• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

З обліку витрат

Потенціал досліджених автоматизованих комп’ютерних програм

За функціональними можливостями бухгалтерські програми поділяються на такі класи:

1. Міні-бухгалтерія. До цього класу належать програми. Призначені для бухгалтерії з малою чисельністю працівників (від одного до трьох) без явного їх закріплення за конкретними розділами обліку. Цей клас представлений програмами: «Фінанси без проблем», «Міні-бухгалтерія», «Бухгалтерія малого підприємства».

2. Інтегрована бухгалтерська система. До цього класу належать програми,що об’єднують і підтримують ведення сіх основних функцій і розділів бухгалтерського обліку. Прикладами інтегрованих бухгалтерських систем є програми фірм «Інотек» та «Модуль Пі».

3. Бухгалтерський конструктор - бухгалтерська система з розширеними інструментальними можливостями, що включає спеціалізовану вбудовану процедурну мову,засоби налаштування і має гнучку модульну архітектуру («1С:Бухгалтерія», «Акцент-бухгалтерія», «Універсал»).

4. Бухгалтерський комплекс – це сукупність програм, що реалізують функції як окремих розділів обліку, так і бухгалтерського обліку в цілому. Бухгалтерський комплекс реалізується як комплекс АРМ відповідних розділів або ділянок бухгалтерського обліку і передбачає мережеві засоби

обміну даними між окремими АРМ та об’єднання інформації для зведення балансу.

5. Бухгалтерія-Офіс – бухгалтерська підсистема у складі системи автоматизації управління підприємством. Підсистема бухгалтерського обліку входить до складу програмних комплексів «Галактика». «ІТ-підприємство», «Суперменеджер» та ін..

6. Системи на замовлення – системи на базі типового бухгалтерського ядра, що індивідуально доопрацьовуються і впроваджуються відповідно до вимог клієнта. Подібні розробки пропонують фірми «Ост-Ін», «БІТ» та іе.

7. Системи обліку у міжнародних стандартах – системи, що забезпечують підтримання як вітчизняних, так і найбільш поширених західних стандартів обліку і звітності, підтримують декілька мов і валют, найбільш поширені форми внутрішньо фірмової звітності (системи «Універсал», «Облік у міжнародних стандартах», «1С: Бухгалтерія»).

8. Консультаційні бухгалтерські системи – системи для зберігання та регулярного оновлення баз нормативних документів і роботи з ними («1С: Підприємство», «Ліга: Закон», «Консультант Плюс: Податки; Бух.облік» та ін.).

7.3. Організація ергономічного забезпечення обліку

Технічний прогрес поставив проблему «людина - машина». Автоматизація виробництва є фактором полегшення умов праці, однак вона може мати наслідком і прямо протилежний результат – визвати тяжку психофізичну перенапругу. Людина несе відповідальність за ефективну роботу всієї технічної системи і допущена ним помилка в окремих випадках може призвести до тяжких наслідків. У зв’язку з цим виникло завдання узгодження машин з робочими характеристиками людини. Стало очевидним, що для оптимізації умов складної трудової діяльності недостатньо використовувати окремі рекомендації психолога, фізіології, гігієни праці та інше. Необхідно узгодити ці рекомендації між собою, ув’язати в єдину систему вимог до того чи іншого виду трудової діяльності й умов її протікання. Виникла нова наука ергономіка, яка займається питаннями оптимізації умов трудової діяльності на основі комплексного підходу до проектування систем «людина – засіб праці – предмет праці – виробниче середовище».

Ергономіка швидко розвивається і є одним із впливових інструментів менеджменту,сприяючи підвищенню ефективності виробництва.

Під робочим місцем бухгалтера розуміється зона трудової діяльності, оснащена технічними засобами і допоміжним устаткуванням, необхідним для здійснення визначених посадовими інструкціями функцій. Метою організації робочого місця є оптимізація умов трудової діяльності, що забезпечують максимальну ефективність і надійність роботи.

Широке впровадження комп’ютерів обумовлює необхідність розробки типових проектних рішень окремих елементів і робочого місця бухгалтера в цілому з урахуванням ергономічних показників.

Комплексні ергономічні показники поділяються на чотири групи: гігієнічні, антропометричні, фізіологічні і психофізіологічні, психологічні.

