільнот, на які впливають політичні рішення, розрізняють політику:

  • Локальну
  • Регіональну
  • Міждержавну
  • Світову

Суб'єктами політики називають всіх, хто так чи інакше бере участь у політичному житті. Це можуть бути громадяни, партія, організація, клас, держава, етнос і т. д .

Давньогрецький філософ Аристотель у своїй книзі «Політика» писав: «Людина за своєю природою є істотою політичною, через що навіть ті люди, які ані трохи не потребують взаємодопомоги, несвідомо прагнуть спільного проживання».

Але, будучи істотами політичними, люди виявляють різний ступінь політичної активності. Політологи вважають, що лише 10-20% людей справді політично активні, 80-90% - байдужі, їх називають глядачами політичного театру.

Поняття «політична система» було введено в політологію в 50-60-х роках 20 ст. Засновником системного підходу аналізу в політичній науці був американець Д. Істон.

Політична система – впорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних відносин соціальних інститутів, що виконують певні політичні функції.

Поняття «політична система» застосовують для аналізу політичного життя в межах окремих держав. Коли йдеться про політичну систему суспільства, то мають на увазі саме окремі держави.

Виділяють такіфункції політичної системи:

- Визначення цілей, задач, шляхів розвитку суспільства;

- Розподіл матеріальних і духовних ресурсів;

- Організація діяльності суспільства щодо досягнення поставлених цілей;

- Розробка та впровадження в суспільстві різних норм поведінки;

- Забезпечення стабільності та безпеки в суспільстві;

- Політична соціалізація особистості;

- Контроль за виконанням політичних норм (це норми щодо прав і свобод громадян, суверенності держави та невтручання у її внутрішні справи, політичної переваги більшості тощо. Політичні норми фіксують обов'язок громадян підтримувати загальні принципи політичної системи своєї країни, вести боротьбу за правилами, дотримуючись законів і конституції).



Читайте також:

  1. Англійці Вільям Стенлі Джевонс (1835–1882) та Альфред Маршалл (1842–1924), замість терміна ”політична економія”, вводять нейтральний термін “economics“.
  2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  5. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
  6. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
  7. Бульові функції.
  8. Валютні системи : поняття, структура, призначення.
  9. Вартість робочої сили. Заробітна плата, її форми і функції.
  10. Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
  11. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
  12. Види речень в ділових паперах та їх стилістичні функції.




Переглядів: 1029

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аутосомно_рецесивний тип успадкування. | Політична партія.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.