МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виробничі стратегії
Виробнича стратегія займає особливе місце серед функціональних стратегій підприємства, оскільки вона виступає як поєднуюча ланка між маркетинговими та ресурсними стратегіями підприємства. За допомогою виробничої стратегії ресурси підприємства поєднуються і перетворюються на продукт, який розробляється з урахуванням потреб і запитів споживачів. А для створеного товару розробляються підтримуючі маркетингові стратегії: цінова, збутова, комунікаційна тощо. Виробнича стратегія підприємства залежить, перш за все, від корпоративної стратегії, яка визначає загальний напрямок: розширення або скорочення виробництва, а також від ринкових стратегій підприємства: функціонувати на тому ж ринку, або освоювати новий. Рівень виробництва значною мірою формує конкурентну позицію і, навпаки, ринкові чинники впливають на зміст та характеристики виробничих стратегій (рис. 3.6).
Рис. 3.6 – Взаємозв’язок ринкових і виробничих стратегій Виділяють три базові стратегії виробництва: · повне задоволення попиту ринку: підприємство виробляє таку кількість товарів, яка необхідна ринку; при цьому запаси на складах готової продукції мінімальні, а витрати на її виробництво можуть бути високими через постійні зміни обсягів виробництва; · виробництво продукції з орієнтацією на перспективний попит: запаси певних товарів можуть накопичуватися, і реальні потреби ринку задовольняються за рахунок цього накопичення; · виробництво товарів з урахуванням реально існуючого мінімального попиту (песимістична стратегія): застосовується на ринку, де активно діють конкуренти, вимагає корекції стратегії маркетингу. Виробничі стратегії підприємства можна також класифікувати в залежності від концепції виробничого циклу: стратегія безперервного або дискретного виробництва; стратегія аналітичного або синтетичного виробничого процесу. В залежності від виробничої бази, що використовується, можна виділити наступні види виробничої стратегії: використання існуючого виробничого потенціалу; стратегії створення нового виробництва; стратегії змін у технологічному процесі; стратегії відносно організації виробництва (тип системи, спеціалізація, диверсифікація, конверсія, ритмічність виробництва, система управління якістю виробництва, система управління виробничими витратами тощо). Для всіх підприємств, а особливо для великих диверсифікованих підприємств, що виробляють декілька видів продуктів, принципове значення має досягнення переваги над конкурентами в сфері основного бізнесу (так званого стратегічного ядра) підприємства, до складу якого звичайно включають: виробництва, на які приходиться найбільша частина обороту підприємства; виробництва, з якими підприємство зв'язує своє майбутнє; виробництва, що визначають імідж підприємства (ті продукти, що зіграли особливу роль в історії підприємства, з якими більшість клієнтів ототожнюють його, що є предметом гордості колективу підприємства тощо). Сильне стратегічне ядро мають ті підприємства, у яких воно збігається, з так званим ядром компетентності. Під останнім розуміють суму умінь, знань, технологій тощо, що забезпечують конкурентні переваги даного підприємства в порівнянні з іншими. Для оцінки стану стратегічного ядра підприємства і вироблення рекомендацій з його посилення використовується матриця Хінтерхубера «конкурентоспроможність / значення виробництва» (рис. 3.7). В ідеалі всі 100% виробництва товарів і/або послуг підприємством повинні входити в ядро компетенції підприємства. У реальності так, звичайно, не буває: важко випереджати конкурентів абсолютно в усьому, що ти робиш. Такі види виробництв слід підтримувати і зміцнювати, ресурси виділяти їм в першу чергу. Для потреб менеджменту корисна і кількісна оцінка стану стратегічного ядра підприємства. Щоб її одержати, треба розрахувати частку виробництв, що входять до ядра компетенції, у всьому обороті підприємства. Як правило, якщо вона виявляється нижче 50% - це серйозна підстава для тривоги.
Рис. 3.7 - Матриця Хінтерхубера „конкурентоспроможність / значення виробництва” Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|