Група гігієнічних показників включає наступні: освітленість, вентилювання, температуру, вологість, тиск, напруженість магнітного поля, запиленість, радіацію, токсичність, шум, вібрацію, гравітаційні перевантаження і прискорення.

Група антропометричних показників визначає відповідність робочого місця розмірам і формі тіла, а також розподілові ваги людини.

Фізіологічні і психофізіологічні показники характеризують відповідність робочого місця силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим,слуховим і іншим психофізіологічним можливостям людини.

Група психологічних показників включає: відповідність робочого місця закріпленим і знову формованим навичкам людини, а також можливостям сприйняття і переробки нею інформації.

При конструюванні робочих місць необхідно дотримуватись наступних основних загальних ергономічних вимог:

- достатній робочий простір для бухгалтера, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення при виконанні як ручної роботи, так і з допомогою комп’ютера;

- достатні фізичні, зорові і слухові зв’язки між устаткуванням, а також між операторами;

- оптимальне розміщення робочих місць у приміщеннях для оперативної роботи, а також безпечні і достатні проходи;

- оптимальне розміщення устаткування, завдяки чому забезпечується зручне положення бухгалтера при роботі;

- необхідне природне і штучне освітлення у період роботи; - оптимальний розподіл освітленості у полі сприйняття;

- припустимий рівень акустичного шуму і вібрацій, створюваних устаткуванням робочого місця або інших джерел шуму і вібрацій;

- достатню простоту і швидкість збирання і розбирання устаткування;

- наявність необхідних інструкцій і попереджувальних знаків, що застерігають про небезпеки, що можуть виникнути при роботі, і, що вказують на необхідні міри обережності.

В особливих випадках слід передбачити необхідні засоби захисту персоналу від радіаційної, термічної, токсичної, електромагнітної й іншої небезпек.

При організації робочого простору необхідно враховувати основні антропометричні і біомеханічні дані саме того контингенту осіб, який буде експлуатувати робоче місце.

Найважливішими характеристиками робочого простору є зони досяжності. Під досяжною зоною розуміється та частина простору, що обмежена крайніми точками, що досягаються руками і ногами оператора, що зберігає своє положення незмінним. Досяжна зона може бути максимальною, тобто обмеженою довжиною кінцівок людини, що нахилилась у межах збереження стійкості. Оптимальна зона – це частина простору, що знаходиться в межах досяжності середини долоні або п’яти (там, де уявлювана вісь нижньої кінцівки виходить зі ступні), при основному вихідному положенні тіла оператора.

Приміщення для роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) повинні мати природне і штучне освітлення (загальне, комбіноване).

Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання і документів. Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до попереднього краю сидіння, поверхня сидіння має бути плоскою, передній край – заокругленим. Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг. Екран ВДТ має розташовуватись на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600-700 мм. Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30º до нормальної лінії погляду працюючого.

Робоче місце з ВДТ слід обладнати пюпітром для документів, що легко переміщуються.

Тема 8. ПЛАНУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

8.1. Організація планування розвитку бухгалтерського обліку

Засобом реалізації організації розвитку бухгалтерського обліку виступає його планування, яке здійснюється централізовано і децентралізовано.

Централізоване планування розвитку бухгалтерського обліку є складовою загальної державної системи керівництва бухгалтерським обліком, керівні засади в якій відведені Державному комітету статистики, який розробляє національну систему рахівництва, що визначає концептуальну основу планів рахунків бухгалтерського обліку, та міністерству фінансів, що здійснює регулювання питань методології бухгалтерського обліку в Україні в цілому. Відповідно до Указу Президента України до централізованого плану розвитку бухгалтерського обліку України включено розробку національних

положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Функції по розробці останніх покладено на Міністерство фінансів.

