Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Загальна характеристика демографічних процесів в Україні.

Демографічна ситуація в Україні набула форми гострої кризи, тому що негативні зміни в кількісних показниках відтворення населення супроводжуються зниженням його якісних характеристик, зокрема погіршенням здоров'я. Демографічна криза є наслідком усього попереднього розвитку нашого суспільства. Протягом останніх десятиріч зросла захворюваність дорослого населення, збільшився загальний рівень смертності, знизилась середня тривалість життя. В окремих областях України

(Чернігівській, Сумській, Полтавській, Донецькій) рівень смертності значно перевищив рівень народжуваності. Продовжує залишатися негативним природний приріст населення України (1993р.-3,4%; 1992р.-2,0%; 1991р.-0,8%). Як наслідок, посилився процес старіння населення, тобто зменшення в його віково- статевому складі питомої ваги молодих вікових груп населення та збільшення кількості осіб у віці понад 60 років.

Україна належить до країн з низькою народжуваністю і плідністю. Загальний коефіцієнт народжуваності у 1992р. - 11,4 0/00; 1993р. - 10,8 0/00, в тому числі в містах -11,0 0/00, в селах – 12,5 0/00, що є найнижчим показником за всі минулі повоєнні роки. З усіх демографічних зон лише у західній (Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська обл.) коефіцієнти народжуваності перевищують республіканський показник. Це обумовлено меншим ступенем урбанізації території.

Вичерпна плідність, яка характеризується сумарним показником народжуваності у 1992р. становила 1,7 дитини, у тому числі в містах -1,5; селах - 2,2 дитини. Рівень народжуваності в Україні слід оцінювати як дуже недостатній, оскільки він не забезпечує простого відтворення населення – нетто – коеффіцієнт відтворення у 1992р., знизився до 0,791, в тому числі в містах до 0,699, у селах до 1,045.

Традиції багатодітності в Україні втрачені. Серед новонароджених переважають діти 1-ї та 2-ї черговості народження, у 1992р. вони становили близько 88% народжених. Зростають масштаби однодітності та бездітності. Більша частина народжених концентрується у матерів молодого дітородного віку. Несприятливий порівняно з містами віково - статевий склад населення сіл, зумовлений міграційними процесами, що призводять до зниження питомої ваги молоді, результується у більш низькому, ніж в містах, загальному коефіцієнті народжуваності при вищій інтенсивності дітонародження.

Зниження життєвого рівня населення призводить до значного збільшення розриву між потребами у підвищенні життєвого рівня населення і можливостями їх задоволення. Задоволення потреб у дітях конкурує із задоволенням інших потреб сім'ї. Тому більшість шлюбних пар різко обмежують дітородну активність, зберігаючи для себе таким чином перспективу більш високого середнього доходу на 1 людину, житлової забезпеченості тощо. Несприятливу динаміку народжуваності потрібно пов'язувати і з погіршенням екологічної обстановки. Після аварії на ЧАЕС частка молодих сімей утримуються від збільшення сім'ї через страх несприятливих генетичних наслідків.

Рівень смертності в Україні систематично підвищується. У 1993 р. загальний

коефіцієнт смертності становив 14,2 0/00 на 1000 населення, що на 5% більше порівняно з 1992р. і на 10% більше 1990р. Загальний рівень смерності у сільській місцевості майже на 55% перевищив цей показник у містах.

Характерною ознакою демографічної кризи стала реальність депопуляційної перспективи у масштабах всієї держави. Природне зменшення кількості населення у 1991р. – 39,1 тис.осіб; 1992р. – 97,1 тис.осіб; а в 1993р. –176 тис. осіб. Депопуляція, що почалася в селах у 1979р. з року в рік поглиблюється, а в 1991р. вона почала поширюватись і на міське населення.

Посилює неблагополуччя у демографічній сфері безпрецедентне для мирного часу скорочення середньої тривалості життя, яке з 1987р. до 1993р. склало у чоловіків близько 3-х років, у жінок – 2 роки. На початку 80-х років 15-річна тенденція скорочення середньої тривалості життя змінилась тенденцією її стагнації та повільного зростання. У 1985 – 1987 рр. ця тенденція дещо посилилася внаслідок антиалкогольної компанії. Усього за два роки середня тривалість життя зросла на 1,3 р. у чоловіків і на 0,6 р. у жінок.

Еффект антиалкогольної компанії був нетривалим, а з кінця 80-х років відновилися негативні тенденції смертності: відбувається зростання вікових ймовірностей смерті у чоловіків, починаючи з 15 років. Середня тривалість життя у 1992р. порівняно з 1987р. скоротилася на 3 роки у чоловіків і на 1,4 р. у жінок. Понад 85% усіх летальних випадків пов'язано з хворобами системи кровообігу, злоякісними новоутвореннями, нещасними випадками, отруєннями і травмами, хворобами органів дихання.

