МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Музика як мас-медіаВид мас-медіа: радіомовлення Радіомо́влення — виробництво і розповсюдження аудіопрограм за допомогою електромагнітних хвиль, що поширюються передавальними пристроями і приймаються будь-якою кількістю приймачів. Сучасне радіомо́влення - це інформаційна галузь, яка стала глобальним засобом масової інформації, засобом впливу на громадськість. Важливість впливу радіо на громадську думку пов'язана сьогодні з його масовістю та з можливістю бути суб'єктом громадянської журналістики. Переваги радіомовлення Серед переваг радіомовлення можна виділити такі: - фоновість (ми постійно слухаємо радіо: вдома, в автомобілі, в офісі, і це дає нам змогу швидко приєднатися до цікавої інформації); - ненав'язливість рекламних повідомлень (як можна відзначити, то на радіо рекламі приділяється менше часу, ніж, наприклад, на телебаченні, тому у слухачів це не викликає супротиву); - передача інформації на рівні образів (радіо залишає слухачеві простір для візуального відтворення щойно почутої інформації) - прозорість інформації (радіо є найменш з-поміж інших ЗМІ чутливим до політичних «ігор»). Функції радіомовлення Як і для інших ЗМІ, для радіомовлення виділяють вісім функцій. 1. Інтеграція (підтримує функціонування суспільства, його входження в інформаційний простір);[1] 2. Соціалізація (пропагує певний стиль життя, а також моральні цінності); 3. Організація (спонукає людей до дії, до прийняття рішень); 4. Інформування (задовольняє потребу слухача в інформації) 5. Просвітництво (набуття нових знань); 6. Розважальна функція (допомагає відволіктися від щоденних проблем і просто відпочити); 7. Виховання (впливає на формування громадської думки); 8. Спілкування (засобом інтерактивного спілкування в ефірі дає змогу людям висловити свою точку зору на ту чи іншу проблему).
На думку авторів енциклопедії «Вікіпедія», музика (від грец. μουσική — мистецтво муз) — «мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовій (ритм), звуковисотній і тембровій шкалі». Вважається, що «музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики. Джерелами такого звуку можуть бути: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо». Нині прийнято класифікувати музичне мистецтво. Музичне мистецтво є дуже багатоманітним у своїх формах, що робить його класифікацію предметом мистецтвознавчих робіт. Існують різні способи класифікації музичного мистецтва. Типи музичного мистецтва Т. Чередниченко виділяє чотири основні типи музичного мистецтва: 1) музика фольклорного типу, що включає спектр явищ від архаїчного фольклору до його адаптацій на професійний лад; 2) музика розважального типу, що охоплює музичне мистецтво від середньовічних скоморохів та менестрелів до сучасної естради; 3) мистецтво канонічної імпровізації, що охоплює літургійні співи. 4) опус-музика (т. зв. академічна музика), одним з основних понять якої є «opus» — оригінальний музичний твір, зафіксований у нотному тексті.
Читайте також:
|
||||||||
|