Творчість

Лопе де Вега створив величезну кількість п'єс. Зухвалий в житті, Лопе підняв руку і на традиції іспанської драматургії : він відмовився від прийнятого тоді принципу єдності місця, часу і дії, зберіг лише останнє, і поєднав в своїх п'єсах елементи комічного і трагічного, ствроивши класичний тип іспанської драми.

П'єси де Веги торкаються різноманітних тем: соціально-політичні драми з вітчизняної та іноземної історії (наприклад, п'єса про Лжедмитрія « Великий герцог Московський»), історичні хроніки («Доблесний кордовець Педро Карбонеро»), історії кохання («Собака на сіні», «Дівчина з кувшином», «Вчитель танців»). Основа п'єс — інтрига.

У драмах Лопе велику роль займає історія. Такі твори, як «Останній готський король», «Граф Фернан Гонсалес», «Зубці стін Торо», «Юність Бернара дель Каріпо», «Незаконний син Мударра» та інші. Трактовка історичних подій у Лопе близька і збігається з тою, котру століттями давали романсеро (цикли іспанських народних пісень).

Театр Лопе де Вега розігрував знайомі будь-якому жителю Піренеїв сюжети. Усі п'єси побудовані так, що трапляється подія, котра припиняє спокійну дію, доводячи напругу переживань до трагізму, щоб пізніше ввести це схвильоване море пристрасті та свавілля в русло законності та суворої католицької моралі. Любовна інтрига, саме в силу того, що вона може розкрити всю могутність людських інстинктів та свавілля, існує у Лопе де Веги, з одного боку — для показу поведінки в сім'ї та суспільстві, а з іншого — показує значущість політичних та релігійних ідей, панувавших у сучасному суспільстві письменника.

Лопе де Вега в своїх численних комедіях (« Собака на сіні») виявляє тонкий талант комічного письменника. Його комедії насичені яскравою, іноді плакатною веселістю. Особлива роль в них відводиться слугам, історія яких створює паралельну інтригу п'єс. Саме вони, — гострі на язик, лукаві, сиплять влучними прислів'ями та приказками,- виявляються осередком комічнох стихії твору.

«Фуенте Овехуна» — в перекл. «овече джерело». Історична п'єса. Дія відбувається в кінці 15 століття за царювання Фердинанда й Ізабелли. Командор ордена Калотрави Фернан Гомес оселився в селищі Фуенте Овехуна, образивши місцевого алькальда, намагається збезчестити його дочку Лауренсію. Селянинові Фрондосо вдається її захистити. Під час весілля командор розганяє всіх, б'є алькальда його жезлом, хоче повісити Фрондосо і викрадає Лауренсію. Усі жителі села поголовно б'ють ґвалтівників. Коли приїжджає суддя, то усі в селі відповідають, що зчинила злочин Фуенте Овехуна. Поняття честі з категорії дворянських почуттів переходить у загальнолюдську. Драматург уважно працює над лінією кожного персонажа. наприклад, Лауренсія зі звичайної дівчини виростає в народну героїню. Вона озброює жінок й особисто бере участь в бою. Лопе де Вега шукає причини єдності народу й держави, ідеалізує образ короля.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія жанру драми	\|	Шекспір як драматург

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.