Скорочення тривалості життя: перша причина смерті – хвороби системи кровообігу: 1990-1991рр. – 9,2 р. – чоловіки; 7,7 р. – жінки; друга причина смерті – злоякісні утворення: 5,9 р. – чоловіки; 4,5 р. – жінки; третя причина смерті – травматизм і нещасні випадки: 6,2 р. – чоловіки і 3,2 р. – жінки. За період 1986 – 1992рр. – ця причина обумовила 9% смертей серед усього населення. Четверта причина смерті –хвороби органів дихання: 3,5 р. – чоловіки; 1,3 р. – жінки.

Аналіз причин смертності у працездатному віці показує, що головною причиною смерті у чоловіків в 1992р. були: травми та отруєння - 33,9% усіх смертей; хвороби кровообігу - 29,1%; новоутворення - 21%. Структура причин смерті жінок (15-54 роки): новоутворення – 30,7%; хвороби кровообігу – 24,9%; нещасні випадки, отруєння і травми – 22,7%. При цьому особливо зросла смертність від отруєнь алкоголем, збільшилася кількість самогубств, особливо в Чернігівській, Сумській, Кіровоградській, Полтавській областях. Все це є прямим відображенням

несприятливої соціально-економічної ситуації в суспільстві.

Нині Україна за тривалістю життя чоловіків посідає 29-те місце в Європі, 49-те в світі; а жінок відповідно - 27-ме та 39-те. Тривалість життя населення в Україні на початку 90-х років (чоловіки - 63,9р., жінки - 73,8р.) не досягла навіть того рівня, з якого у 1964 -1965рр. почалося її скорочення (чоловіки – 67,8р.; жінки –74,6р.). Розвинені країни, які в той час мали такі самі показники тривалості життя, здійснили значний стрибок і Україна зараз відстає від них на 8-10 років (життя чоловіків), 4-7 років (життя жінок).

Україна за рівнем смертності немовлят перебуває на 4-у місці серед держав, які розташовані на території колишнього Союзу – після Литви, Білорусі, Естонії та на 47-у місці серед країн світу. В Японії – країні з найбільшою тривалістю життя на 1000 народжених у віці до 1 року помирає – 4,5. Коефіцієнт смертності немовлят в Україні в 1990р. становив 12,9 0/00; 1991р. – 13,9 0/00; 1992р.-14 0/00; 1993р. – 14,4 0/00, причому в містах в тому числі – 13,8 0/00, а в селах – 14,4 0/00. Традиційно розглядають неонатальну (0-27 днів) – 7,6% та постнеонатальну (28-364дні) – 6,3% смертності. В перший період переважають ендогенні причини смерті, а в другий – екзогенні. Перша причина частіше зустрічається в містах, друга в селах (8,5% і 5%); (8,7%, і 6,0%).

Основними причинами смертності немовлят в Україні були: хвороби новонароджених –37,8%, природжені аномалії – 27,0%; хвороби органів дихання – 10,5%; інфекційні та паразитарні захворювання – 6,4%; а також нещасні випадки і травми. Від названих причин у 1991-1992 рр. померло 88,4% немовлят.

Мертвонароджуваність у 1992 р. склала – 7,9 0/00. Причини: внутрішньоматкова гіпоксія та асфікція під час пологів – 71,7%; природжені аномалії –15,5%; синдром дихальних розладів. Одним з чинників, що впливають на здоров'я новонароджених, є несприятливе зовнішнє середовище, виробничі шкідливості матері. 15% жінок, що втратили дітей у перитональний період, мали шкідливі та важкі умови праці; 5% -шкідливі звички (алкоголізм, паління, наркоманія); 4,1% - постраждалі від ЧАЕС.

Природжені вади розвитку в Україні вийшли на 2-е місце в структурі захворюваності та смертності дітей 1-го року життя. В 1992р. народилося 14 тисяч 672 дитини з природженими аномаліями. Природжені захворювання в 25% зумовлюють мертвонародження та смертність. Доведено, що частота природжених вад розвитку на екологічно забруднених територіях у 2-3 рази вища, ніж в інших регіонах.

У структурі природжених вад розвитку новонароджених на 1-му місці – кістково-м'язові деформації -16,7%; на 2-му – вади серцево-судинної системи - 13,1%; на 3-му- вади розвитку кінцівок - 11,6%; на 4-му – вади розвитку статевих органів - 7,9%; нервової системи - 6,3%; хромосомна патологія –5,6%.

Досить поширеними є інфекції, що впливають на геном людини: хламідії, мікроплазми, уреоплазми. Частіше спостерігаються у людей з первиннним імунодефіцитом, що викликає вторинний імунодефіцит. В Україні створено медико-генетичну службу, яка щорічно надає консультативну допомогу близько 60 тис. сімей. У 1992р. перервано 1360 вагітностей у зв'язку з діагностуванням вад розвитку плоду за допомогою ультразвукового скринінгу.

 

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  7. Автокореляційна характеристика системи
  8. Автоматизація виробничих процесів
  9. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  10. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  11. АРХІТЕКТУРА НАРОДНОГО ЖИТЛА В УКРАЇНІ.
  12. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3




Переглядів: 1170

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Демографічні показники в характеристиці здоров'я населення. | Лекція 4 Екологія світових людських популяцій Населення на порозі ХХІ сторіччя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.048 сек.