Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






КАМЕРНО-ВОКАЛЬНА І ПІСЕННА ТВОРЧІСТЬ

Українська пісенна культура - од­не з найцінніших духовних надбань нашого народу. Неначе з бездонної криниці вона черпає нові мелодії, що линуть до людських сердець, звору­шуючи їх, не залишаючи байдужими до прекрасного, до добра.

Жанр солоспіву (романсу) привер­тав постійну увагу багатьох україн­ських композиторів. Продовжувача­ми традицій композиторів-класиків були В. Косенко (автор близько 60 ліричних солоспівів), Г. Майборода, Ю. Мейтус (цикли романсів на слова А. Малишка, В. Сосюри, Лесі Укра­їнки, М. Джаліля, Е. Межелайтиса, Р. Бернса).

Глибина і нетрадиційність задуму притаманна «Тихим пісням» В. Сильвестрова, які відтворюють у жанрі «во­кальної медитації» ідеї гармонії духу, пошуку ідеалу краси, сенсу життя.

Масова пісня - різновид музично-поетичної творчості, що поєднує у со­бі кілька мелодико-інтонаційних дже­рел: народну селянську й міську ро­мансову традиції, революційно-істо­ричні пісні, марші та гімни. Саме цей жанр гнучко й швидко відгукується на події суспільного життя, думки, по­чуття та мрії людей. У період громадянської війни й ре­волюції українські композитори ство­рювали пісні-заклики, пісні-марші. Патріотичний пафос, маршова урочи­стість, а інколи й глибока трагедійність вирізняють більшість стрілецьких пі­сень братів Б. і Л. Лепких, Р. Купчинського та М. Гайворонського («їхав стрілець на війноньку», «Чуєш, брате мій», «Гей, видно село»).

Надзвичайне поширення жанру ук­раїнської масової пісні припадає на 20 —30-ті роки. Оптимістичні за коло­ритом пісенні твори відображували в образній формі тогочасне життя, ро­мантизували й ідеалізували пореволюційну добу, слугували засобом маску­вання її страшних реалій (голоду, ре­пресій). На слова поетів П. Тичини, В. Сосюри, В. Блакитного, П. Усенка створювали пісні талановиті компози­тори К. Богуславський, П. Козицький, М. Вериківський, М. Коляда, Г. Верьовка, В. Верховинець та ін. Типовим зразком пісенної творчості того часу є твір Г. Верьовки «Ой чого ти, земле, молодіти стала» на народні слова.

Героїко-драматичні мотиви були провідними у пісенній творчості воєн­них і повоєнних років. Створені у цей

час пісні закликали до подвигу, до бо­ротьби із фашистськими завойовника­ми. З'являються пісні-клятви, пісні-прощання, пісні «полонянок», сати­ричні частівки, партизанські та пов­станські пісні, думи в стилі україн­ського народного епосу.

У 60-80-х роках у пісенній твор­чості посилюється ліричний струмінь, розширюється образо-тематичне і жанрове коло. Виникають пісні-спогади, урочисті гімни, ліричні пісні-романси про кохання, природу, красу життя, пісні-вальси, героїко-патріотичні балади й монологи. Популярна пісня активно пропагується засобами масової інформації, видаються чис­ленні пісенники, проводяться пісенні фестивалі й конкурси.

Значний доробок у розвитку пісенно­го жанру належить композиторові Ана­толію Кос-Анатольському(1909-1983). У своїй творчості він спирався на традиції старогалицької побутової культури. Такими, зокрема, є його елегійна й щира «Ой ти дівчино, з го­ріха зерня» на поезію І. Франка й за­пальна «Ой піду я межи гори», напи­сана в ритмо-інтонаційних традиціях гуцульського фольклору.

Платон Майборода(1918-1989) був митцем яскравої творчої індивіду­альності, людиною широкої і щирої душі. Він створив такі чарівні й неза­бутні мелодії, без яких важко уявити українську пісенну культуру другої половини XX ст. Задушевний автор­ський стиль знайшов яскраве втілення у піснях «Рідна мати моя», «Пісня про вчительку», «Київський вальс» та ін. Плідною була співтворчість компо­зитора з поетом А. Малишком, на вір­ші якого написано більшість його пі­сень. Остання - «Моя стежина» з'явилася за тиждень до смерті поета... Пісенно-романсова спадщина П. Майбороди становить понад 100 творів. Багато з них продовжують жити у пам'яті народній, бо стали справді на­родними. Понад дві сотні пісень створив відо­мий український композитор-пісняр Олександр Білаш(1931-2003). Серед них - балади громадянського звучан­ня, ліричні пісні-романси «Ясени», «Прилетіла ластівка», «Сніг на зеле­ному листі» на вірші М. Ткача. Улю­бленою для багатьох українців стала пісня «Два кольори» на слова Д. Пав-личка. У цьому творі з неперевершеною глибиною, передано філософію життя, в якому майже завжди поруч ідуть червоне й чорне, любов і журба. Символом «малої батьківщини» висту­пає у поезії полотняна сорочка, виши­та ненькою «червоними і чорними нит­ками», збережена у вирі життя.

Збагатили українську пісенну спад­щину чудові пісні «Осіннє золото» та «Києве мій» І. Шамо, «Чарівна скрип­ка» І. Поклада, «Степом, степом» та «Мамина вишня» О. Пашкевича, «Очі волошкові» та «Пісня з полонини» С. Сабадаша, «Чорнобривці» та «На калині мене мати колихала» В. Верменича.


Читайте також:

  1. БІОГРАФІЯ Й ТВОРЧІСТЬ
  2. Делегована правотворчість Англії.
  3. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського
  4. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського
  5. Законотворчість УНР і діяльність судів доби Директорії.
  6. Звісно ж, це забезпечує величезні можливості людського самопізнання, осягнення таких суто людських вимірів буття, як спілкування, моральність, творчість тощо.
  7. Іваницький А. Українська народна музична творчість, С.80.
  8. Інтелект, моральність та творчість у професійній діяльності
  9. ЛЕКЦІЯ 18. КУЛЬТУРА, ЦІННОСТІ, ТВОРЧІСТЬ
  10. НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
  11. НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ




Переглядів: 1968

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
СИМФОНІЧНА ТА КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА | Поп-музика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.