Підходи і методи проектування у САПР

І аналізу у САПР

Тема 4. Підходи і методи проектування. Задачі синтезу

Машинна графіка

Тема 3. Способи представлення графічної інформації в ЕОМ

Засоби і методи створення та перетворення графічних зображень об’єктів за допомогою ЕОМ називається машинною графікою. Ма-шинна графіка використовується для введення інформації, яка має графічну форму в ЕОМ і виведення інформації в графічній формі з ЕОМ. При цьому під графічною формою представлення інформації розуміють креслення і ескізи деталей та складених одиниць, різно-манітні схеми, діаграми, графіки, гістограми і т.п. Якщо введення і виведення графічної інформації відбувається в процесі діалогу лю-дини з ЕОМ машинну графіку називають інтерактивною. До основних технічних засобів машинної графіки відносяться графічні дисплеї разом з пристроями управління маркером, графічні пристрої, координатографи, кодувальники графічної інформації. Математичне забезпечення машинної графіки включає геомет-ричні моделі, методи і алгоритми їх перетворення. Геометричні мо-делі можна представити у вигляді складених з окремих елементар-них частин - графічних примітивів (суцільні і пунктирні відрізки прямих ліній, дуги кола і еліпса, прямокутники, багатокутники), а алгоритми перетворення геометричних моделей - елементарними операціями (масштабування зображення - стиснення або розширен-ня, поворот, зрушення, мультиплікація, дзеркальне відображення, виділення вікна).

Разом з автоматичним введенням інформації безпосередньо з

графічних документів застосовують також попереднє кодування -

представлення інформації на графічних вхідних мовах. Програмне

забезпечення машинної графіки представлене в САПР: 1) мовними

процесорами, що перетворюють інформацію введеної з кодувальни-

ка або представлену на вхідній графічній мові; 2) програмами, щопн

У сучасних САПР використовують різні підходи і методи проектування. На практиці, особливо при проектуванні об’єктів машинобудування, рідко зустрічаються випадки, коли існує можливість повного опису об’єкту в рамках однієї програми, це обумовлено великою складністю завдання на проектування.

Описи технічних об’єктів за складністю повинні бути узгоджені з можливостями сприйняття людиною і оперуванням описами в процесі їх перетворення за допомогою наявних засобів проектування. Проте виконати цю вимогу в рамках деякого єдиного опису, не розбиваючи його на складові частини, вдається лише для простих виробів. Як правило, потрібна структуризація описів з відповідним роздільним представленням проектованих об’єктів використовуючи ієрархічні рівні і аспекти, це дозволяє розподіляти роботи по проектуванню складних об’єктів між підрозділами проектної організації, що сприяє підвищенню ефективності і продуктивності праці проектувальників.

Блочно-ієрархічний підхід. Розділення описів по ступеню деталізації відображених у ньому властивостей і характеристик об’єкту лежить в основі блочно-ієрархічного підходу до проектування, що призводить до появи ієрархічних рівнів (рівнів абстрагування) в уявленнях про об’єкт.

На кожному ієрархічному рівні використовуються свої поняття систем і елементів. На верхньому рівні проектований складний об’єкт розглядається як система взаємозв’язаних і взаємодіючих елементів. Кожний з цих елементів є також складним об’єктом який, у свою чергу, розглядається як система на наступному нижчому рівні. Виділення елементів відбувається за функціональною ознакою. Подібне розділення продовжується аж до отримання на деякому рівні елементів, описи яких подальшому поділенню не підлягають, ці елементи по відношенню до об’єкту називають базовими елементамиТаким чином, принцип ієрархічностіозначає структуризацію уявлень про об’єкти проектування по ступеню детальності опису, а принцип декомпозиції (блоковості) розбиття представлень кожного рівня на ряд складових частин (блоків) з можливостями роздільного (поблочного) проектування об’єктів на кожному з рівнів. Конструкції машин як об’єктів проектування є складною системою. Внаслідок цього, математичний опис конструктивних елементів повинен базуватися на блочно-ієрархічному підході до процесу конструювання.

Для промислових об’єктів (машинобудування, приладобудування, легкої промисловості та інших галузей) характерні наступні ієрархічні рівні, машина –агрегат –вузол -деталь. Рівень IV (нижчий рівень) складають деталі машин, рівень III сукупність деталей (вузол-збірна одиниця), рівень II агрегат (сукупність вузлів), рівень I машина (сукупність агрегатів). Для точнішого представлення ієрархії системи машин можуть бути передбачені додаткові підрівні, наприклад вузли машини можуть бути розбиті на підвузли і т.д. Розглянемо ієрархічне представлення технічного засобу автоматизації (рис. 4.1). Рівень I представлений самим технічним засобом, рівень II його агрегатами і системами. Елементами рівня ІІІ є вузли агрегатів і систем. На рівні IV розташовуються вузлові деталі. Можливо приєднання підрівнів, наприклад між рівнями І і ІІ можна розташувати більш прості агрегати.

Відповідно ієрархії об’єктів проектування можна побудувати ієрархію їх математичних моделей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація САПР	\|	Завдання синтезу і аналізу. Оптимальне проектування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.