КОРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Кора головного мозку — структура головного мозку, що грає ключову роль у процесах пам'яті, уваги, свідомості, мислення і мови. Товщина кори головного мозку — 2-4 мм. Філогенетично найновіша частина кори - неокортекс, старіша - гіппокапм. Вона складається з нейронів, розташованих у вигляді шести основних шарів.

Він складається з двох півкуль (правої і лівої), з'єднаних мозолистим тілом.

У кожну півкулю нервові імпульси (сигнали) надходять з протилежної сторони тіла та простору. Права півкуля керує органами лівої частини тіла і отримує інформацію зліва. Ліва, навпаки, регулює роботу органів правої частини тулуба і сприймає інформацію справа. Цю інформацію вони отримують через органи чуттів

Відповідає за складні форми поведінки, що забезпечують пристосування організму до змін умов довкілля.

В корі функціонально розрізняють 4 ділянки: потиличну, лобну, скроневу та тім’яну.

Потилична	розташовані нервові зони зору
Лобна	охоплює 29% поверхні кори. Вона відповідає за цілеспрямовану осмислену поведінку людини. При її ушкодженні людина не може зосередитися на меті і поводиться, як автомат, стає безпорадною. Може одні й ті самі дії виконувати без зупину.
Скронева	зони слуху, нюху і смаку,
Тім’яна	зона шкірної (тепла, холоду, тиску) та суглобово-м'язової (зміни напруження м'язів, руху суглобів) чутливості та активності.

Периферійна нервова система

(включає всі нервові закінчення, котрі йдуть від тіла до мозку людини і навпаки)

складається з черепних та спинномозкових нервів.

Черепні нерви: 12 пар нервів, що починаються безпосередньо у головному мозку: перші дві відходять від переднього мозку, решта десять — від стовбура. Черепні нерви позначаються римськими цифрами починаючи із найбільш переднього до найбільш заднього, також кожен із них має власну назву, що відображає його розміщення або функцію. Всі черепні нерви крім блукаючого іннервують обличчя та шию.

Спинномозкові нерви: 31 пара нервів, які відходять по обидва боки спинного мозку: 8 пар шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Складаються з передніх корінців (аксонів рухових нейронів) і задніх (аксонів чутливих нейронів). За допомогою спинномозкових нервів відбуваються рухи частин тіла (довільні і мимовільні), а також шкірна чутливість.

Периферійну нервову систему поділяють на ВЕГЕТАТИВНУ та СОМАТИЧНУ.

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА регулює діяльність внутрішніх органів (дихання, травлення, серцево-судинної системи тощо), ендокринних залоз та процеси обміну речовин у них. Нервові волокна вегетативної нервової системи є перервними, тонкими. (шлях двонейронний, тобто між останнім нейроном ЦНС і органом є ще одна нервова клітина в ганглії) (див. рисунки нижче).

Діяльність вегетативної нервової системи не контролюється свідомо і тому її називають ще автономною. Називають також вісцеральною, оскільки керує внутрішніми органами тіла.

Вегетативна НС знаходиться під контролем кори великих півкуль та гіпоталамусу.

СИМПАТИЧНА НС

ПАРАСИМПАТИЧНА НС

Центральний відділ утворюють клітини шийного, грудного та поперекового відділів спинного мозку та іннервують швидко всі органи через ганглії, які близько розташовані одна до одної та до спинного мозку. ТАКОЖ нервові волокна симпатичної НС пов’язані з наднирковою залозою, що впливає на виділення в кров адреналіну, норадреналіну. «Реакції боротьби чи втечі» Підсилює обмін речовин, підвищує збудження більшості тканин, мобілізує сили організму.

Центральні відділ лежать в середньому, задньому і довгастому мозку та крижових сегментах спинного мозку., ганглії знаходяться ближче до органів, далеко один від одного. Таким чином реакція парасимпатичної НС більш специфічна, діє на якийсь окремий орган. Сприяє відновленню витрачених запасів енергії, регулює роботу організму під час сну.

СОМАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА іннервує скелетні м'язи, органи чуття. Протягом усього шляху нервові волокна соматичної нервової системи мають великий діаметр і не перериваються (шлях однонейронний)

Довільно керує скелетними м’язами.

Закон Бела-Мажанді: вся чутлива інформація входить у спинний мозок через задні корінці , а через передні корінці виходить руховий сигнал до м’язів. Так, після перерізу передніх (вентральних) корінців настає параліч м'язів, а після перерізу задніх (дорзальних) корінців втрачається чутливість відповідних ділянок тіла.

Отже є висхідні шляхи - передача сенсорної інформації до ЦНС. Низхідні – регуляція тонусу м’язів (довільних рухів).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Центральна нервова система	\|	Нормування власних оборотних активів».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.