• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Споруди обладнання та оснащення.

Таблиця 2.5

Таблиця 2.4

Таблиця 2.3

Таблиця 2.2

Таблиця 2.1

Таблиця 1.3

Таблиця 1.2

Таблиця 1.1

Вступ

Створення лісових культур в наш час відіграє важливе значення, оскільки користь від лісів неоціненна. Вони є джерелом деревини, другорядних лісових ресурсів (кора, луб, живиця, сік тощо), недеревних продуктів лісу (ягоди, гриби тощо). Крім того вони виконують величезну екологічну роль. Ліси поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Також ліси виконують і багато інших на перший погляд непомітних корисностей. Наприклад, лісомеліоративні насадження навколо полів значно збільшують прибуток сільського господарства.

Проектування і створення лісових культур повинно здійснюватися висококваліфікованими працівниками, ось чому таким важливим є написання курсового проекту студентами лісогосподарського факультету.

Курсове проектування з лісових культур сприяє поглибленню та узагальненню знань, отриманих під час теоретичного курсу навчання, а також виробляє вміння комплексного підходу до вирішення конкретних завдань лісокультурного виробництва.

Метою курсового проектування є:

- вироблення навиків з проектування лісових культур для заліснення різних лісокультурних площ на лісотипологічній та господарсько-економічній основі;

- оволодіння методикою проведення інженерних розрахунків та в здійсненні економіко-лісівничого обґрунтування запроектованих лісокультурних заходів і типів лісових культур.

Курсовий проект складається з 82 сторінок на яких розміщено 8 розділів, 5 рисунків, 29 таблиць.

Розділ 1. Місце розташування, природні та економічні умови району діяльності підприємства

1.1. Географічне розташування та лісокультурний район

Державне підприємство „Сарненське лісове господарство" розміщене в північній частині Рівненської області на території Сарненського адміністративного району. Контора лісгоспу знаходиться в місті Сарни. За лісорослинним районуванням територія розташування лісів лісгоспу відноситься до південної частини Поліської низовини і входить в зону змішаних лісів Українського (Волинського) Полісся. Загальна площа за даними лісовпорядкування 2007 року складає 49 561 га.

Розподіл лісів ДП „Сарненське лісове господарство"

по лісництвам

Згідно з лісорослинним районуванням територія лісгоспу відноситься до геоморфологічної провінції «Поліська низина» підпровінції «Південне полісся», яке з урахуванням однорідності геологічних структур належить до Волинського Полісся Сарненської акумулятивної рівнини.

1.2. Природно-кліматичні умови

Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний, в цілому теплий і вологий, зима не холодна, літо вологе, без відчутних посушливих періодів. До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісової рослинності відносяться ранні осінні і пізні весняні заморозки, які пошкоджують сходи і молоді пагони.

В цілому клімат сприятливий для успішного вирощування наступних деревних і чагарникових порід: дуб звичайний, сосна звичайна, береза повисла, вільха чорна, осика, ліщина звичайна, і інші.

Територія лісгоспу за характером рельєфу являє собою низинну рівнину, на поверхні якої плоскі понижені дільниці чергуються з незначними горбами і грядами. Між піщаними гривами тягнуться переважно заболочені низини. Всі ліси лісгоспу виділені до рівнинних.

Кліматичні показники

Територія ДП „Сарненське лісове господарство" знаходиться в кліматичному поясі південно-східної атлантико-континентальної лісової області. Дана область характеризується помірно-теплим і вологим кліматом: зима м'яка не сувора, літо тепле з достатньою кількістю опадів.

Середня температура повітря і кількість опадів

Середня багаторічна температура повітря самого теплого місяця липня + 18 град. С, а самого холодного січня -5 град С. Річна сума середньому 624 мм. Безморозний період складає 150 — 155 днів. Середня відносна вологість повітря в період з квітня по жовтень складає 60%. .Стійкий сніжний покров в середньому встановлюється в третій декаді грудня. Розтавання снігу починається в більшості в березні місяці, а в окремі роки на початку квітня або раніше - в середині лютого. Число днів зі сніжним покровом за зиму в залежності від року коливається від 49 до 106 днів. Висота сніжного покрову досягає 15 см. Клімат району характеризується як один з найвологіших для районів Полісся. Відрізняється короткою зимою, тривалим не парким літом, достатньою і нерідко надлишковою кількістю опадів. Глибина промерзання ґрунту:

середня - 77 см.

максимальна - 112 см.

мінімальна - 47 см.

Середня дата появи стійкого сніжного покрову друга декада грудня.

1.3. Рельєф та ґрунти

Рельєф розміщення лісгоспу являє собою рівнину, з невеликими мікропониженнями та мікропідвищеннями.

Основними ґрунтоутворюючими породами лісгоспу є водно-льодовикові та древнє алювіальні відклади, які є основними підстилаючи ми породами на торфовищах. Інші породи мають незначне поширення.

