Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Лекція 4 Екологія світових людських популяцій Населення на порозі ХХІ сторіччя

Окремі вчені, як і експерти ООН, прогнозували збільшення чисельності населення Землі в 2-3 рази з 1980 по 2000 рік. Але ці прогнози не підтвердились. Замість очікуваних 10-15 млрд. чоловік чисельність населення Землі в 1997 році досягла тільки 6 млрд. Темпи приросту населення у світі знизилися і складають щорічно 75-77 млн. чоловік. Демографи вважають, що людство в ХХІ ст. перейде від нерегульованої високої до низької регульованої народжуваності. Значно знизиться загальна смертність і неухильно зростатиме середня тривалість життя. Зросте соціальна й територіальна рухливість населення, посилиться урбанізація (особливо за рахунок Африки, ряду країн Азії й Латинської Америки).

Експерти вважають, що смертність у світі порівняно з 1950 р. до 2010 р. зменшиться вдвічі (з 18.9 до 9 %). Середня тривалість життя в розвинутих країнах до 2010 р. буде 73.7 р., а в країнах, що розвиваються, – 62.5 р. Тривалість життя жінок до 2010 р. в країнах буде на 7.3 року більшою, ніж у чоловіків, а в країнах, що розвиваються, – на 2.5 року.

Зростання тривалості життя призведе до того, що у 2000 р. людей, старших 60 років, буде в світі 10.2%. Частка міського населення у світі до 2000р. складатиме 57%, у тому числі в Азії – 40, Африці – 42, Європі – 76, Латинській Америці – 76, Північній Америці – 83 та Австралії й Океанії – 83%.

Чисельність населення, яке проживатиме в містах, до 2010 р. подвоїться, а кількість міст - мільйонерів досягне 433.

На сьогодні у світі склалась парадоксальна ситуація. У високо-розвинутих країнах мешкає 25% світового населення, на яке припадає 80% світового багатства. Водночас на 75% населення планети, яке мешкає у країнах третього світу,

залишається тільки 20% світових багатств. У розвинутих країнах, де населення не зростає, успіхи в розвитку економіки призводять до збільшення валового національного продукту на душу населення і прямо позначаються на життєвому рівні населення. Водночас у країнах третього світу матеріальні блага (а темпи їх приросту нижчі, ніж у високо-розвинутих в індустріальному відношенні країн) повинні розподілятись між усе більшим і більшим числом людей. Це призводить до зниження рівня життя. Загальна світова заборгованість країн третього світу перевищує 1 трлн. доларів.

Кількість дітей у подружніх пар залежить переважно від двох факторів: від бажання мати певну кількість дітей і від доступних ефективних протизаплідних засобів. При цьому, крім кохання й достатку, на рішення подружньої пари впливає соціальне й економічне середовище, які в індустріальному та аграрному суспільстві відрізняються за рядом об'єктивних причин: аграрне суспільство віддає перевагу багатодітній родині, а індустріальне – невеликій родині. У сільському господарстві на родинній фермі діти – цінні помічники, тоді як в умовах міста дитина не тільки не може зробити свій внесок в економіку родини, але, навпаки, потребує великих витрат на продукти харчування, одяг та освіту.

Оскільки в місті більше можливостей отримати освіту і зробити кар'єру, молоді люди пізніше обзаводяться сім'єю і тому пропускають самий сприятливий період для народження дітей. Водночас в аграрному суспільстві значно менше професійних можливостей. Тому люди тут рано одружуються і обзаводяться численним потомством.

Суттєвий вплив на народження дітей має й положення жінки в аграрних країнах. Тут жінки в більшості випадків зайняті вихованням дітей і турботою про сім' ю. В індустріальних країнах, де поширений рух по захисту прав жінок, вони мають близькі до чоловіків права і можливості. В аграрних країнах впливовішою є релігія, яка теж виступає за велику сім'ю. Нарешті, бажання обмежити число дітей важко здійснити, якщо недоступні й ефективні контрацептиви. У країнах третього світу, особливо в сільській місцевості, вони – рідкість.

Група експертів ООН з проблем народонаселення зробила ретельний аналіз ситуації і прийшла до висновку: якщо народонаселення буде й надалі продовжувати зростати такими ж темпами, то досягнення економічного розвитку суспільства будуть зведені нанівець. Необхідно суттєво знизити народжуваність.

Більше ніж 100 країн, що розвиваються, на які припадає 95% населення Землі, сьогодні здійснюють програми з планування сім'ї. Завдання розвинутих країн - надати

їм можливу підтримку, особливо молоді (до 20 р.), на яку припадає більше половини населення цих країн. Від рівня її освіти й розуміння проблеми залежить майбутнє планети.

На сьогодні діяльність служб планування сім'ї проводиться за такими напрямками: консультації подружніх пар з біології розмноження і раціонального використання різних контрацептивів; забезпечення протизаплідними засобами; консультації з питань здоров'я матері й дитини; ознайомлення з користю для здоров'я перерв між вагітностями і доцільністю вигодовування дітей материнським молоком; основні знання про аборти як небажані, хоча в окремих випадках необхідні, засоби і про їх безпеку в умовах лікарні.

