• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

МУЗИЧНА КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Політичне та економічне зміцнення Київської Русі, встановлення культур­них зв'язків із сусідніми державами, прийняття християнства – ось головні чинники, що сприяли розквіту духов­ної, зокрема музичної, культури схід­них слов'ян, яка за княжої доби підня­лася на новий щабель. Важливу роль почала відігравати музика в житті на­роду, княжому побуті, церковних від­правах.

Провідним осередком культури Ки­ївської Русі став Києво-Печерський монастир. Він був центром розвитку не тільки давньоруської літератури (пригадаймо славнозвісне «Слово о полку Ігоревім» та «Повчання» Воло­димира Мономаха) і літописання («Повість временних літ» Нестора), а й хорового співу.

За княжої доби відбувається відок­ремлення народної і професійної куль­тури. Почали відрізнятися культура низів і культура князів (дружинної верхівки). З розвитком давньоруської книжності, появою бібліотек і шкіл ці відмінності виявляються дедалі більше.

Поряд із стародавніми пісенними традиціями, що продовжували розви­ватися в календарній та родинній об­рядовості, виникає новий фольклор­ний жанр – билини, що уславлювали захисників рідної землі, народних ге­роїв. Цей різновид героїчного епосу стає провідним у народній творчості епохи Київської держави, але згодом зникає з ужитку. Билини співали під акомпанемент гусел. З-поміж билин київського циклу набули поширення зразки, основу яких становили спогади про Володимира Красне Сонечко. Са­ме з його ім'ям пов'язували важливу подію в історії вітчизняної культури – хрещення Русі.

До скарбниці народної музичної культури Київської держави входили й танці. Про це яскраво свідчить од­на з давніх мініатюр, на якій можна побачити танцювальну сцену. У центрі її – танцюристка з довгими опущеними рукавами виконує пластичні рухи, а поруч з нею – троє музик та група лю­дей, які плещуть у долоні. На чаші XII ст. з Чернігова зображено жінку, яка танцює під музику гусляра.

Після введення християнства цер­ковнослужителі намагалися викорінити прадавні язичницькі вірування, проте зробити це супротив волі народу було нелегко. Поступово старі й нові обряди, зазнаючи змін, поєднуючи язичницькі та християнські традиції, утворили своєрідний релігійний дуалізмх. Наприклад, стали збігатися в часі давній звичай зустрічати весну з Великоднем, русальні обряди – з хри­стиянською Трійцею, свято Купала – з днем Івана Хрестителя, Коляда – з Різдвом Христовим, Щедрий вечір – з йорданськими святами, Водохрещею.

Читайте також:

1. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
2. БІОГРАФІЯ Й ТВОРЧІСТЬ
3. Валютні курси, платіжний баланс і міжнародна система валютних курсів.
4. Делегована правотворчість Англії.
5. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського
6. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського
7. Законотворчість УНР і діяльність судів доби Директорії.
8. Західно-Українська Народна Республіка
9. Західноукраїнська Народна Республіка
10. Західноукраїнська Народна республіка
11. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
12. Західноукраїнська Народна Республіка і Закарпаття 1918—1919 рр.

Переглядів: 860