По-перше, з точки зору філософії маркетингу - це логіка позаминулого сторіччя.

Бізнес – це тяжка праця.

Менеджмент (керівництво) багатьох організацій, мабуть, сидить і думає: от було б непогано заробляти власні гроші для Організації, позбавитись залежності від спонсорів, грантодавців і т.п. Чому б нам не використовувати наші знання, вміння та навички, наш досвід, харизму, технічну базу та решту матеріальних і нематеріальних активів, накопичених за роки діяльності Організації, для заробляння грошей? Чому б не займатися цим паралельно з основною роботою в Організації?

Тоді провідним гаслом було: «Продавай те, що вмієш виробляти». Вже в ХХ сторіччі гасло змінилося на: «Виробляй те, що продається», і наприкінці минулого сторіччя – «Задовольняй потреби споживача».

Тобто: аби прийняти рішення про вироблення чого-небудь, підприємець звертається до споживача, а не робить помилки, шукаючи те, що продається…

Багато хто каже, що на українському ринку є безліч вільних ніш. Так, вони є, але це ніші або вкрай ризиковані, або такі, що потребують значних капіталовкладень, або малорентабельні, або занадто вузькі, або все одразу. Можна й самому створити нішу, але для цього потрібно бути не тільки генієм маркетингу та вміти розуміти потреби споживача, про які він сам ще не знає, але й багато, неймовірно багато працювати чи/та вкласти величезні кошти (знову ж таки, можна й помилитися в своїх розрахунках: читай – ризик).

А в перевірених, рентабельних ринках боротися доведеться не за ніші, а за найменші шпаринки. Так, саме боротися, битися, це справжня війна і на кону питання життя і смерті – вашого бізнесу…

Знову ж таки, і у випадку з освоєнням вільної ніші, і у відкритті нової, і в боротьбі за шпаринки в старих і перевірених, доведеться багато, дуже багато працювати.
Бізнесом, особливо на стадії заснування та первинного розвитку, треба жити, концентрувати на нього всі зусилля, весь час, інтелект, фінанси та решту ресурсів.

Якщо ви думаєте, що бізнес може бути побічною діяльністю вашої команди, – ви глибоко помиляєтесь і ризикуєте даремно втратити те, що вкладете в бізнес (хоча б той самий час). Тобто, ризикує кожен підприємець (навіть у законодавчому визначенні терміну «підприємницька діяльність» є слово «ризик»), але якщо ви не готові викладатися «на повну» , ступінь цього ризику впритул наближається до стовідсоткового.

Поруч з тим, багато людей є гравцями, тобто тими, хто відчув одного разу адреналін від ризикованої операції, яка дала великий прибуток і тепер щосили прагне добитись повторення подібного. Своєрідна рулетка.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Новий погляд на соціальне підприємництво	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.