МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Висловлювання та операції над нимиЛогіка висловлювань Вступ Математична логіка - це наука, яка застосовує математичні методи для вивчення загальних структур (або форм) правильного мислення, а також предметом вивчення математичної логіки є процес доведення математичних теорем, самі математичні теорії. Давньогрецький філософ Аристотель (III ст. до н.е.) вперше розробив теорію дедукції (тобто теорію логічного висновку). Саме він звернув увагу на те, що в міркуваннях ми з одних тверджень виводимо інші, не виходячи з конкретного змісту тверджень, а з визначення взаємозв'язку між їх формами. Фреге (1879 р. - опублікував аксіоматичну теорію висновку). Складовою частиною математичної логіки є логіка висловлювань. Предметом вивчення алгебри висловлювань є висловлювання. Але алгебра висловлювань не ставить метою їх всебічне вивчення. З численних властивостей висловлювання алгебру висловлювань цікавить лише одне : істинне воно чи хибне. Під висловом розуміємо розповідне речення, про яке можна судити істинне воно чи хибне. Воно не може бути одночасно істинним і хибним. Домовимося позначати конкретні висловлювання великими латинськими літерами A, B, C, …, X, Y, Z, …(пропозиційні літери) з індексами або без них. Приклади: A1:{Київ – столиця України} A2:{Дніпропетровськ знаходиться на берегу Азовського моря} B1:{Число 100 парне} B2:{Число 100 кратне 3} C1:{7>4} C2:{Чехов – великий український поет} D:{Сніг білий} D1:{Саша любить Юлю} Не висловлювання {З Новим Роком!}, {Котра година?}, {Подзвони мені увечері}. Означення не є висловлюванням. В літературі є наступні позначення для істинних висловлювань: И, 1, Т(true), та для хибних: Л, 0, F (false). З елементарних висловлювань за допомогою операцій над висловлюваннями (або логічних зв'язок) будують більш складні висловлювання. 1. Заперечення висловлювання. Запереченням висловлювання Р називають нове висловлювання, яке позначається ¬Р (читається «не Р», або «невірно, що Р»), яке істинне, якщо Р хибне, та хибне, якщо Р істинне. Таблиця істинності
Наприклад: Р:«Дніпро впадає в Чорне море» ¬Р:«Невірно, что Дніпро впадає в Чорне море» Але правильне речення : «Дніпро не впадає в Чорне море», (перед присудком). 2. Кон'юнкція двох висловлювань. Кон'юнкцією двох висловлювань А та В називають нове висловлювання, яке позначається А&В або АΛВ (читається «А та В»), яке істинне в єдиному випадку, коли істинні обидва вихідних висловлювання, та хибне в інших випадках. Таблиця істинності
Практика повністю підтвердила, що саме такий розподіл значень істинності найбільше відповідає тому змісту, який надається в процесі розумової діяльності сполучному союзу "та". Наприклад: С2&D=0 3. Диз'юнкція двох висловлювань Диз'юнкцією двох висловлювань А і В називають нове висловлювання, що позначається АVВ (читається "А або В"), яке хибне в єдиному випадку, коли обидва висловлювання А і В хибні, і істинні в тих випадках, коли хоча б одна з них істинне. Таблиця істинності
Наприклад: АVВ=0 А={Сніг чорний}, В={7<4}. PVQ=1 P={Київ – столиця України}, Q={Сніг білий}. 4. Імплікація двох висловлювань. Імплікацією двох висловлювань називають нове висловлювання, що позначається А→В або А ⊃В (читається "якщо А, то В" або "з А випливає В" або "А досить для В" або "В необхідно для А" або "А спричиняє В"), яке хибне в єдиному випадку, коли А істинне, а В хибне, а в усіх інших випадках істинне. Таблиця істинності
А називається посилкою (антецедентом). В називається наслідком (консеквентом). Якщо ми виходили з істинної посилки і прийшли до хибного висновку, значить, ми неправильно міркували. Процес міркування (→) якраз і моделюється результатом операції А→В. «Якщо число кратне 5, то і його квадрат кратний 5»=1 Зокрема «Якщо 10 ділиться на 5, то 102 ділиться на 5»=1 «Якщо 11 ділиться на 5, то і 112 ділиться на 5»=1, так як для більшої переконливості друге висловлювання можна сформувати так: «Якщо б 11 ділилось на 5, то і 112 ділилось б на 5» «Якщо ти можеш перепливти Чорне море, то я - турецький султан.» (цілком нормальне "в життєвому сенсі" твердження). Або «Якщо перший доданок ділиться на 5 і другий доданок ділиться на 5, то їх сума теж ділиться на 5»=1. 5. Еквівалентність двох висловлювань. Еквівалентністю двох висловлювань А і В називають нове висловлювання, що позначається А≡В або А↔В або АóВ (читається: "А еквівалентне В" або "А необхідне і достатнє для В", "А тоді і тільки тоді, коли В", "А, якщо і тільки якщо В ") , яке істинне в тому і тільки в тому випадку, коли одночасно обидва висловлювання А і В або істинні, або хибні, а у всіх інших випадках - хибне. Таблиця істинності
«7>4»≡«Сніг білий»=хибне; «7<4»≡«Сніг рожевий»=істинне. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|