Водно-льодовикові та древнє алювіальні відклади займають 77% площі лісгоспу, їх утворення пов'язане з таненням льодовика. Це піщані, глинисто-піщані, супіщані та суглинисті відклади. Основною їх відмінністю єнаявність в їх складі згладжених частинок піску, а подекуди уламків граніту.

Відклади торфу різної потужності, що сформувалися в наслідок накопичення рослинних залишків на, понижених елементах рельєфу,

займають близько 15,2% території лісгоспу Торфи мають в основному кислу та слабо кислу реакцію, вони підстилаються різними за механічним складом породами, які постійно знаходяться в мокрому стані, в зв'язку з цим оглеєні.

Ґрунти в районі розташування дерново-підзолисті, пісчані, до яких відносяться, слабо та середньо опідзолені пісчані і глеєво-пісчані різновидності. В низинах басейнів річок Горинь і Случ розповсюджені пісчані дерново-підзолисті ґрунти, які змінюються на дерново-глеєві і торф'яно-глеєві. Низини, зайняті болотами з торф'яно-глеєвими ґрунтами, які мають на поверхні шар торфу різної потужності. В окремих випадках цей шар може бути до 1,5 м. товщини. Ерозійні процеси в лісовому фонді представлені у вигляді водної ерозії, які не завдають значної шкоди лісовому господарству.

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до сирих -25,8% і вологих - 30,5% На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 26,9% площі, вкритих лісовою рослинністю земель.

1.4. Гідрологічні умови та характеристика земель лісового фонду

Рівень ґрунтових вод у низинних заболочених ділянках коливається в межах від 0,2 до 0,5 м., на підвищених ділянках від 5 до 25 м. По вологості більша частина ґрунтів відноситься до категорії вологих та сирих ґрунтів.

В районі розміщення лісгоспу існує мережа річок, струмків, гідромеліоративних канав. Протікає ріка Горинь та її притока Случ. Ріка Горинь безпосередньо примикає до межі лісового фонду на протязі 2 км. Ріка Случ ділить територію підприємства на дві частини, і її вплив на лісові масиви значно більший. Весінній розлив ріки Случ сприяє процесу заболочування лісових угідь. Розподіл загальної площі лісгоспу по основних категоріях земель наступний: загальна площа земель лісового фонду - 49 561га; покриті лісом землі - 43 103 га; всього непокритих лісом - 900,4га; дороги і просіки - 728,6 га; Всього лісових земель - 45 624 га; Всього нелісових земель - 3 937 га. Процент лісистості в районі розміщення лісгоспу складає 48 % . Основними лісоутворуючими породами є сосна, береза, вільха, а також дуб і осика.

В північній частині території на борових пісчаних ґрунтах ростуть чисті соснові ліси з дуже слабо розвинутим підліском, в суборах переважає сосна з домішкою вільхи, дуба, та інших листяних порід.

Район розташування лісгоспу характеризується добре розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності є автомобільні дороги міжнародного значення Київ - Ковель, державного значення Рівне - Сарни -Столін, дороги обласного значення Сарни - Дубровиця, Сарни - Чудель, Сарни - Межирічі. Залізні дороги Олевськ - Сарни - Ковель, Рівне - Сарни - Річиця.

Інформація про лісовий фонд Таблиця 1.4

ЧАСТИНА ІІ – Лісовий розсадник

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1. Технічне завдання

на розробку проекту організаційно-господарського плану

постійного лісового розсадника ДП «Сарненське лісове господарство»

1. Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень: лісовий розсадник призначений для вирощування сіянців, саджанців деревних та плодових порід, отримання живців в наступній кількості:

посівне відділення – 1910 тис.шт.

в тому числі: сосни звичайної – 1280 тис.шт.

ліщини звичайної – 630 тис.шт.

шкільне відділення – 64 тис.шт.

в тому числі: клен гостролистий – 35 тис.шт.

яблуня – 29 тис.шт.

маточна плантація - 97 тис.шт

в тому числі: верба - 97 тис.шт

2. Відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника;

3. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

4. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

5. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

6. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку грунту.

7. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.

8. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід. Скласти технологічні карти та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових працівниках розсадника для виконання планового завдання.

2.2. Характеристика ділянки відведеної під розсадник

Базисний лісовий розсадник проектується на свіжому зрубові. Грунтові умови – дерново-підзолисті піщані грунти. Рівень залягання грунтових вод – від 2 до 10 метрів глибини. Трав’яний покрив в основному представлений різнотрав”ям, оскільки категорія площі, яку відведено під розсадник – свіжий зруб. Переважаючий напрям вітрів є південно-східні.

Розсадник буде знаходитись біля населеного пункту, де наявні джерела водопостачання і зручні підїзні дороги. Рельєф території запланованої під розсадник характеризується рівнинною місцевістю, що дозволяє полив і повну механізацію робіт.

Для захисту розсадника від вітру по його периметру ми проектуємо лісову смугу шириною 7 м.

