Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Мас-медіа як ізолятор аудиторії

 

Трансформація свідомості суспільства відбулася на елементарному (атомарному – у розумінні Демокрита) рівні. Інструментом такої атомаризації є телебачення (як суспільно спрямовані сценарії) і телевізор (як річ, предмет оточення, предмет присутності, антураж і ознака соціального розшарування). Цікава закономірність сучасності випливає з означеної діади: чим престижніший телевізійний прийомник (телевізор як річ, предмет розкошу), тим більш ізольованим у суспільстві є індивід. Нашу думку підтверджують слова Ж. Бодрійяра: телебачення «є гарантією того, що люди не розмовляють один з одним і що, зіткнувшись із безмовним словом, вони виявилися гранично ізольовані один від одного».

Як нині, так і майбутньому комунікація як обмін інформацією є і може бути такою при умові безпосереднього відавання і сприймання інформації (незалежно від того, чи є телевізійний передавач/приймач). Ж. Бодрійяр наводить приклад аналізу ситуації травня 1968 року, коли фрнацузькі студенти підняли одинадцятимілйонний страйк проти бюрократичної системи споживацького суспільства і французької форми західного капіталізму. Дослідник наводить приклад функцій масмедіа у подіях 1968 року у Франції, стверджуючи думку про провідну роль зокрема телебачення. Автор повідомляє: «Справжні революційні медіа травня 68-го року – це стіни і слова на них, написи, зроблені за допомогою трафарету і плакатів у руках, сама вулиця, на якій слово береться і обмінюється; тобто все те, що є безпосереднім записом, все те, що давали і віддавали, що говорили і чим відповідали, все, що рухалося і, виявившись в одному місці і в одному часі, ставало взаємним і антагоністичним». Ж. Бодрійяр впевнений у тому, що під час подій травня 1968 року у Франції вулиця стала «формою, альтернативною і підривною по відношенню до всіх мас-медіа, оскільки на відміну від них всіх вона» була носієм повідомлень, що «залишаються без відповіді, що не об'єктивувався, мережею передачі на відстані, а простором, розміченим символічним обміном слова, слова ефемерного і смертного, яке не відбивається на платонічному екрані медіа». Дослідник констатував, що слово може загинути, «якщо його шляхом відтворення перетворити на окремий інститут, якщо за допомогою медіа з нього зробити просте видовище». Не варто, на наш погляд, суперечатися у такому випадку з Ж. Бодрійяром: дійсно, слово в медіа здатне стати соціальним існтитутом у «вустах» влади. Але живим воно буде тільки у випадку, коли воно буде мати відгук, відповідь. Таке положденя речей і є справжєньою комунікацією, а не замінником його завдяки телебаченню. Іншими лсовами, трансформація свідомості суспільства легше здійснюється через масмедіа при підтримці влади. Справжній обмін інформацією не підвладний офіційній владі і засобам медіа, які часто слугують їй в соціальному устрої на ім’я «держава». Так було завжди, так, на жаль, є, і так може бути у випадку, якщо людство не трансформує не тільки власну свідомість, але й власну поведінку, ставлення до оптимальної форми існування суспільства.

Підтримуючи теоретичні позиції Ж. Бодрійяра щодо відсутності у сучасних масмедіа справжньої комунікації із суспільством, наполягаємо на думці про те, що така розмежованість суспільства і медіа (зокрема телебачення) тягне до пагубної інмутаційної його трансформації. До речі, ізольованість телеглядачів-сусідів у великому багатоповерховому будинку є чудовою ілюстрацією майже абсолютної влади телебачення. Ж. Бодрійяр вважав, що «взаємність здійснюється через руйнування медіума як такого» і цитував Джеррі Рубіна (амеріканського громадського діяча і підприємеця, діяча антивоєнного руху 1960-х–1970-х, разом з Еббі Хоффманом лідером руху Йіппі) у зв’язку із цим: «Врешті-решт, ми зустрічаємося з нашими сусідами, коли разом з ними споглядаємо, як горить наш будинок». Згадана думка ще раз підтверджує наш висновок про те, що трансформаційні процеси не завжди пов’язані з мутацією суспільства. Часто ми спостерігаємо від такої трансформації суспільства, що хиріє перед телевізором, інмутацію.

 

 


Читайте також:

  1. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
  2. Аудиторії
  3. Вибір тепло ізоляторів для трубопроводів.
  4. Вплив телебачення на трансформацію свідомості аудиторії
  5. Гендерна педагогіка в аудиторії
  6. Електронні (інтернет) мас-медіа
  7. Загальний висновок: ефективність мовлення для неоднорідної масової аудиторії зумовлюється професійним формуванням моделі переконування, яка б включала різноманітні прийоми.
  8. Кіно (кінофільм) як мас-медіа
  9. Логіко-структурний аналіз конфлікту в мас-медіа. Чотири види конфліктів за В. Різуном. Причини медіаконфліктів.
  10. Мас-медіа і політичний стан суспільства
  11. Мас-медіа й ідеологія суспільства




Переглядів: 698

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Синергетичні прогнози на майбутнє | Мас-медіа як сцена

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.