Припустимі рівні забруднення будівельних матеріалів, виробничих і житлових приміщень

Поділ забрудненої території України на радіоекологічні зони

У березні 1991 р. було прийнято Закон України «Про правовий режим території, яка піддається радіоактивному забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи», котрий установлює рівні забруднення місцевості і вид екологічної зони, умови проживання і роботи населення в цих зонах.

Забрудненою вважається територія, проживання на котрій може призвести до опромінення населення більше 1 мЗв за рік понад природного доаварійного фону.

Розрізняють наступні зони:

1. Зона відчуження - 30 км зона, з котрої проведена евакуація населення в 1986р.

2. Зона безумовного (обов'язкового) відселення – це територія, яка за
знала інтенсивного забруднення довгоживучими РН з щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 15 Кі/км² і вище, або стронцію від 3,0 Кі/км² і вище, плутонію від 0,1 Кі/км² і вище, а також територія, де людина може одержати додаткову дозу опромінення більше 5 мЗв за рік зверх дози, котру вона одержувала в доаварійний період.

3. Зона гарантованого добровільного відселення – це територія з щільністю забруднення ґрунту ізотопами: цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км², стронцію від 0,15 до 3 Кі/км², плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км² , а також територія, де людина може одержати додаткову дозу опромінення більше 1 мЗв за рік до природного доаварійного фону.

4. Зона підсиленого радіоекологічного контролю – це територія з щільністю забруднення ґрунту ізотопами: цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км² , стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км² , плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км² , а також територія, де людина може одержати додаткову дозу опромінення не більше 1 мЗв за рік зверх доаварійного періоду.

Основним джерелом опромінення населення є природне випромінювання навколишнього середовища. Таке навколишнє середовище, в котрому людина проводить 80% всього часу – це будинки, житлові будинки і виробничі приміщення. Компонентом природного випромінювання є, по-перше, будівельні матеріали, які виготовляють з природної сировини, що несуть в своєму складі природні РН – ²²⁶Rа, ²³²Тh, ⁴⁰К, і які є джерелом зовнішнього гамма-випромінювання всередині приміщень; по-друге, радіоактивний газ радон, який утворюється при розпаді ²²⁶Rа і ²³²Тh і надходить у повітря приміщень зі стін і ґрунту під будинком, з водопроводу, побутового газу.

Сумарно ці джерела вносять порядку 70% в загальну дозу опромінення населення.

Згідно НРБУ-97 величина ефективної питомої активності природних РН (ПРН) в будівельних матеріалах визначається як зважена сума питомих активностей радію - 226 (А_Ra), торію - 232 (А_Th) і калію - 40 (А_к) за формулою

А_еф, = А_R_а + 1,31 А_Th + 0,085 А_к,

де 1,31 і 0,085 - вагомі коефіцієнти торію і калію відповідно по відношенню до радію. Величина А_еф і величини питомих активностей кожного з трьох вказаних РН визначається в одиницях Бк∙кг^-1.

Визначені такі допустимі значення А_еф РН( Rа, Тh, К) в будівельних матеріалах.

1. Сумарна А_еф в будівельних матеріалах, використовуваних для всіх
видів будівництва без обмежень (1 клас) – не повинна перевищувати 370 Бк∙кг^-1(1∙10 Кі∙кг^-1);

2. Будівельні матеріали, в котрих А_еф вище 370 Кі∙кг^-1, але нижче або
дорівнює 740 Кі∙кг^-1 – (2 клас), можуть використовуватися для дорожнього і
промислового будівництва у межах території населених пунктів і зон перспек
тивної забудови.

3. Будівельні матеріали, в котрих А_еф перевищує 740 Кі∙кг^-1, але нижче
або дорівнює 1350 Кі∙кг^-1 (3 клас), можуть використовуватися в дорожному
будівництві поза населеними пунктами для основи доріг, гребель. У межах населених пунктів – для будівництва підземних споруджень, покритих шаром ґрунту товщиною більше 0,5 м, де виключене тривале перебування людей.

4. Якщо величина А_еф перевищує 1350 Кі∙кг^-1, питання про можливі
сфери використання таких матеріалів вирішується в кожному випадку окремо за погодженням із Міністерством охорони здоров'я України.

Визначено такі допустимі рівні потужності поглиненої дози (ППД) гамма-випромінювання в повітрі будинків та приміщень (поширюються на гамма випромінювання, сформоване за рахунок активності природних радіонуклідів, включаючи природний радіаційних фон).

1. ППД в середині приміщень будівель та споруд, які проектуються,
будуються та реконструюються для експлуатації з постійним перебуванням людей не повинна перевищувати 0,27 мкГр∙год^-1 (30 мкР∙год^-1).

2. До приміщень з постійним перебуванням людей відносяться житлові приміщення, а також приміщення дитячих закладів, санітарно-курортних та лікувально-оздоровчих закладів.

3. ППД в середині приміщень, будівель та споруд, які експлуатуються з постійним перебуванням людей не повинна перевищувати 0,45 мкГр∙год^-1 (50 мкР∙год^-1), за винятком дитячих, санітарно-курортних та лікувально-оздоровчих закладів, де рівень дози відповідає п. 1.

4. Якщо ППД всередині приміщень експлуатованих будинків і споруджень з постійним перебуванням людей перевищує 50 мкР∙год^-1, в них обов'язкове проведення протирадіаційних заходів.

5. У випадку неможливості зниження ППД до 50 мкР∙год^-1необхідно змінити призначення приміщень або обмежити тривале перебування в них людей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги норм радіаційної НРБУ - 97	\|	Основна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.