Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



МУЗИКУВАННЯ ПРИ КНЯЖОМУ ДВОРІ, РАТНА МУЗИКА

МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА

Найжорстокіших переслідувань з боку духівництва зазнали скоморохи (у перекладі з лат. – веселі люди) – перші професійні актори, музиканти, танцюристи, акробати, дресирувальники. Представники християнської церк­ви забороняли їхні «бісівські» видови­ща, тому що вони походили з архаїч­них язичницьких обрядів і вірувань.

Скоморохи виступали як перед на­родом, так і перед князівською знаттю. В їхньому мистецтві інтегрувалися особливості давнього обрядового теат­ру і деякі риси княжого театру, що мав зародки професіоналізму. Тематика княжого театру спиралася на рицар­ську пісню речитативно-величального характеру в супроводі музичних ін­струментів (подібно до німецьких шпільманів2). Із занепадом Київської держави занепав і княжий театр, а йо­го персонажі («князь», «княгиня», «бояри», «дружина» та ін.) перейшли до народного театру.

Вистави скоморохів не потребували спеціального приміщення. Єдиним об­ладнанням була ширма, за якою акто­ри перевдягалися, надівали маски, чіп­ляли бороди, вуса тощо. Представники цього розважально-жартівливого мис­тецтва гуртувалися в мандрівні ватаги й брали участь у різних ритуалах і святах. Найчастіше водили вулицями «Козу», інколи – дресированих ведме­дів, виступали на майданах і базарах зі сценками соціально-викривального змісту. Народ любив скоморохів за їх­ні дотепні дійства, складав про них пісні. Цікаво, що чимало сіл на тере­нах усієї України дістали назву «Ско­морохи», що підтверджує надзвичайну популярність цих мандрівних акторів.

Про високий рівень музичної куль­тури князів свідчать твори давньорусь­кої літератури, графічні сюжети книж­кових мініатюр, фрески тощо.

Імена тогочасних співців Митуси та Ора згадуються в Іпатіївському та Галицько-Волинському літописах, а ім'я легендарного Бояна – в літературній пам'ятці культури Київської Русі «Слово о полку Ігоревім». Боян співав для київських князів у декламаційно-речи­тативній манері, акомпануючи собі на гуслях. Цей музичний інструмент також називали псалтеріум (псал­тир1). Автор «Слова...» так оповідає про характер цього епічного співу та акомпанементу: «Боян же, братие, не 10 соколов на стадо лебедей пущаще, но своя вещие прьестм на живае стру­ни вьскладаше, они же сами князям славу рокотаху».

На одній із фресок Софійського со­бору можна побачити зображення со­ліста, який грає на струнному смичко­вому інструменті, подібному до скрип­ки. Це – ребек,інструмент, що був поширений у середньовічній Європі. Ще одна відома фреска цього храму діста­ла назву «Скоморохи». На ній зобра­жено цілий музичний ансамбль із 13 осіб. Ця фреска збереглася лише частково під шарами олійних фарб піз­нішої доби. Коли ці шари зняли, то побачили досить цікавий сюжет: двоє акробатів із жердиною виконують сво­єрідні циркові номери, а 11 музик гра­ють на різних інструментах – попереч­ній флейті, металевих тарілках, сур­мах, дзвонах, маленьких парних бара­банчиках. Тут можна побачити й вико­навців на інструментах, подібних до лютні та ліри.

Учені, «домалювавши» в уяві та ре­конструювавши на ескізі стерті фраг­менти фрески, висловили припущення, що на ній було також зображено пнев­матичний орган, за яким сидить орга­ніст, поклавши руки на клавіатуру. Двоє помічників стоять на міхах і за­качують у труби повітря. Дехто з дос­лідників вважає, що на фресці зобра­жено не київських музикантів, а при­дворний оркестр імператора Константина Багрянородного, який грав під час візиту до Візантії княгині Ольги. Отже, як з'ясувалося, назва «Скомо­рохи» не відповідає справжньому зміс­ту фрески, яка насправді є яскравим свідченням розвитку професійного му­зичного виконавства тієї доби. Під час походів князів супроводжу­вала так звана ратна музика. За часів Київської Русі у військових оркестрах застосовували такі інструменти:

■ духові - труби, роги, сурни, дудки (піпелі), окарини, кувички2;

■ духові язичкові - волинки або жалейки;

■ ударні - бубни, накри3, тарілки, дзвіночки.

Військові музиканти уславлювали князів, вітали послів іноземних дер­жав на офіційних прийомах. Музика лунала під час святкових трапез. Представники духівництва негативно ставилися до музичних розваг при дво­рі київських князів. Ось як оповідає про це «Києво-Печерський патерик»: «Однаждьі пришель преподобний кь Святославу и, войдя вь палату князя, онь увидель туть веселье. Вь присут-ствіи князя гуслярн шумно играли, потешая гостей. Преподобний сел на почетномь месте и, видя шумное веселье, поникь головою и сделался грустень. Наклонившись немного кь князю, он тихо и кротко замети ль: «Будеть ли ето во онной векь грядущій?» – Князь биль тронуть таковьшь замечаніемь, прослезился и велель играющимь прекратить игру. Сь зтого времени князь никогда не допускала шума и веселой гуслярной игрн, когда приходил кь нему преподобний Феодосій».


Читайте також:

  1. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства
  2. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства
  3. ЗАРУБІЖНА МУЗИКА XIX СТОЛІТТЯ .
  4. Конгломератна (Н-) форма
  5. Манера співу. Музика і танець в індійському кінематографі.
  6. Музика Давнього Китаю
  7. Музика і звукові ефекти
  8. Музика і театр.
  9. Музика та театр
  10. Музика та театр.
  11. Музика як мас-медіа
  12. Музика, живопис та архітектура




Переглядів: 2260

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ | Засоби вантажних і пасажирських перевезень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.