Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Вимірювання

Порівняння

Методи емпіричного пізнання

(пряме та непряме)
описування описування як класифікація зібраних даних та описування теоретичних положень

експеримент (пошуковий, перевірочний, здійснюючий)

Коли факти здобуті та певною мірою впорядковані, виникає необхідність їх подальшого інтелектуального опрацювання; це здійснюється на проміжному рівні наукового пізнання, який умов­но можна назвати рівнем інтелектуального опрацювання фактів. Тут на перший план виходять деякі загальнологічні інтелектуальні процедури, проте в науці вони також здійснюються чітко, ретель­но контрольовано, із застосуванням спеціальних операціональних засобів (наприклад, апарату математичної логіки).

Отже, тут фігурують методи: аналіз та синтез; індукція та дедукція; формалізація; ідеалізація.

Зазначені методи ми досить часто (іноді стихійно) застосовує­мо в повсякденному життєвому досвіді. У науці вони, як було зазна­чено, мають чітке процедурне розроблення. Використання ідеалізації та формалізації підводить до математичного опрацювання фактів. Усі ці методи приводять до виникнення теоретичного рівня науко­вого пізнання. Завдання наукових теорій — опис, окреслення певної предметної сфери реальності через виявлення й суттєвих, необхід­них, важливих зв 'язків, функцій,відношень. Тому теорія досить час­то починається з відкриття законів досліджуваної сфери.

 

аналіз: розкладання фактів на їх елементарні складники

синтез: поєднання елементарних складників у складне цілісне явище

Основні методи опрацювання фактів

індукція: рух думки від окремих (часткових) фактів до ідей (узагальнень)

дедукція: рух думки від загальних ідей до фактів (індивідуальних тверджень)

ідеалізація: доведення параметрів певних фактів або явищ до гранична можливих меж: для виявлення певної якості в найповнішому варіанті (вигляді)

формалізація: застосування символічних позначень для виявлення однорідних одиниць (рис) фактів

Результатом теоретичного пізнання постають наукові теорії - система раціонально-логічних тверджень, понять, принципів, законів, що співвіднесені із певними сферами реальності. Як звичайно, наукові теорії будують за принципом "піраміди": угорі розміщені вихідні концептуальні принципи науки, що фіксують її фундаментальні установки (наприклад: "закони Всесвіту всюди однакові", "Світ є впорядкованим, тобто має регулярність, а не безладним", "Все підлягає формалізації та математичному об­численню", "Будь-що, що існує, можна уявити у формі системи" та ін.). Далі йдуть принципи, що фіксують фундаментальні якісні характеристики досліджуваної реальності, потім — теореми, за­кони, твердження, поняття, фактичні дані.

Методи пізнання:

аксіоматичний: виділення вихідних співвідно­шень сфери пізнання та встановлення з їх
допомогою змісту і зв 'язків цієї сфери;

теоретичного моделювання: конструюван­ня предметних якостей за допомогою
математики,теорії систем та ін.;

гіпотетико-дедуктивний: формування гіпотез, що пояснюють сукупність фактів, виведення з гіпотез часткових тверджень та їх пояснення;

сходження від абстрактного до конкретноо: виділення елементарних характерис­тик фактів та зведення їх в єдинусистему тверджень;

поєднання історичного та логічного:досліджують історичний процес певної сфери, виділяють у ньому необхідні зв'язки, які зводять в єдину систему тверджень;

системно-структурний: вивчення об'єкта як в цілісності його структури, так і його складників.

Форми пізнання:

міркування;

ітелектуальне споглядання;

мсленне конструювання.

Результати наукового пізнання – наукові теорії.

Отже, наукова теорія є найбільш розвиненою та досконалою фор­
мою наукового пізнання. Щоб спростувати наукову теорію, недо­
статньо мати факти, що їй суперечать; слід висунути нові гіпоте­
зи, аксіоми, створити конкурентну теорію або суттєво змінити
принципи наявної.

Теоретичне пізнання, як звичайно, відбувається у формах мірку­вання, інтелектуального споглядання, мисленого конструюван­ня та мисленого експериментування; всі вони спрямовані на по­будову наукової теорії. Найчастіше при цьому використовуються такі методи: а) аксіоматичний: виділення вихідних співвідношень сфери пізнання та встановлення з їх допомогою змісту зв'язків цієї сфери; б) теоретичного моделювання: конструювання предмет­них якостей за допомогою математики, теорії систем та ін.; в) гіпотетико-дедуктивний: формування гіпотез, що пояснюють сукупність фактів, виведення з гіпотез часткових тверджень та їх пояснення; г) сходження від абстрактного до конкретного: виділення елементарних характеристик фактів та зведення їх в єдину систему тверджень; д) поєднання історичного та логічно­го: досліджують історичний процес певної сфери, виділяють у ньому необхідні зв'язки, які зводять в єдину систему тверджень. Останнім часом у наукознавстві звертають увагу на важливу роль експериментально-практичної бази науки, де створюють інженерні забезпечення наукових досліджень, прилади, провадять експериментальні випробовування наукових положень.

Отже, наш екскурс у методологію наукового пізнання свідчить про
те, що сучасна наука постає дуже насиченою та різноманітною, сі
водночас - і складною, за арсеналом тих засобів, які вона застосовує
з метою підвищення достовірності та ефективності людських знань.


Читайте також:

  1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  2. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
  3. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
  4. Визначення параметрів і показників для вимірювання кожного процесу та націлення їх на величини
  5. Вимірювання PCO2.
  6. Вимірювання активної потужності у трифазних електричних колах
  7. Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі поелементного підходу.
  8. Вимірювання витрат за перепадом тиску
  9. Вимірювання витрати за перепадом тиску
  10. Вимірювання витрати за рівнем
  11. Вимірювання вологості




Переглядів: 1245

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Питання 2. Форми і методи наукового пізнання. | Багатомовні бібліотеки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.