Якість майбутніх стандартів бухгалтерського обліку безпосередньо залежить від рівня організації оптимізації науково-дослідних робіт. Викладенню чистового варіанта методичних матеріалів передують такі етапи:

- підготовчий (організаційний), що охоплює такі види робіт: організацію групи, яка полягає у визначенні кола осіб, що братимуть участь у розробці, та керівника групи, опрацювання регламенту її роботи; розробка плану робіт у розрізі основних етапів, видів та напрямів робіт, а також терміну їх виконання та відповідальних; забезпечення проведення наступних етапів (визначення системи заходів по реалізації встановлених завдань, їх обґрунтування та проведення). Розробка плану робіт передбачає визначення видів загальних робіт за етапами. Встановлення напрямків робіт передбачає опрацювання законодавчих актів щодо перспектив розвитку економіки України в усіх її галузях; ретельне вивчення матеріалів періодичних видань наукової літератури в частині прогнозів економічного розвитку економіки України в цілому; визначення на підставі опрацьованого матеріалу кола завдань і функцій бухгалтерського обліку на майбутнє, встановлений термін основних об’єктів дослідження. Організація забезпечення проведення науково-дослідних робіт передбачає підготовку відповідної матеріально-технічної бази в частині технічних засобів та інформаційного забезпечення, визначення кола допоміжних процедур (вивчення практики, досвіду та проведення наукових конференцій, встановлення зв’язку з державними та суспільними організаціями для співпраці на останньому етапі розробки положень бухгалтерського обліку).

- головний (розробчий) етап полягає в розробці проекту положень бухгалтерського обліку на підставі раніше встановлених напрямків роботи чи об’єктів вивчення. Розробка має бути здійснена на основі вже розроблених завдань та функцій вітчизняної системи обліку з урахуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з огляду на загальні тенденції по гармонізації бухгалтерського обліку, що відбувається в світовій економіці;

- заключний етап передбачає такі види робіт як доопрацювання попередніх проектів П(С)БО з урахуванням обґрунтованих доповнень; обговорення П(С)БО у спеціалізованих провідних періодичних виданнях з питань бухгалтерського обліку та на наукових конференціях; доопрацювання проектів П(С)БО з урахуванням внесених пропозицій; розгляд остаточних проектів П(С)БО та їх затвердження.

До централізованих заходів по організації розвитку бухгалтерського обліку відносять також щорічне поточне планування діяльності відділів методології бухгалтерського обліку галузевих міністерств.

Планування розвитку бухгалтерського обліку на рівні установ і організацій є децентралізоване. Зазначеним процесом керує головний бухгалтер, визначаючи основні об’єкти планування в розрізі різних аспектів

бухгалтерського обліку, механізми реалізації планів, коло завдань відповідальних за їх виконання та терміни виконання завдань.

Основні напрямки удосконалення бухгалтерського обліку в Україні також визначені Меморандумом про основні напрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні, застосування й удосконалення положень (стандартів) бухгалтерського обліку та розкриття інформації у фінансовій звітності підприємства і організацій від 8 листопада 2002 року.

Учасники круглого столу, які підписали меморандум вважають за потрібне застосовувати основні принципи міжнародних стандартів фінансової звітності на всіх підприємствах, створити робочу групу з координації заходів, що проводять державні установи з питань бухгалтерського та податкового обліку, посилити державні важелі керівництва з метою поліпшення координації регулятивних заходів в обліку та аудиті, продовжити заходи щодо практичного запровадження на підприємствах національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, в тому числі через визначення критеріїв суттєвості інформації, професійного судження та підвищення кваліфікації обліково-економічного персоналу та ін.

Ефективне функціонування будь-якої системи, і в тому числі бухгалтерського обліку забезпечують такі складові, як кадрова складова, матеріальне забезпечення, інформаційна та організаційна складові.

Планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку на підприємстві має бути спрямоване насамперед на підвищення якості названих складових.

Важливим моментом планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку на підприємстві є впровадження та широке використання методів управлінського обліку та впровадження стратегічної системи обліку, заснованої на інтеграції обліку з маркетингом і визначенням фінансових результатів діяльності підприємства.

Основні напрямки удосконалення організаційної складової бухгалтерського обліку полягають у визначенні оптимальної структури облікового апарату підприємства, який би повністю і оперативно здійснював покладені на нього функції обліку, контролю та аналізу; у атестації і раціоналізації робочих місць та розроблення та впровадження технологічних карт операцій, які виконуються бухгалтерською службою.

8.2. Види планів розвитку обліку та їх зміст

Засобом формалізації результатів планування розвитку бухгалтерського обліку виступають плани. Залежно від завдань, що їх вони виконують, плани поділяють на кілька видів.

