Як відомо, енергія вимірюється як потужність, що споживається за час t:
.
При цьому для активної енергії:
,
для реактивної енергії:
Енергія вимірюється за допомогою тих же схем, що й потужність, тільки замість ватметрів у ланцюги включають лічільники.
В основному застосовують лічільники індукційної системи, які як і ватметри, можна вмикати через вимірювальні трансформатори. Індукційний лічильник активної енергії – прилад інтегрувальний. Швидкість обертання диска лічильника пропорційна потужності навантаження кола, а кількість обертів – витраті активної енергії у навантаженні.
Для визначення похибки приладів індуційної системи зрівнюються дійсна та
номінальна постійна лічильника.
Номінальна (фабрична) постійна :
де W – енергія, яку має рєеструвати лічильник за n обертів диску;
n – кількість обертів диска лічільника;
Со – число, яке записане на ліцьовому боці панелі лічільника.
Наприклад:
.
Дійсна постійна лічільника визначається шляхом досліду, при замірюванні спожитої енергії при кількості обертів n за час t:
;
Відносна похибка лічільника :
;
Для обліку енергії, спожитої трифазними ланцюгамии застосовують одно- , двох- та трьохдискові лічільники. Для трифазного симетричного ланцюга застосовують однодискові одноелементні лічільники.
Для трипроводного несиметричного ланцюга застосовують однодискові двохелементні лічільники, у яких дві пари елементів впливають на один і той же диск.
Недолік таких лічільників – взаємний вплив елементів одне на одного. Помилку виключають застосуванням дводискових двохелементних лічільників.
Для чотирьохпровідних ланцюгів застосовують трьохелементні двохдискові або трьохелементні трьохдискові лічільники.
На електричних схемах лічильники зображуються аналогічно відповідним ватметрам, але на відміну від них, позначаються іншими буквами: РІ – лічильник активної енергії; РК – лічильник реактивної енергії.