2.3. Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин,

Розрахунок площі посівного відділення наведена в таблиці 2.1

Розрахунок площі посівного відділення

Площу посівного відділення для окремих порід визначаємо за формулою:

S _n= N*B*K; де

C*D

S_n - площа посівного відділення окремої породи, м^2;

N - кількість сіянців, які щорічно продукуються (планове завдання),шт.;

B - ширина посівної стрічки плюс ширина між стрічкової відстані, м;

C - плановий вихід сіянців з 1м. посівної борозенки, шт.;

D - кількість посівних борозенок у стрічці, шт..;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів, які щорічно відводять під посів даної породи.

S _(сосна)= 1280000 * 1,5 * 3/2 =12000м² = 1,2га

48* 5

S _{(ліщина)}= 630000 * 1,5 * 3/1 = 47000м²=4,7га

15* 4

S _(заг)= S_(сосна)+ S_{(ліщина)}= 1,2+4,7=5,9 га;

_______________________

25 25 25 25 50

Рис.2.1. Стрічка 5-ти борозенкова, схема посіву сосни звичайної

30 30 30 60

Рис.2.2. Стрічка 4-ти борозенкова, схема посіву ліщини звичайної

Розрахунок площі шкільного відділення наведена в таблиці 2.2

Розрахунок площі шкільного відділення

Площі плодової та декоративної шкілок визначаємо за формулою:

S=N*P*K; де

S – загальна площа шкілки, га;

N – загальна кількість щорічно висаджених рослин, шт.;

P – площа живлення одного саджанця;

К – кількість полів у сівозміні.

S_(клен)= 38500*0,5*5 =7.7га;

S_{(яблуня)}= 34800*0,36*4 = 5.0га;

S_(заг)= 7.7 га + 5.0 га =12,7 га.

1,0

0,5

Рис.2.3. Схема посадки клена гостролистого

0,9

0,4

Рис.2.4. Схема посадки яблуні

Розрахунок площі маточної плантації наведена в таблиці 2.3

Розрахунок площі маточної плантації

1,0

0,5

Рис.2.5. Схема розміщення рослин на маточній плантації

2.4. Організація території розсадника

Розміщення продукуючих частин на території розсадника здійснюємо з урахуванням родючості ґрунтів, рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання, повинно передбачатись оптимальне розташування виробничих і допоміжних частин розсадника. Під посівне відділення виділяємо кращі ділянки в грунтовому і гідрологічному відношеннях , захищених від вітрів та рівним рельєфом. Понижені ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод відводимо під плантації та насадження. Решту території використовуємо під шкільне відділення, господарські частини розсадника. Площу ділимо на відділення, мережею доріг, нарізаємо поля сівозмін прямокутної форми із співвідношенням сторін у межах 1:2-1:4.

Дороги на території розсадника впорядковуємо з метою забезпечення вільного доступу машин і знарядь до кожного поля. Основі, окружну та магістральну дороги проектуємо так, щоб машини та механізми могли розвертатись, тому їх ширина буде дорівнювати 10 м. Другорядні дороги шириною 5 м нарізаємо вздовж довгих сторін полів і використовуємо для проїзду машин і механізмів в одному напрямку.

Під господарську ділянку відводимо площу в межах 0,5-1,0 га, розташування її в центральній частині розсадника скорочує непродуктивні переїзди, яка з продукуючою та допоміжними частинами сполучається сіткою доріг. Господарську ділянку розподіляємо на виробничий та житловий сектори. На господарській ділянці розміщуємо контору, приміщення для зберігання та стратифікації насіння, намет для інвентаря, склад.

Для захисту полів розсадника від несприятливої дії суховійних вітрів створюємо захисні смуги. Закладаємо їх по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги. Лісосмугу створюємо з швидкоростучих порід (гледичія три- колючкова , клен, берест та ін.) за деревно-тіньовим типом змішування з 4-х рядів, відстань між рядами приймаємо 2 м, а ширина закрайок – 1 м

З зовнішньої сторони лісосмуги на відстані 1,5 м. від крайнього ряду закладаємо живопліт з 1-го ряду чагарника. Відстань в ряду 0,4 м. Живопліт буде виконувати функцію захисту розсадника від проникнення на територію розсадника домашніх та диких тварин.

План організації території виконуємо в масштабі 1:5000.

Розрахунок площі допоміжних частин розсадника.

Розподіл площі лісового розсадника за видами користування

Виробничі відділення базисного лісового розсадника розміщуємо з урахуванням особливостей вирощування окремих видів садивного матералу і вимогливості їх до умов середовища. Будівлі та споруди розміщуємо на території розсадника із врахування правил протипожежної безпеки і санітарно-гігієнічними правил. Будівництво капітальних споруд здійснюється за спеціальними типовими проектами.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Абонентське обладнання для відеоконференц-зв'язку
3. Алгоритм розрахунку та підбору технологічного обладнання
4. Аналіз використання обладнання.
5. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
6. Апаратура, обладнання та матеріали
7. Апаратура, обладнання та матеріали
8. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
9. Безпечність технологічного обладнання
10. Будівлі та споруди
11. Будова|споруди| |і/або|і принци|основа|п дії.
12. Вибір вентиляційного обладнання

Переглядів: 1413