За періодом охоплення плани класифікують на перспективні (визначають центральний напрям розвитку бухгалтерського обліку), річні та поточні (охоплюють коло заходів по удосконаленню обліку на відповідний період).

За рівнем розробки виділяють плани вищої ланки (продукуються в результаті централізованого планування) та плани первинної ланки (розробляються головним бухгалтером підприємства, установи, організації).

За функціональним призначенням розрізняють:

- плани удосконалення методології та методики бухгалтерського обліку (метою є розробка нормативних документів,застосування прогресивних методів бухгалтерського обліку, розробка та впровадження облікових задач із застосуванням ПК);

- плани удосконалення організації технології облікового процесу (за мету ставиться впровадження прогресивних форм бухгалтерського обліку, розробка і впровадження нових облікових носіїв, їх схем обігу, раціоналізація виконання облікових завдань в цілому в часі і просторі);

- плани удосконалення організаційної форми бухгалтерського обліку, організаційної побудови бухгалтерської служби підприємства та організаційного забезпечення (вибір і застосування більш раціональної моделі організаційної побудови бухгалтерської служби, удосконалення складу структурних підрозділів бухгалтерської служби);

- плани розвитку інформаційного та технічного забезпечення (розробка і впровадження інформаційних моделей, раціоналізація опрацювання носіїв інформації, що складають поле інформаційного забезпечення, подальша автоматизація робіт бухгалтерського підрозділу через поповнення парку технічного забезпечення, запровадження програмного забезпечення роботи працівників бухгалтерії);

- плани соціального розвитку колективу та їх ергономічного забезпечення (підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу у бухгалтерії, визначення кваліфікаційного рівня відповідно до атестації, поліпшення мотиваційної моделі щодо праці облікових працівників, поліпшення морального мікроклімату та більш повне задоволення матеріальних потреб);

- плани науково-дослідницьких і експериментальних робіт (розробка пропозицій по удосконаленню системи бухгалтерського обліку, їх примноження й опрацювання). Обов’язковою частиною плану є його обґрунтування з визначенням затрат на реалізацію плану та ефективності його впровадження.

8.3. Методика організації впровадження окремих облікових завдань

Логічним результатом і продовженням процесу планування є постановка облікових завдань, що реалізується за допомогою напрацьованої поетапної схеми організації їх впровадження. Серед етапів розглядають вибір об’єктів впровадження завдань, правову регламентацію організації впровадження завдання, організацію обстеження обраного напрямку обліку, розробку робочої інструкції, проведення виробничих нарад, доробку проекту інструкції, внесення змін до положення, посадових інструкцій, затвердження

інструкцій. Залежно від характеру планових завдань щодо рівня розробки, впровадження облікових завдань може бути цілковитим або вибірковим, а самі завдання можуть впроваджуватись на всі чи на окремі підприємства певної галузі, певного рівня розпорядників.

Правова регламентація організації впровадження завдання реалізується за допомогою наказу керівника підприємства, керівника міністерства чи відомства. Згідно з наказом починаються роботи на первинному рівні по впровадженню облікових завдань: утворюються комісії, якими розробляється план заходів по впровадженню конкретних облікових завдань. Від затверджується комісією і передається до галузевого міністерства, відомства та додається до наказу у впровадження облікового завдання по підприємству.

Обстеження обраного напряму обліку полягає в оцінці стану об’єкта на предмет його відповідності сучасним конкретним умовам господарювання, виявлення недоліків, які перешкоджають впровадженню певного облікового завдання. На кожному підприємстві для здійснення зазначених заходів складається план обстеження відповідного напряму обліку.

План обстеження обліку затрат на науково-дослідні роботи (НДР) складає: 1. Номенклатуру тематики НДР за профілем науково-дослідної установи,

замовники.

2. Організація обліку спецобладнання для виконання НДР. 3. Організація обліку заробітної плати.

4. Організація обліку матеріалів для наукових цілей. 5. Організація обліку затрат та калькулювання НДР.

6. Недоліки системи обліку затрат на НДР і калькуляції НДР.

7. Методологічні засади по впровадженню експериментальної моделі обліку затрат на НДР і калькулювання НДР.

8. Стан автоматизації бухгалтерського обліку в науково-дослідній установі, можливості впровадження комплексної системи автоматизації обліково-обчислювальних робіт.

