• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві.

Тема 3.Становлення й розвиток фінансової науки

Лекція 1. Становлення й розвиток фінансової науки

1.Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві.

2. Сутність та структура фінансової науки.

3. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки.

Фінансова наука є невід’ємною складовою науки як системи знань. Під на­укою розуміють різні поняття, у неї вкладають відповідний зміст. Враховуючи багатоаспектність та розмаїття підходів до трактування науки, її розглядають як одну з форм суспільної свідомості, систему знань, сферу людської діяль­ності, окрему галузь наукового знання, мистецтво і творчу діяльність. Термін “наука” використовувався давньогрецькими мислителями Платоном і Арістотелем, вживався Архімедом та іншими відомими філософами. До початку другого тисячоліття економічні погляди (включаючи й фінанси) викладалися у філософії. У XV ст. з остаточним відокремленням політичної економії від філософії фі­нансова наука розглядалася як складова економічної науки, що продовжува­лося до XVIII ст.

Термін “фінанси”, що у перекладі з латинської мови означає “платіж”, ви­користовувався з метою розкриття механізму мобілізації матеріальних і фі­нансових ресурсів для потреб утримання монархів, державних структур та оборони країни. Для цього безконтрольно вводилися податки, різні збори і платежі. З розвитком торгівлі термін “фінанси” використовували для позна­чення платежів (внесків), які здійснювалися на користь держави.

Безпосередньо у науковий обіг термін “фінанси” ввів французький вчений і політик Жан Боден у 1577 р. у праці “Шість книг про республіку” для виділен­ня сукупності ресурсів, необхідних для задоволення потреб держави. У XVI—XVII ст. відбулося відокремлення державної казни від казни сімей монархів, внаслідок чого виникли поняття “державні фінанси”, “державний бюджет”, “державний кредит”. Платники податків почали офіційно визнавати право держави на оподаткування замість надання платникам певних суспіль­них послуг. Фінансові потоки стали прозорими, змінилося бачення сутності фінансів. У XVIII ст. з розвитком державного господарства та демократичних засад з'явилося фінансове право. У 1784 р. Жак Неккер (міністр фінансів Франції) представив королю звіт про фінансовий стан нації. Таким чином вперше було оприлюднено офіційний документ, що містив дані за декілька років про дохо­ди і видатки Франції. Цей період характеризувався виділенням фінансової на­уки як самостійної галузі наукових знань.

XIX ст. характеризується розвитком капіталізму, поглибленням розуміння і трактування фінансів, розширенням сфера фінансових відносин. Фінанси ви­користовуються як вагомий чинник політичного і соціально-економічного життя суспільства.

Із розвитком товарно-грошових відносин розширилися і вдосконалилися функції держави, відбулися глобалізаційні процеси, об’єднання економічних систем, створення потужних міждержавних фінансових структур, змінилося місце фінансових у сфері економічних відносин, їхня роль у внутрішньому житті країни та на світовому рівні.

Найвищого рівня розвитку досягли фінанси у XXI ст. З посиленням глобалізацінних процесів фінансові відносини вийшли далеко за межі окремих держав, стали домінуючими у світовій економіці і політиці.

Сьогодні фінансова наука є рушійною силою у розвитку фінансових відно­син. З її допомогою моделюються фінансові стосунки національного і міжна­родного масштабу, приймаються доленосні політичні та економічні рішення. Фінансова наука як самостійна галузь наукових знань тісно пов’язана з усі­ма економічними науками. Вона використовує спільну інформаційну базу, ко­ристується спільними принципами, методами і прийомами, має спільний об’єкт — суспільство. Результати фінансових наукових досліджень тісно пов’язані з результатами досліджень інших галузей економічних наук і спря­мовані на удосконалення суспільних відносин, підвищення ефективності функ­ціонування економіки і соціальної сфери, зміцнення економічної могутності держави. Фінансова наука розглядається як вчення про сутність і роль фі­нансів у суспільстві, закономірності їх виникнення та розвитку на різних істо­ричних етапах розвитку суспільно-економічних формацій.

Сутність фінансів, їхній зміст та форма, принципи організації фінансових відносин, характер їх використання, закономірності розвитку обумовлені ха­рактером та функціями держави. Відповідно фінансова наука включає вчення про фінанси рабовласницького, феодального, капіталістичного суспільства, сучасних модифікацій суспільного розвитку. Вона виявляє загальні риси фі­нансів усіх формацій, розкриває відмінності, особливості функціонування у різних державах, які знаходяться на одному або різних рівнях соціально-еко­номічного розвитку. Розглядаючи фінанси як особливу сферу економічних відносин і як складову всієї системи цих відносин, фінансова наука доводить підпорядкування фінансів закономірностям розвитку суспільства, розкриває їх особливості, характерні для відповідного рівня соціально-економічного роз­витку, виявляє зворотний вплив фінансів на економіку, роль фінансів у ста­новленні і розвитку відповідного суспільного і політичного устрою.

Фінансова наука вивчає діяльність держави, підприємницьких структур, організацій, установ, громадян, пов’язаних зі створенням і використанням фондів грошових коштів і фінансових ресурсів у конкретних історичних умо­вах, а також закони й закономірності фінансових явищ і процесів у їхній вза­ємодії та взаємозв’язку. Зважаючи на обмеження фінансових ресурсів у су­спільстві, фінансова наука має дати відповідь на питання, як і в яких формах доцільно створювати та використовувати грошові фонди з метою оптимально­го вирішення загальнодержавних потреб, потреб суб’єктів господарювання і населення з урахуванням закономірностей всіх фінансових явищ, їхньої об’єктивної необхідності, а також різних суспільних інтересів. Фінансова наука — суспільно-економічна наука, що вивчає сукупність фі­нансових явищ, пов’язаних з розподілом і перерозподілом ВВП. Це потребує використання певного методологічного підходу. Одним з найважливіших зав­дань фінансової науки є теоретичне обґрунтування моделі розподільчих про­цесів, яка дала б можливість гармонізувати інтереси всіх суб’єктів фінансових відносин.

Загальна мета фінансової науки пізнання дії об’єктивних економічних законів і закономірностей розвитку суспільства у сфері фінансів, передання результатів наукових досліджень для практичної реалізації. Об’єктивними за­конами у фінансовій сфері є найстійкіші сутнісні, причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежності фінансових явищ і процесів. Наприклад, ставки податків впливають на розвиток виробництва. Однак відповідь на питання, у яких ви­падках вони впливають негативно, а в яких набувають лише фіскального ха­рактеру і не шкодять виробничій діяльності, має дати лише фінансова наука.

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. Абсолютні показники фінансової стійкості
3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
4. АГД як галузь економічної науки
5. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. Аналіз фінансової незалежності підприємства
8. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
9. Аналіз фінансової стійкості підприємства
10. Аналіз фінансової стійкості підприємства
11. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
12. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Переглядів: 1209