НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

МУЗИЧНА КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Політичне та економічне зміцнення Київської Русі, встановлення культурних зв'язків із сусідніми державами, прийняття християнства – ось головні чинники, що сприяли розквіту духовної, зокрема музичної, культури східних слов'ян, яка за княжої доби піднялася на новий щабель. Важливу роль почала відігравати музика в житті народу, княжому побуті, церковних відправах.

Провідним осередком культури Київської Русі став Києво-Печерський монастир. Він був центром розвитку не тільки давньоруської літератури (пригадаймо славнозвісне «Слово о полку Ігоревім» та «Повчання» Володимира Мономаха) і літописання («Повість временних літ» Нестора), а й хорового співу.

За княжої доби відбувається відокремлення народної і професійної культури. Почали відрізнятися культура низів і культура князів (дружинної верхівки). З розвитком давньоруської книжності, появою бібліотек і шкіл ці відмінності виявляються дедалі більше.

Поряд із стародавніми пісенними традиціями, що продовжували розвиватися в календарній та родинній обрядовості, виникає новий фольклорний жанр – билини, що уславлювали захисників рідної землі, народних героїв. Цей різновид героїчного епосу стає провідним у народній творчості епохи Київської держави, але згодом зникає з ужитку. Билини співали під акомпанемент гусел. З-поміж билин київського циклу набули поширення зразки, основу яких становили спогади про Володимира Красне Сонечко. Саме з його ім'ям пов'язували важливу подію в історії вітчизняної культури – хрещення Русі.

До скарбниці народної музичної культури Київської держави входили й танці. Про це яскраво свідчить одна з давніх мініатюр, на якій можна побачити танцювальну сцену. У центрі її – танцюристка з довгими опущеними рукавами виконує пластичні рухи, а поруч з нею – троє музик та група людей, які плещуть у долоні. На чаші XII ст. з Чернігова зображено жінку, яка танцює під музику гусляра.

Після введення християнства церковнослужителі намагалися викорінити прадавні язичницькі вірування, проте зробити це супротив волі народу було нелегко. Поступово старі й нові обряди, зазнаючи змін, поєднуючи язичницькі та християнські традиції, утворили своєрідний релігійний дуалізмх. Наприклад, стали збігатися в часі давній звичай зустрічати весну з Великоднем, русальні обряди – з християнською Трійцею, свято Купала – з днем Івана Хрестителя, Коляда – з Різдвом Христовим, Щедрий вечір – з йорданськими святами, Водохрещею.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КНИЖКОВА МІНІАТЮРА	\|	МУЗИКУВАННЯ ПРИ КНЯЖОМУ ДВОРІ, РАТНА МУЗИКА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.