Розробка робочої інструкції здійснюється на підставі узагальнення на рівні об’єкта впровадження. Робоча інструкція має містити загальний розділ, який визначає основні,термінологічні поняття, завдання і функції даного напрямку обліку, методологічний розділ, який описує методику синтетичного та аналітичного обліку даного напряму, організаційного розділу, де визначатиметься механізм організації облікового процесу даного напрямку. До інструкції має бути доданий пакет первинних документів, облікових реєстрів за визначеним напрямком обліку з вказівками щодо їх оформлення. Кожен рекомендований носій облікової інформації має бути завізований особою, що відповідає за його складання.

Детальне висвітлення основних проблем щодо отриманих матеріалів, питань практики ведення обліку за відповідним напрямком, інформаційного забезпечення їх впровадження, розробку рекомендацій з удосконалення технології облікового процесу є метою проведення виробничих нарад. Підсумки наради комісії оформляються протоколом, в якому фіксується

рішення по винесеному до обговорення питанню, терміни та відповідальні за виконання.

Етап експериментування реалізується через впровадження паралельного опрацювання дублюючої до основної проектної моделі обліку за відповідним напрямком упродовж місяця. Доробка робочої інструкції здійснюється на основі результатів експериментального впровадження. Після внесення необхідних змін до положень про відділ, посадових інструкцій і інших організаційних регламентів з метою гармонізації методичного та організаційного поля здійснюють кінцеве обговорення проекту інструкції, після чого останній документ затверджується, набуваючи тим самим статусу нормативно-правового документа.

8.4. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку

При плануванні перспективного розвитку бухгалтерського обліку та його організації необхідно враховувати очікувану ефективність запланованих заходів, яка може виражатись як кількісними так і якісними показниками.

До якісних показників відносять ті, які відображають ступінь поліпшення методології, організації та техніки обліку. Економічні показники отриманих зрушень характеризують зменшення обсягу затрат трудових, часових, грошових. Якісні показники характеризують ступінь поліпшення методології, організації, техніки бухгалтерського обліку. Найбільш повна характеристика ефективності заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку досягається в результаті комплексного розгляду досягнутих зрушень.

До характеристик ефективності заходів з удосконалення бухгалтерського обліку належать показники зменшення трудомісткості робіт, зменшення витрат на проведення облікових робіт, питома вага працівників механізованої праці в апараті бухгалтерії, частка механізованої праці в загальних трудових затратах.

Зменшення трудомісткості в результаті впровадження заходів по удосконаленню облікової системи визначають за допомогою розрахункового коефіцієнта ефективності зниження трудових затрат:

Кз.т.з.= То / Ті,

де То, Ті – відповідно трудові затрати до і після проведення заходів. Показником економічної ефективності є розрахунковий коефіцієнт

зниження вартості затрат на виконання облікових робіт, який визначається за допомогою показників вартості живої Со та уречевленої Сі праці з діючих і запропонованих умов:

Кз.в.в.= Со / Сі.

Абсолютна (Еа) і відносна (Ев) економія витрат визначається відповідно за класичною сфемою:

Еа = Со-Сі, Еа = (Со-Сі) / Сі.

Показник питомої ваги працівників автоматизованої праці характеризується співвідношенням кількості працівників автоматизованої праці до загальної кількості працівників:

ПВп.а.п. = Кп.а.п./Кз.о.п.

З відносних показників розраховують також коефіцієнт зміни витрат (Кзв) та коефіцієнт відносної економії витрат (Квідн) за формулами:

Кзв = Вб/Вф, Квідн = (Вб-Вф) / Вф,

де Вб – абсолютні витрати а базовому періоді, Вф – абсолютні витрати в розрахунковому періоді.

Внаслідок неефективної роботи бухгалтерії підприємство може сплачувати різні штрафи, пені та неустойки, які є непродуктивними витратами. Рівень непродуктивних витрат можна розрахувати до різної бази – до загального рівня витрат по підприємству,до операційних витрат, до витрат на утримання бухгалтерії, до обсягів реалізації, до операційного прибутку. Загальна формула для визначення рівня непродуктивних витрат така:

Кнепр = непродуктивні витрати / обсяг реалізації продукції. Можуть розраховуватись і інші показники ефективності проектів з

удосконалення обліку та його організації. При плануванні перспективного розвитку бухгалтерського обліку і його організації слід розраховувати ефективність здійснення суттєвих витрат. Розрахунки ефективності повинні бути перевірені на їх логічність, відповідність здоровому глузду, адже застосування невірних алгоритмів розрахунків чи неадекватне застосування можуть призвести до помилкових результатів.

