Системи мережних адрес

2.4.1 Регіональна Система Імен

Числові адреси підходять для зв'язку машин, люди ж віддають перевагу іменам. Дуже непросто розмовляти, використовуючи машинну адресацію (як би це звучало: "192.112.36.5 обіцяє незабаром... "?), ще складніше запам'ятати ці адреси. Тому комп'ютерам у Internet для зручності користувачів були надані власні імена. Усі додаткиInternet дозволяють користуватися системними іменами замість числових адрес.

Звичайно, таке іменування має свої власні проблеми. Насамперед, слід переконатися, що ніякі два комп'ютери, включені в мережу, не мають однакових імен. Необхідно також забезпечити перетворення імен у числові адреси.

На початку-існуванняInternet, завдяки її невеликому розміру, мати справу з іменами було досить просто.NIC (NetworkInformationCenter) створив реєстратуру. Можна було надіслати запит і у відповідь висилався список імен і адрес. Цей файл, називався "liest file" (файл робочих ЕОМ), регулярно поширювався по всій мережі розсилався всім машинам. Імена були простими словами, усі були єдиними. Якщо ви використовували ім'я, ваш комп'ютер переглядав цей файл і підставляв замість імені реальну числову адресу. Так само, як працює телефонний апарат із вбудованим списком абонентів. Усім комп'ютерам вистачало простих імен.

Але по мірі розвитку і розширення Internet зростала кількість користувачів, хостів, а тому збільшувався і згаданий файл. Виникали значні затримки при реєстрації й одержанні імені новим комп'ютером, стало важко знаходити імена, які ще ніхто не використовував, занадто багато мережного часу витрачалося на розсилання цього величезного файлу усім машинам. Стало очевидно, - щоб справитися з такими темпами змін і росту мережі, потрібна розподілена оперативна система, що спирається на новий принцип. Така система була створена, її назвали доменною системою імен -DNS (DomainNameSystem), а спосіб адресації способом адресації за доменним принципом.DNS іноді ще називають регіональною системою найменувань.

2.4.2 Структура регіональної системи імен

Доменна система імен - це метод призначення імен шляхом передачі мережним групам відповідальності за їх підмножину імен. Кожен рівень цієї системи називається доменом. Домени в іменах відокремлюються друг від друга крапками, наприклад: wvw.altavista.com, pliys.chsu.cv.ua, www.sacura.nct.У імені може бути різна кількість доменів, але практично їх не більше п'яти. По мірі прямування по доменам зліва направо в імені, кількість імен, що входять у відповідну групу, зростає.

Першим в імені знаходиться назва робочої машини - реального комп'ютера зIP-адресою. Це ім'я створено і підтримується групою, до якої він відноситься. Група входить у більш значний підрозділ (наприклад, міське об'єднання), що у свою чергу, є частиною національної мережі (наприклад, мережі країн колишнього СРСР, домен su).Для США найменування країни за традицією опускається, там найбільш значними об'єднаннями є мережі освітніх (cdu),комерційних (com),державних (gov),військових (mil)заснувань, а також мережі інших організацій (org)і мережні ресурси (net).

Група може створювати або змінювати будь-які підлеглі їй імена. Якщо chsuвирішить поставити інший комп'ютер і назвати його math,він ні в кого не повинен запитувати дозволу, усе, що від нього потребується, - це додати нове ім'я у відповідну частину відповідної всесвітньої бази даних, і, рано чи пізно, кожний, кому буде потрібно, дізнається про це ім'я. Аналогічно, якщо в Чернівцях вирішать створити нову групу, наприклад,schools,вони (доменcv)можуть це зробити також, ні в кого не питаючи ніякого дозволу. І тоді, якщо кожна група притримується таких простих правил і завжди переконується, що імена, які вона привласнює, єдині в множині її безпосередніх підлеглих, то ніякі дві системи, де б ті ні були в мережі Internet, |ІС зможуть мати однакових імен.

Ця ситуація цілком аналогічна ситуації з присвоєнням географічних назв - організацією поштових адрес. Назви всіх країн відрізняються. Різняться назви всіх областей, республік у федерації, і ці назви затверджуються в державному масштабі з центру. У республіках - суб'єктах федерації - вирішують питання про назви районів і округів, у межах однієї республіки вони відрізняються. Аналогічно з містами і вулицями міст. У різних містах можуть бути вулиця з однаковими назвами. Це вулиці різних міст, і їх не переплутати (пам'ятаючи про міста). У межах одного населеного пункту вулиці обов'язково мають різні назви, причому іменування цих вулиць цілком і повністю під відповідальністю і керівництвом відповідного центрального органа даного населеного пункту (мерії, сільради, міськради). Таким чином, поштова адреса на основі географічних і адміністративних назв однозначно визначає пункт призначення.

Оскільки internet - мережа світова, був потрібний також спосіб передачі відповідальності за імена усередині країн їм самим. Зараз прийняте дволітерне кодування держав. Так, наприклад, домен Канада називається са, Україна - uа, екс-СРСР - su, США - us і т.д. Усього кодів країн майже 300, із котрих біля 100 має комп'ютерну мережу того або іншого роду.

2.4.3 Пошук адреси за доменним іменем

Всі комп'ютериInternet спроможні користуватися доменною системою. І працюючий у мережі комп'ютер завжди знає свою власну мережну адресу.

