Спостереження

Статистика - це наука, яка вивчає величину, розміри і кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з якісною стороною цих явищ, з їх соціально-економічним змістом.

Наукова система статистики складається із статистичної теорії, статистичної методології та зведених результатів статистичних досліджень.

Статистична теорія являє собою загальне вчення про розміри суспільних явищ і статистичних показників, які їх характеризують. Вона включає також вивчення зв'язків між статистичними показниками розвитку, змін змісту і форми статистичних показників.
Статистична методологія — це сукупність статистичних методів дослідження. Вона розробляє питання збирання зведень про розміри суспільних явищ, вивчення зв'язків між величинами та динаміки, принципів і прийомів аналізу статистичних даних. Статистична наука являє собою нерозривну єдність статистичної теорії і статистичної методології.

Зведені результати статистичних досліджень — це сукупність конкретних науково обґрунтованих статистичних даних (наприк¬лад, показники кількості тварин за їх видами на певну дату, показ¬ники обсягу продукції тваринництва за певний рік і т. д.).

2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження. Розкрити зміст мети спостереження, об’єкта і одиниці спостереження (сукупності), одиниці звітності, програми спостереження та інструкції

Розробка програмно-методологічних питань плану спостереження полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті явища, умов його формування та прояву. Крім того, добирається система ознак, що характеризують явище, ураховується можливість їх кількісної обробки та перевірки на точність.

Мета спостереження — здобути статистичні дані, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності.

Мета спостереження визначає його об’єкт. Об’єкт спостереження—це сукупність явищ, що підлягають обстеженню.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів — одиниць сукупності. Одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Під час перепису населення одиницею сукупності є кожна людина, у разі реєстрації проданих на біржі нерухомості об’єктів — кожна продана квартира. Проте не кожна одиниця сукупності може надати про себе інформацію. Тому в ході обстеження виокремлюють одиницю спостереження. Одиниця спостереження — це первинна одиниця, від якої дістають інформацію. Так, під час перепису населення одиницею спостереження є домогосподарство, а також кожний його член.

Визначивши носії ознак і джерела інформації, складають програму спостереження. Програма спостереження — це перелік запитань, на які потрібно дістати відповіді в результаті спостереження. Зміст та кількість запитань формують згідно з метою спостереження і реальними можливостями його проведення (грошовими, трудовими витратами та терміном реєстрації). Складають такий перелік запитань, який на підставі щонайменшої кількості залучених даних дає якнайбільше інформації. Цього можна досягти завдяки системному підходу. Запитання слід добирати так, щоб кожне мало самостійне призначення і водночас у комбінації з рештою запитань давало додаткову суміжну та побічну інформацію. Використовуючи блоки взаємозалежних узгоджених запитань, можна дослідити також внутрішні зв’язки об’єкта дослідження. Далі ці запитання деталізують, щоб сформувати набір ознак, які характеризують зазначений об’єкт обстеження та його одиниці.

3. Характеристика форм статистичного спостереження, приклади їх застосування

На практиці використовуються три види узагальнюючих статистичних показників: абсолютні, відносні і середні. Узагальнення показників є важливим завданням, а також характерним і специфічним для статистики методом.

Початковим видом узагальнюючих статистичних показників виступають абсолютні величини, отримані в результаті зведення первинного матеріалу. А вже на основі абсолютних величин вираховують відносні і середні величини.

В більшості випадків, для характеристики якого-небудь явища часто використовують всі три види узагальнюючих показників. Комплексне використання всіх трьох узагальнюючих статистичних величин дозволяє різнобічно охарактеризувати досліджуване явище чи процес.

1. Абсолютні величини

Абсолютними величинами в статистиці називаються первинні узагальнюючі показники, які характеризують суспільні явища і процеси в конкретних умовах місця і часу. Наприклад, чисельність населення Тернопільської області на 1 січня 2005 р. Становила 1172,4 тисячі чоловік, у тому числі: міського - 512,1 тисячі чоловік і сільського - 660,3 тисячі чоловік.

2. Відносні величини

Відносними величинами називають статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами і процесами. Їх отримують шляхом порівняння ( ділення ) двох однойменних, або різнойменних величин.

Величина, з якою проводять порівняння, називається основою відносної величини, базою порівняння або базисною величиною. Величина, яку порівнюють, називається поточною, порівнюваною чи звітною величиною.

Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана величина більша чи менша за базисну, або яку частку перша займає в другій, або скільки одиниць однієї величини припадає на одиницю другої.

Якщо, наприклад, відомо, що в одній області протягом року народилось 15000 дітей, а в другій 18000 дітей, то це ще нічого не говорить про рівень народжуваності в цих областях. Тільки зіставивши ці величини із загальною чисельністю населення даних областей, ми матимемо уявлення про рівні народжуваності. Нехай рівень народжуваності в першій області - 12,8 %₀ [ ( 15000 : 117000 ) * 1000 ], в другій - 10,0 %₀ [ ( 18000 : 1800000 ) * 1000 ], то це свідчить про те, що в першій області народжуваність в 1,28 рази вища, ніж в другій.

4. Види спостережень в залежності від реєстрації фактів, від способу отримання свідоцтв, від ступеня

охоплення одиниць сукупності

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Важелями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.067 сек.