8.5. Ефективність автоматизації бухгалтерського обліку

Рівень автоматизації облікового процесу безпосередньо впливає на обсяг трудових затрат облікового апарату, швидкість та якість виконання облікових завдань, а отже й якість виконання управлінських рішень. Впровадження автоматизованої системи обробки інформації щодо процесу бухгалтерського обліку потребує і впровадження проекту визначення ефективності зазначеного заходу. Здійснення розрахунку витрат на розробку та впровадження проекту автоматизації облікового процесу слід починати з визначення їх складу. До зазначених витрат відносять витрати по оплаті підприємству – виконавцеві проекту програмного продукту від моменту його підготовки до впровадження, а також придбання, налагодження та впровадження засобів передавання та обробки даних. Витрати на розробку та впровадження проекту Кр визначаються за формулою:

Кр = Кп + Кк,

де Кп – вирати установи на оплату послуг підприємства-виконавця проекту, Кк – капітальні витрати на придбання обчислювальної техніки.

Частину автоматизованої праці у загальних витратах на проведення облікових робіт розраховують як співвідношення суми добутку кількості

працівників, зайнятих автоматизованою працею, коефіцієнта автоматизації до загальної кількості працівників.

Важливим показниками організації бухгалтерського обліку виступають рівень його автоматизації (Ра) та рівень механізації трудового процесу облікового працівника (Рм.т.п.), які визначають розрахунковими операціями з простими, отриманими в результаті вимірювань, показниками:

Ра = (Ороб · Зч + Оо.р.м · Зч) / (Оо.р.р. · Зч ·Оо.р.м + Оо.р.м. · Зч),

Де Ороб – обсяг облікових робіт, Зч – затрати часу на виконання облікових робіт, Оо.р.м – обсяг робіт, виконаних обліковим працівником на робочому місці з використанням засобів обчислювальної техніки, Оо.р.р – обсяг робіт, виконаних обліковим працівником вручну.

Рм.т.п. = Оо.р.м. ·Зч / (Оо.р.р. ·Зч + Оо.р.м. · Зч).

Показниками ефективності автоматизації бухгалтерського обліку виступають:

- річна економія;

- річний економічний ефект;

- коефіцієнт економічної ефективності; - термін окупності.

Показник річної економії від впровадження системи автоматизованої обробки інформації є розрахунковим і визначається на підставі показників річної економії, отриманої за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку та річної економії, отриманої від зменшення витрат на обробку бухгалтерської інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку, шляхом їх сумування.

Очікуваний річний економічний ефект (ЕЕр) визначається за формулою: ЕЕр = Ен Кр,

де Ен – нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (Ен ≈ О,15). Коефіцієнт економічної ефективності витрат на розробку та впровадження

проекту визначається співвідношенням річної фактичної економічної ефективності річних витрат на розробку та впровадження й обслуговування проекту. Порівняння нормативного коефіцієнта капітальних вкладень та коефіцієнту економічної ефективності (Кее) при абсолютній перевазі останнього свідчить на користь прийняття рішення про впровадження проекту автоматизації бухгалтерського обліку. При цьому термін окупності витратКр визначається за формулою:

Ток = Кр / ЕЕр.

Згідно з установленою величиною Ен допустимий термін окупності витрат на розробку та впровадження проекту дорівнює 3,3 року.

Результат наведених розрахунків оформлюють у таблиці. Вони слугують обґрунтуваннями до плану автоматизації бухгалтерського обліку підприємства.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
4. Альтернативна вартість і незворотні витрати
5. Аналіз витрат за центрами відповідальності.
6. Аналіз витрат звичайної діяльності
7. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
8. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
9. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
10. Аналіз витрат.
11. Аналіз динаміки і структури витрат підприємства
12. Аналіз доходів і витрат підприємства

Переглядів: 1032