Коли ви користуєтеся ім'ям, наприклад,phys.clisu.cv.ua, комп'ютер повинен перетворитийого на адресу. Для цього він починає запитувати допомогу уDNS-серверу. Це вузли, робочі машини, що володіють відповідною базою даних, в обов'язки яких входить обслуговування такого роду запитів.DNS-сервер починає обробку імені з правого його кінця і рухається по ньому вліво, тобто спочатку проводиться пошук адреси в найбільшій групі (домені), потім поступово звужує пошук. Але для початку опитується місцевий вузол на предмет наявності у нього потрібної інформації. Тут можливі три випадки:

1. Місцевий сервер знає адресу, тому, що ця адреса утримується в його частині всесвітньої бази даних. Наприклад, якщо ви під'єднані до мережі Інституту Фізики Високих Енергій, то ваш місцевий сервер повинен мати інформацію про всі комп'ютери локальної мережі цього інституту (mx, desert, ixwin і т.д.);

2. Місцевий сервер знає адресу, тому, що хтось нещодавно вже запитував її. Коли запитується адреса, серверDNS зберігає її у себе в пам'яті якийсь час, саме на випадок, якщо хтось ще захоче взнати пізніше ту ж адресу - це підвищує ефективність системи;

3. Місцевий сервер адреси не знає, але знає як її з'ясувати.

Як місцевий сервер може дізнатися запитану адресу? У його-прикладному або системному програмному забезпеченні є інформація про те, як зв'язатися з кореневим сервером. Це сервер, що знає адреси серверів імен вищого рівня (самих правих в імені), тут це рівень держав (рангу домену ви). У нього запитується адреса комп'ютера, відповідального за зону ви. Місцевий Б-сервер зв'язується з цим більш загальним сервером і запитує в нього адресу серверу, відповідального за домен ihep.su. Тепер вже опитується цей сервер і в нього запитується адреса робочої машини mх.

Насправді, для підвищення ефективності, пошук починається не з самого верха, а з найменшого домену, у який входите і ви, і комп'ютер, ім'я якого ви запитуєте. Наприклад, якщо ваш комп'ютер має ім'я nonlin.mipt.su, то опитування почнеться (якщо ім'я не з'ясується відразу) не з усесвітнього серверу, щоб взнати адресу серверу групи ви, а відразу з групи ви, що відразу скорочує пошук і за обсягом, і за часом.

2.4.4 Зауваження по регіональній системі імен

Поширено декілька помилок, із якими ви можете зіткнутися, маючи справу з іменами. Приведемо декілька вірних твер'джень у якості опорних, щоб застерегти від них:

• Частини доменного імені говорять про тс, хто відповідальний за підтримку цього імені, тобто в чийому підпорядкуванні-веденні воно знаходиться. Вони можуть взагалі нічого не повідомляти про власника комп'ютера, що відповідає цій ІР-адресі, або навіть (незважаючи на коди країн), де ж ця машина знаходиться. Цілком можливо мати в Антарктиді машину з ім'ямinr.msk.su.

• Частини доменного імені навіть не завжди вказують локальну мережу, у котрій розташовано комп'ютер. Часто доменні імена і мережі перекриваються, і жорстких зв'язків між ними немає: дві машини одного домену можуть не належати одній мережі. Наприклад, системи mx.decnct.ihcp.su і ms.decnet.ihcp.su можуть знаходитися у зовсім різних мережах.

• У одного комп'ютера може бути багато імен. Зокрема, це вірно для машин, які надають які-небудь послуги, що у майбутньому можуть бути переміщені під опіку іншої машини. Коли ці служби будуть переміщені, те ім'я, під котрим ця машина виступала в якості такого серверу, буде передано повій машині-серверу разом із послугами, а для зовнішніх користувачів нічого не зміниться. Тобто вони будуть продовжувати користуватися цією службою, запитуючи її по тому ж імені, незалежно від того, який комп'ютер насправді займається обслуговуванням. Імена, за змістом стосовні до служби, називаються "канонічними іменами" (cnamcs). У Internet вони зустрічаються досить часто.

• Для зв'язку імена необов'язкові. Як-небудь вам прийде повідомлення: "адресат невідомий", що означає, щоInternet не може перетворити використане вами ім'я в число, - ім'я більш недієздатне в тому вигляді, у якому його знає ваш комп'ютер. Одного разу одержавши числовий еквівалент імені, ваша система перестає використовувати для зв'язку на машинному рівні доменну форму адреси.

• Запам'ятовувати краще імена, а не числові адреси. Декому здається, що система імен це "ще одна ланка в ланцюгу, що може вийти з ладу". Але адреси прив'язані до конкретних вузлів мережі. Якщо комп'ютер, що надає які-небудь послуги, переноситься з одного будинку в інше, його мережне розташування, а значить і адреса, швидше за все зміняться. Ім'я ж змінювати не потрібно. Коли адміністратор привласнює нову адресу, йому потрібно тільки обновити запис імені в базі даних так, щоб ім'я вказувало на нову адресу. Оскільки ім'я працює як і раніше, вас цілком не повинно турбувати те, що комп'ютер розташований вже в іншому місці.

• Регіональна система імен, можливо, і виглядає складно, але це одна з тих складових, що роблять спілкування з мережею більш простим і зручним, Безсумнівна перевага доменної системи полягає в тому, що вона розбиває Internet на набір цілком доступних для огляду і керованих частин. Хоча мережа включає мільйони комп'ютерів, усі вони пойменовані, таіменування це організовано в зручній раціональній формі, що спрощує роботу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прикладне забезпечення	\|	Типи доступу до Internet

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.