ТЕМА 3.МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІТА КООПЕРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ЯК ПРОВІДНА ФОРМА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Міжнародний поділ праці(МПП, international division of labor) – вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, який передбачає сталу концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах.

Загальний – розподіл праці між крупними сферами матеріального і нематеріального виробництва, такими як промисловість, с/г, транспорт, зв’язок тощо. Частковий – розподіл праці всередині крупних сфер за галузями та підгалузями, такими як важка і легка промисловість, тваринництво і землеробство, а також всередині них, наприклад, нафтодобування, металургія і автобудування в рамках важкої промисловості.Одиничний – розподіл праці всередині одного підприємства, при цьому підприємство трактується широко, як цикл створення закінченого товару.

Політика вільної торгівлі (free trade) - це політика мінімального втручання держави у зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Така політика базується на скасуванні будь-яких перешкод на шляху ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Митні органи при цьому виконують лише реєстраційні функції. Таку політику проводять країни з високим рівнем розвитку продуктивних сил, що дозволяє місцевим підприємцям витримувати конкуренцію.

Протекціонізм (protectionism) - це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання системи обмежень імпорту.

Політика протекціонізму захищає національних виробників, заохочує розвиток національного виробництва різних продуктів. З іншого боку, такаполітика може призвести до застійних явищ, оскільки послаблюється стимули до технічного прогресу, що у свою чергу, веде до падіння конкурентоспроможності національних товарів.

Тарифними методами є мита і тарифні квоти.

Мито (customs duty) – обов’язковий внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і який є умовою імпорту абоекспорту.

Тарифна квота (tariff quota) – різновид перемінних мит, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару: при імпорті в межах певної кількості товар оподатковується митом за базовою внутрішньоквотовою ставкою тарифу (within-quota rate), при перевищенні встановлених обсягів за більшою ставкою (over-quota rate).

Митна вартість товару (customs value) – ціна товару, яка нормально встановлюється на відкритому ринку між незалежним продавцем і покупцем, за якою він може бути проданий в країні призначення в момент пред’явлення митної декларації.

Митні збори– додаткові збори, що стягуються під час увезення товарів понад ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальність митниці тощо).

Тарифна ескалація (tariff escalation) – збільшення рівня митного оподаткування товарів зі збільшенням ступеню їх обробки.

Мита виконують три функції: фіскальну (наповнення бюджету), протекціоністську (захист внутрішнього ринку від надмірного імпорту), балансувальну (обмеження експорту стратегічної сировини або за низькими цінами).

Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгового обороту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, які дозволені до експорту або імпорту.

Квота (quota) – кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу.

Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності через дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу.

"Добровільне" обмеження експорту (voluntary export restraint) – кількісне обмеження експорту, яке базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або не розширювати обсяг експорту, прийнятого в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Контингент - кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару, який визначається кількістю або сумою і носить сезонний характер.

Вимога про вміст місцевих компонентів (local content requirement) – прихований метод торгової політики держав, яким законодавчо встановлює частку кінцевого продукту, котра повинна бути продукована національними виробниками, якщо такий продукт призначається для продажу на внутрішньому ринку.

Внутрішні податки та збори (domestic taxes and charges) – приховані методи торгової політики, направлені на збільшення внутрішньої ціни імпортного товару і скорочення тим самим його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Державні закупки – прихований метод торгової політики, який вимагає від державних органів і підприємств купувати певні товари тільки у національних фірм, навіть не дивлячись на те, що ці товари можуть бути дорожче імпортних.

Технічні бар’єри – приховані методи торгової політики, які виникають в силу того, що національні технічні, адміністративні і інші норми і правила побудовані так, щоб перешкоджати ввозу товарів з-за кордону.

Для вимірювання нетарифних методів переважно використовують один з таких індексів:

Індекс частотності (frequency index) – індекс, який показує частку тарифних позицій, покритих нетарифними обмеженнями. Переважно використовується для визначення рівня нетарифних обмежень, але не показує відносну важливість обмеження окремих статей імпорту та їх ефективність для економіки.

Індекс покриття торгівлі (trade coverage ratio) – показує вартісну частку експорту або імпорту, покриту нетарифними обмеженнями. Слабкістю цього індексу є те, що він недооцінює вплив найінтенсивніших нетарифних бар’єрів

Індекс дії на ціни (price impact index) – співвідношення ціни світового ринку і внутрішньої ціни на товар, імпорт або експорт якого підпадає під нетарифні обмеження. Недоліком цього індексу є те, що далеко не вся різниця між внутрішньою і світовою ціною на товар залежить від нетарифних обмежень.

Переважно для цілей співставності за допомогою одного з наведених індексів розраховують вартість нетарифних бар’єрів у вигляді еквівалента адвалерного мита. Наприклад, при імпорті м’ясних продуктів Японією, номінальний тариф на які становить всього 13%, нетарифні обмеження імпорту м’яса збільшували його ціну на японському ринку порівняно зі світовою ще на 161%.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теорія конкурентних переваг	\|	ТЕМА 4. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПОСЛУГ. МІЖНАРОДНА ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ВИРОБНИЧЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.