Таїланд може бути добрим прикладом успішної діяльності служб планування сім'ї. У цій країні період з 1960 по 1990 рік коефіцієнт народжуваності знизився з 7 до 2.4. Відсоток статевозрілих таїландців, які використовують сучасні протизаплідні засоби, сьогодні один з найвищих у світі.

Ряд країн, що розвиваються, як доповнення до програм планування сім'ї вводять додаткові системи стимулів і санкцій, які регулюють народжуваність. Типовим прикладом може бути найбільша за чисельністю населення країна світу – Китай. Була поставлена мета – сім'я з однією дитиною. Такі сім'ї мали цілу систему соціальних і медичних пільг. Санкції за надмірну кількість дітей передбачали повернення раніше отриманих пільг, різні штрафи. Програма виявилась досить ефективною. У період з 1970 по 1993 рік коефіцієнт народжуваності в Китаї знизився з 4.5 до 2.4. Проте такі програми повинні враховувати настрій населення. Інакше це може призвести до соціального протесту. Так в Індії уряд був повалений внаслідок здійснюваної ним політики стерилізації населення.

Середній коефіцієнт народжуваності у розвинутих країнах більше ніж удвоє нижчий, ніж у слаборозвинутих. Максимальний він у десяти країнах Африки – більш ніж 500/00, мінімальний - менше 120/00 – у ряді європейських країн (ФРН, Данії, Італії, Швеції, Швейцарії, Люксембурзі). Коефіцієнт загальної смертності у розвинутих країнах і тих, що розвиваються, за останні роки майже зрівнявся.

На рівень загальної смертності суттєво впливає вікова структура співвідношення дітей і людей похилого віку, які не беруть участі у відновленні населення, але значно більше – дитяча смертність. Якщо у середньому по світу вона складає понад 85 на 1000 народжених, то в країнах, що розвиваються, – 93, а в розвинутих – усього 20. Вона сильно коливається по регіонах: Африка – 120, Азія – 90, Латинська Америка – 65. Рекордна смертність – понад 200 – відзначена у таких африканських країнах, як Сьєрра-Леоне, Буркіна-Фасо, Того. У більшості країн Азії, Африки і Латинської Америки коефіцієнт природного приросту сьогодні перевищує 20, тоді як країни Північної Америки та Європи мають природний приріст менше 10.

Ще на початку ХХІ сторіччя в Європі тривалість життя населення дорівнювала всього 35 рокам, сьогодні – в країнах Західної Європи, Північної Америки, Японії і деяких інших країнах – 70-75 років, у Латинській Америці – 64, в Азії – 58, в Африці – 51 рік. Причому майже повсюдно чоловіки живуть менше за жінок. Це пов`язано з особливостями способу життя чоловіків, насамперед, з менш рухливим способом життя в побуті, вживанням алкоголю й тютюну, а також меншою стійкістю чоловічого організму до стресів.

Основна умова добробуту людства – забезпечення людей повноцінним харчуванням. Т.Мальтус (1878) пророчив, що оскільки кількість населення збільшується за геометричною прогресією, то це призведе до масового голоду. Однак двохсотрічний досвід свідчить про неспроможність даної теорії, оскільки як двісті років тому, так і зараз, відсоток голодуючого населення залишився майже незмінним (10-20%).

Збільшення виробництва сільськогосподарських продуктів за останні роки відбувалося з таких причин: а) освоєння нових орних угідь; б) зростання обсягу використання добрив та пестицидів; в) розвиток зрошення; г) використання нових сортів рослин, які при індустріальній технології дають у 2-3 рази вищі врожаї.

Деякі перспективи виходу з кризи експерти бачать у використанні для виробництва продуктів харчування досягнень біотехнології та генної інженерії. Перспективним є також використання в їжу нетрадиційних джерел білків. Недостатньо використовує людина й можливості Світового океану, прісних водоймищ та ін.

Важливим фактором оптимізації харчування може стати раціональне використання продуктів, застосування науково обгрунтованих норм харчування. Нераціональним є використання зерна на корм худобі, оскільки при переході з одного трофічного рівня на інший втрачається 90% продукту (вихід м'ясопродуктів і відходів становить 10% від корму, який був втрачений). У цьому плані вегетаріанство є вирішенням проблеми харчування ще для 2-3 млрд.чоловік.

Експерти вважають, що найефективнішим засобом боротьби з голодом є інвестування економіки країн, що розвиваються, оптимізація сільськогосподарського виробництва в них, і в зниженні народжуваності.


Читайте також:

  1. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  2. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
  3. Адреси світових товарних бірж в інтернеті
  4. Аналіз диференціації населення за доходами
  5. Антропологічні особливості давнього населення території України
  6. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
  7. Біомаса - Кількість живої речовини на одиниці площі чи об'єму місцеперебування в момент спостереження. Визначається сумою біомаси усіх популяцій, що населяють дану екосистему.
  8. Блок 5. Доходи та рівень життя населення.
  9. ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ НА НАЦІОНАЛЬНИХ, МІЖНАРОДНИХ І СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ
  10. Вартість робочої сили і доходи населення
  11. Вартість робочої сили. Рівень життя й доходи населення
  12. ВВП та добробут населення




Переглядів: 487

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальна характеристика демографічних процесів в Україні. | Загальна характеристика демографічних процесів в світі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.